Був днями увечері в Кишиневі проїздом, переговорив із друзями, які глибоко розуміють політичні процеси. 28 вересня (наступна неділя) там позачергові парламентські вибори, де висока ймовірність посилення проросійських сил. А наслідком цього буде початок політичної кризи, імпічмент проєвропейського президента, запуск сценарію із «зеленими чоловічками», переворот, отримання Росією контролю над Молдовою.
Якщо такий сценарій їм вдасться реалізувати, то ми отримаємо продовження кордону з ворогом та його союзниками та зростання ризиків для України та її майбутнього.
Розстановка сил на зараз (згідно з опитуваннями):
1. Проєвропейський блок (центр-правий): домінує Партія дій і солідарності (PAS) президента Майї Санду — антикорупційна, орієнтована на ЄС. Підтримка її, приблизно, 30−35%, сильна в діаспорі та серед молоді. Коаліційні партнери обмежені (наприклад, PN — «Наша партія»).
Отримаємо продовження кордону з ворогом та його союзниками
2. Проросійський блок (лівий/популістський): фрагментований, але впливовий.
Ключові гравці:
— Патріотичний виборчий блок (BEP, включає PSRM Ігора Додона та PCRM): ~33−36%.
— Соціалістична партія (PSRM): ~15%.
— Блок Перемога (BV, Ілан Шор): ~8%, але частково заблокований (Шор у розшуку, фінансує протести з Росії).
— Альтернатива (BA, Іон Чебан): ~6%, схиляється до Москви.
3. Інші: Невеликі партії (PRIM, PN) — до 5%, часто «технічні» для розпорошення голосів.
Ключові фактори: Енергетична криза (зростання тарифів) грає на руку опозиції.
Росія інвестувала (як пишуть) ~100−200 млн євро в підкуп (через Promsvyazbank, крипту), протестами та дезінформацією.
У Придністров'ї (російські «миротворці») — 100% проросійський контроль, ~10% електорату.
Триває боротьба над тим, щоб обмежити діаспору голосувати (бо вона традиційно проєвропейська).
Поточні опитування (середнє за PolitPro, вересень 2025):
Проросійські:
BEP (Патріотичний блок) — 33.4%
PSRM (Соціалісти) — 14.8%
BV (Перемога, Шор) — 8.0%
BA (Альтернатива) — 5.9%
Проєвропейські:
PAS (Дія і солідарність) — 31.6%
PN (Наша партія) — 6.0%
Звісно, реальні результати можуть відрізнятися від замовної публічної соціології, але те, що є, вже вказує на ризики.
Що далі?
Молдова межує з Україною на 1220 км, з яких ~450 км припадає на сепаратистське Придністров'я — заморожений конфлікт з 1992 року, де перебувають приблизно 1500 російських «миротворців» та склади з 20 тис. тонн боєприпасів.
Контроль Москви над Молдовою (через проросійську більшість на виборах 28 вересня 2025) дозволить розширити кордон з Україною:
— Придністров'я стає плацдармом для «зелених чоловічків» або диверсій, загрожуючи Одеській області (ключовий логістичний хаб для ЗСУ).
У липні 2025 Путін посилив контингент у Придністров'ї на 2000 військових, реагуючи на газову кризу, що обвалила економіку регіону. Це може створити «сухопутний міст» від Криму до Придністров'я, посилюючи Чорноморську блокаду.
Відволікти ресурси ЗСУ:
— Диверсії з Придністров'я (кібер, дрони, потоки мігрантів) змусять Україну перекинути 10−15% сил на південний фланг, послаблюючи Донбас/Харків.
Росія вже використовує дезінформацію, щоб сіяти паніку: фейки про «вторгнення через Україну в Молдову» для провокацій.
Кордон:
— Закон про «нейтралітет» заблокує транзит зброї через Молдову, обмеживши НАТО-сортування з Румунії. Придністров'я — «сплячий фронт» для плацдарму до Європи.
Це — якщо коротко.
Я не політтехнолог, але сценарій має достатньо реальний вигляд.
Чи готові ми до нього?
Текст опубліковано з дозволу автора