У суботу вранці у мене була робоча зустріч в київському готелі Premier Palace. Зустріч пройшла відмінно, але мова не про це. На першому поверсі готелю розташований елітний магазин годинників. Я зупинився на кілька хвилин у вітрини. І ось що побачив: за склом красувалася ціла серія наручних годинників з російською військовою символікою. Циферблати із зображеннями російських атомних підводних човнів і арктичних криголамів повинні, по ідеї, полонити потенційного покупця і змусити його розщедритися.
Напевно, я мав би всі підстави зараз написати: ось, шостий рік війни, а в центрі Києва хтось продає годинник з символікою армії, яка вбиває наших хлопців на Донбасі. І мав би рацію. Але справа не в цьому.
На шостий рік війни я не бачу в українських магазинах якісних наручних годинників з українською військовою символікою. Там все те ж засилля недорогих Q&Q, Casio і більш дорогих, але все ж імпортних Swiss Military.
Вбивши в Google Images фразу "Президентський годинник" кожен може побачити, чим Петро Порошенко нагороджує ветеранів АТО. Ну так собі годинник. Моєму дідусеві, може, і сподобався б, але ось за нинішнє покоління ветеранів та аматорів військової тематики я не впевнений.
До речі, ви пам'ятаєте, як в одній з перших серій Слуги народу Василь Голобородько підбирає собі годинник, відразу після того, як став президентом. І йому пропонують на вибір декілька імпортних варіантів.
Війна з Росією породила велику кількість значущої для українців військової і навколовоєнної символіки. Я впевнений, якісно зроблені на Київському годинниковому заводі годинник із зображенням українських танків Оплот або Булат користувалися б попитом. Не бачу нічого поганого і в випуску наручних годинників із зображенням буксира Яни Капу – нехай і скромного за своїми показниками, але цілком істотного, судячи з його ролі в Керченському конфлікті. А є ж ще, наприклад, українська полярна станція Академік Вернадський в Антарктиді – теж цілком собі бренд і класний символ для циферблата.
Іноземний гість, відлітаючи з аеропорту Бориспіль і маючи в кишені заощаджені через дешевизну українських ресторанів 300-500 євро, цілком міг би зайти в Duty Free і купити собі на пам'ять український військовий годинник. А там, дивись, почитав би в Вікіпедії про Іловайський котел, Донецький аеропорт та інші віхи війни.
Я вже не кажу про те, що в Києві буває керівництво НАТО, ЄС та інших важливих організацій – і поява годинників з українською військовою символікою на руках цих важливих політиків стала б хоч і маленькою, але все ж нашою дипломатичною перемогою. Європейська та американська дипломатія цінує символічні аксесуари. Посол США Марі Йованович активно дарує пам'ятні медалі та інші подібні речі тим, хто допоміг реалізації інтересів американської дипломатії в Україні.
Але, повторюся, робити такий годинник треба якісно. Я бував у годинникових магазинах в Швейцарії і, по-моєму, приблизно уявляю, як повинен виглядати наручний годинник, щоб людині було не жаль віддати за нього весь залишок на своїй банківській картці. Так ось, креатив і актуальність у цій справі значать дуже багато.
Причому дивитися потрібно ширше. Мода на стиль мілітарі в Україні якось не набрала належного масштабу. На одному з передвиборних івентів Порошенка я бачив кілька футболок, брелоків, чашок з військовою символікою. Але зроблено якось без креативу і, наскільки я розумію, в обмеженій кількості. У найближчому ТЦ ви цю продукцію не знайдете. А в країні адже сформувався потужний легпром, який вміє робити якісні худі і світшоти з принтами, але чомусь він мало дивиться на військову стилістику. Тут же є класна можливість для бізнесу і заробітку.
Задумайтесь: чисельність Збройних сил – 250 тис. осіб. Всі ці люди, так чи інакше, на роботі і просто в житті сповідують тією чи іншою мірою стиль мілітарі. А є ж ще співробітники МВС і Національної гвардії, яким так само не чужий цей стиль. Плюс – мільйони небайдужих до війни українців. Це величезний ринок, готовий окупити інвестиції в цьому напрямі.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени