Молоко збігло

Зростаючий експорт вітчизняних продуктів харчування став одним з факторів, що потягнули українські ціни вгору

Катерина Шаповал

30-річний киянин Денис Гороховський разом зі своєю дружиною Антоніною і маленьким сином Левом, як і тисячі інших українців, кожні вихідні закуповується продуктами на тиждень вперед. Робить він це завжди в одному і тому ж супермаркеті.

Ось і зараз Гороховський вивозить на візку з магазину на парковку стандартний для його родини набір покупок. "За все заплатив 700 грн", — зітхнувши, уточнює він.

Зітхнувши, тому що на початку року візок, наповнений рівно тими ж продуктами, обходився йому на 20% дешевше.

"Найбільше подорожчали молочна продукція і солодощі, — каже Гороховський, перекладаючи хліб з візка в багажник своєї машини. — А найсильніше обурюють скачки цін на овочі, що не обгрунтовуються сезонністю. Наприклад, болгарський перець якось підскочив з 8 до 83 грн".

Життя стало дорожчим, резюмує киянин, закриваючи багажник.

Життя стало дорожчим, резюмують і експерти. Особливо зросли в ціні деякі ключові продукти харчування. Так, за даними дослідження консалтингової компанії Korn Ferry Hаy Group, молоко і вершкове масло в столичних супермаркетах за 10 місяців року додали від третини до 40% від своєї колишньої ціни.

Ще більш вражаючі стрибки цифр — на цінниках м'ясних продуктів: куряче філе подвоїло свою вартість, а свинина і зовсім додала дві третини до того рівня, на якому вона "котирувалася" на прилавках на початку 2017 -го.

За 10 місяців цього року суттєво додав і так званий індекс борщу — набір продуктів, необхідний для приготування традиційної страви, до складу якого входять м'ясо, овочі та масло. За розрахунками Korn Ferry Hay Group, цей комплексний показник збільшився на 37,74%.

Подорожчали — нехай і не настільки значно — всі продукти. В результаті їжа в структурі загальних витрат українців виявилася одним із драйверів зростання вартості життя. За оцінками все тієї ж Korn Ferry Hay Group, з початку року вона в середньому подорожчала на 17%. При цьому транспортні послуги піднялися в ціні на 19,9%, комунальні — на 16,7%, а медикаменти — на 11,7%.

За минулі місяці Нацбанк України (НБУ) двічі переглядав річний прогноз інфляції в країні: в лютому погіршив його з 8% до 9,1%, а на початку листопада змінив його вже до 12,2%.

За словами Володимира Лепушинського, заступника директора департаменту монетарної політики і економічного аналізу НБУ, саме м'ясо, молоко, овочі-фрукти і сигарети зумовили половину інфляції.

Хоча минулого року головною рушійною силою зростання вартості життя було подвоєння вартості комунальних послуг. А їжа навіть подешевшала тоді на 2%.

За нинішнє зростання цін українці повинні "дякувати" європейським споживачам, а також своїм співвітчизникам, зайнятих виробництвом продуктів харчування. "Ми почали більше експортувати продуктів харчування", — пояснює Лепушинський.

Експортні поставки української їжі на зовнішні ринки виросли різко і значно, адже там посилився попит і підтяглися вгору ціни.

У 2014-му вчені Кембриджського університету оприлюднили сенсаційне дослідження: виявляється, вершкове масло і твердий сир не настільки шкідливі для серця, як вважалося раніше. З цього моменту почалася активна реабілітація цих харчових продуктів в Європі. І попит на них виріс настільки, що в деяких країнах ЄС, наприклад Чехії, почали говорити про потенційний дефіцит вершкового масла. А ціни на молочну продукцію пішли вгору.

При цьому власне виробництво європейські фермери потихеньку зменшували після того, як великий ринок збуту — Росія — закрився через контрсанкції.

Британські вчені не тільки спровокували зростання споживання продуктів в ЄС, що раптово стали нешкідливими, але ще й чинили прямий вплив на український споживчий сектор. Просто тому, що вітчизняні молочники почали активніше працювати на відкритий для них ще пару років тому європейський ринок, а також гнати свої товари в Китай, на Близький Схід і в Африку. Адже ціни зовні виявилися куди привабливішими, ніж усередині країни.

За три квартали 2017 року експорт молочних продуктів в грошовому вираженні зріс майже на 73% і склав $201,6 млн, пояснює Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока. Особливо, мовляв, збільшився потік продажу з країни вершкового масла — на 293%, або до $86,1 млн. У результаті за 8 місяців Україна експортувала в півтора рази більше цього продукту, ніж за весь 2016-й.

Помітно менше, але все одно сильно зріс експорт і сухої сироватки — на 96%, тобто до $20 млн.

При цьому, за словами Музиченко, всередині України молока стає все менше. За її інформацією, за три квартали в країні виробили 7,1 млн т цього продукту, що на 63 тис. т менше, ніж минулого року. Через це зросли закупівельні ціни на сировину.

Дефіцит тут же відбився на полицях торгових центрів: за даними дослідження Korn Ferry Hay Group, з початку 2017-го в супермаркетах сир подорожчав на 12,17%, молоко — на 32,63%, а вершкове масло - на 37%.

Схожа історія і з м'ясом.

Світові цінники на цей продукт виросли, і, наприклад, українські експортери свинини за три квартали вивезли за кордон на 45% більше продукції, ніж за той же період 2016-го.

З тієї ж причини виріс і експорт ковбас — на 152%. І навіть живих свиней, що з'явилися на світ в Україні, зовнішні ринки поглинули на чверть більше, ніж раніше.

Це пожвавлення стало однією з причин подорожчання свинини всередині країни, впевнена Олександра Бондарська, аналітик Асоціації свинарів України (АСУ).

А все тому, що паралельно скорочується м'ясне виробництво всередині країни. Поголів'я свиней на фермах і в приватних господарствах скоротилося, за даними АСУ, на 9,9% і 8,5% відповідно. Причини — африканська чума і невисока, порівняно з іншими видами агробізнесу, рентабельність виробництва.

Як і у випадку з молоком, за все заплатив вітчизняний споживач: з початку року на українських прилавках свинина подорожчала на 61%, а ковбаса — на 19%. Стала дорожчою і курятина: цінник на філе, за даними Korn Ferry Hay Group, "поважчав" на 50,96%.

П одібний вплив світових цін на внутрішні, який називається конвергенцією, характерний для невеликих економік, пояснює Лепушинський з НБУ. Саме такою і є Україна. "Ми на світові ціни не впливаємо, — розводить руками він. — Але вони впливають на ціни на внутрішньому ринку".

Але не одні лише світові ціни і активність експортерів вплинули на вартість продуктів в вітчизняних торгових точках.

Наприклад, подорожчання хліба стало відлунням збільшення мінімальної заробітної плати до 3,2 тис. грн. Причому цей продукт помітно не піднімався в ціні навіть за підсумками 2015-2016 років, уточнює Олексій Дорошенко, директор Асоціації постачальників торговельних мереж.

Зараз же лише за два останні місяці він став дорожче на 8%, говорить експерт. А з початку 2017 року, за даними Korn Ferry Hay Group, вартість батона збільшилася вдвічі, а чорного хліба — трохи більше, ніж на чверть.

Зіграла негативну роль у справі подорожчання їжі і зростаюча вартість комунальних послуг. Особливо те, що тарифи на електроенергію додали 28,1%, кажуть в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Наступного року може бути ще гірше, адже голова профільної Нацкомісії (НКРЕКП) вже заявив: в країні є передумови для підвищення цін на електрику.

Крім того, у виробників продуктів примножилися витрати на паливо, яке дорожчає з літа.

Фінал всієї цієї історії такий: сукупні витрати у виробництві сільгосппродукції за підсумками січня-вересня 2017 го зросли на 22,5%, відзначають у МЕРТ.

Більшою мірою витрати збільшилися в рослинництві: там ситуацію погіршила ще й пізня морозна весна, яка стала однією з причин неврожаю овочів у 2017-му.

Д еякої солодкості до гіркої пілюлі подорожчання життя додає зростання зарплат. Але це відбувається не тому, що роботодавці — люди совісні: просто збільшується попит на робочі руки, пояснює Лепушинський з НБУ.

За даними Укрстату, номінальна зарплата в країні піднялася на 38%, а реальна — на 20%, говорить він.

Олена Меньшикова, керівник Korn Ferry Hay Group в Україні, країнах Кавказу та Центральної Азії, розповідає: нині українські компанії конкурують не тільки один з одним при наймі співробітників, але і з іншими країнами. І тільки що — вітчизняні кадри починають "витікати" за кордон. З подібним, за словами Меньшикова, зіткнулася третина вітчизняних компаній.

Тому найпомітніше росли зарплати робітників і службовців — категорій, найбільш затребуваних на зовнішніх ринках.

Однак практично в кожній п'ятій компанії, з якою спілкувалися експерти Korn Ferry Hay Group, розуміють: надбавка, яку вони дали співробітникам, не компенсує інфляцію. Та й економічні показники говорять про те ж.

І навряд чи співвітчизникам варто чекати того, що їхні доходи наздоженуть зростаючі ціни. Хіба що в довгостроковій перспективі, говорить Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Та й то, якщо надбавка цін в експортомістких сферах українського агропрому призведе до збільшення виробництва та інвестицій, а парламент все ж зніме мораторій на продаж землі. "Це може стримати зростання цін на внутрішньому ринку за рахунок більшої конкуренції, — вважає експерт. — Хоча після виходу [агровиробників] на зовнішні ринки, український стане більш залежним від цінових коливань там".

А ось в найближчі рік-два поліпшення персональних економічних показників широким українським народним масам очікувати не варто. Адже на носі — вибори, і влада буде намагатися підвищити свої соціальні витрати. Це і стане ключовим фактором ризику, вважає Олена Бєлан, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital.

Якщо уряд не буде стримувати своїх поривів і не посилить конкуренцію на внутрішньому ринку, маховик інфляції неминуче набере хід. А за цим усім завидніється привид економічної дестабілізації, резюмують в МЕРТ.