Мобільні посланці

Електронна пошта поступається пальмою першості новому тренду: найпопулярнішим засобом обміну інформацією для мільярдів користувачів у всьому світі стали месенджери, першу за все — WhatsApp і Facebook Messenger

Олексій Бондарєв

 

 

Месенджери — програми для обміну повідомленнями в режимі реального часу — ще недавно були прерогативою захопленої високими технологіями молоді. І здавалося, вони не могли серйозно конкурувати із традиційними видами комунікацій, перш за все електронною поштою.

Відтоді як через різні причини втратила популярність ICQ, або просто “аська”, легендарна програма обміну повідомленнями, народжена в 1990‑х, мабуть, тільки один месенджер — Skype — набув розповсюдження серед пересічних користувачів.

Створений естонськими програмістами і придбаний 2011 року найбільшим виробником програмного забезпечення Microsoft, сьогодні Skype має 300 млн користувачів, і більшість з них бачать в ньому лише безкоштовну альтернативу міжнародним телефонним дзвінкам.

Тепер же з'явилися такі знакові продукти, як WhatsApp, Telegram, Viber, розроблені невідомими або не дуже великими компаніями. І сьогодні їм вдалося потіснити багато популярних сервісів за кількістю користувачів і поступово стати серцем сучасного інтернету. За числом користувачів месенджери вже перевершили соціальні мережі, а за частотою використання зрівнялися з електронною поштою.

У беззаперечні лідери швидкого спілкування вирвалися WhatsApp і Facebook Messenger (обидва належать Facebook): в сумі вони лідирують у 158 країнах, і ними користуються 2 млрд осіб. Причому цей показник неухильно зростає: якщо в січні 2015‑го застосунок WhatsApp використовували 700 млн, то сьогодні — вже 1 млрд осіб. Про це нещодавно на своїй сторінці в Facebook написав засновник мережі Марк Цукерберг.

Серед IT-аналітиків надзвичайно популярні розмови про явище, яке позначається терміном The Next Big Thing (наступний великий тренд). Термін народився за доби, коли знаменитий творець технологічної компанії Apple Стів Джобс раз у раз перекроював індустрію, змушуючи конкурентів розробляти нові типи пристроїв.

Так, спочатку світ залихоманив навколо плеєра iPod і його численних різновидів: безліч компаній заходилися створювати плеєри на будь-який смак. Потім ударив справжній грім у вигляді смартфону iPhone. Усталений ринок телефонів був зруйнований в лічені роки. Компанії кинулися розробляти моделі з великими сенсорними екранами.

Трохи пізніше Джобс показав світу надтонкі ноутбуки MacBook Air, а потім і планшети iPad. Кожне з цих нововведень породжувало істерію на ринку та змушувало конкурентів кидати всі сили на те, щоб наздогнати Apple.

Власне, єдиною Big Thing, яка останнім десятиліттям була створена за межами таємних лабораторій Apple, виявилися соцмережі. Зокрема, Facebook і Twitter, які докорінно змінили спосіб проведення часу декількох мільярдів людей, вплинули на медіаіндустрію та рекламний ринок.

Останніми роками ситуація дещо змінилася. З утратою Джобса Apple перестала бути компанією, яка здатна раз у раз породжувати безпрограшну The Next Big Thing, констатує Волт Моссберг, популярний у США IT-оглядач і засновник новинного сайту про технології Recode.

"За останні два роки я став помічати поступове погіршення якості та надійності програмних продуктів Apple",— додає Моссберг, відомий у світі високих технологій як близький друг Джобса.

До того ж, на його думку, розумний годинник Apple Watch викликав ажіотаж лише спочатку, але після двох років його продажі почали скорочуватися. Тільки за останній рік, за даними аналітичної компанії IDC, вони впали на третину. А як такий ринок зростає переважно за рахунок недорогих фітнес-браслетів, багато з яких навіть позбавлені екрана.

Не спроможна генерувати The Next Big Thing і транснаціональна компанія Google. Компанія зчинила великий галас навколо розумних окулярів Google Glass, але на практиці далі жменьки ентузіастів справа не зрушила. Зрештою окуляри навіть не надійшли в масовий продаж.

Google також досить давно обіцяє вразити світ безпілотними авто, але, по‑перше, це вже не зовсім IT-індустрія, а по‑друге, ніщо не обіцяє масового розповсюдження цієї технології найближчим десятиліттям.

Віртуальна реальність — ось претендент на роль The Next Big Thing, про успіх якої мріють багато компаній. Зокрема, Samsung, HTC і Sony сьогодні активно розробляють відповідні шоломи та окуляри.

Технологія здається перспективною, але минуть роки, перш ніж вона стане масовою, зазначає оглядач американського Forbes Пол Тассі. До того ж вона буде більше затребувана гейм-індустрією, а не пересічними користувачами.

Навіть за найоптимістичнішими оцінками, кількість користувачів гаджетів віртуальної реальності сьогодні становить менше 1 млн. А досить оптимістичний прогноз IDC пророкує, що до 2020 року їх стане не більше 25 млн. Це незначний показник у порівнянні, наприклад, з iPhone, який за дев'ять років після свого народження був проданий у кількості 1 млрд примірників.

Поки ніхто не ризикне стверджувати, що ці технології зможуть змінити життя пересічних користувачів, так само, як це зробили iPhone і Facebook.

То що буде наступною Big Thing? Месенджери, переконані аналітики.

за даними американської компанії comScore, середньостатистичний американець у 2013 році перебував за комп'ютером більше часу, ніж у мобільних застосунках. Але вже в 2015 році мобільні застосунки перевершували десктопні за витратами часу приблизно на 25-30%.

Згідно з результатами масштабного дослідження компанії Ofcom, в 2005 році смартфони та мобільні пристрої були регулярним джерелом інформації лише для 3% користувачів. Сьогодні цей показник перевищує 60%.

І якщо лише кілька років тому основними засобами комунікації на смартфонах були електронна пошта та соціальні мережі, то сьогодні картина радикально змінилася.

Аналітики компанії Salesforce відзначають, що в переліку дій, які більшість користувачів смартфонів здійснюють хоча б раз на день, разом із електронною поштою (91% користувачів) і соціальними мережами (75%) зі значним показником 90% фігурує і спілкування в месенджерах. Цей показник, до речі, вдвічі більший, ніж у мобільних ігор.

Загальна кількість користувачів соціальних мереж, що проявляють активність хоча б раз на місяць, становить сьогодні близько 2,5 млрд осіб. При цьому загальна кількість активних користувачів чотирьох найпопулярніших месенджерів (WhatsApp, Facebook Messenger, WeChat і Viber) вже перевищує 3 млрд.

Аналітики пояснюють різкий зліт месенджерів їх зручністю. Більшість користувачів соцмереж не ведуть свої блоги, а споживають чужий контент, відзначає оглядач The Verge Аріша Сеталвад, а найзатребуванішою функцією в соцмережах є можливість підтримки контакту з потрібними людьми.

Зокрема, Facebook приховує детальну статистику щодо користувачів, але незалежні експерти вважають, що не більше 10% зареєстрованих користувачів регулярно пишуть пости або розміщують фотографії. Не більше 30% користувачів регулярно грають в ігри. Іншим Facebook потрібен для листування. Тобто фактично соцмережа — це здебільшого гігантський месенджер.

Усвідомивши це, глава Facebook Марк Цукерберг вирішив діяти.

Два рішення, прийнятих Цукербергом у 2014-2015 роках, спочатку всі вважали абсолютно невмотивованими, а потім назвали геніальними.

Першим рішенням стало створення окремого застосунку Messenger для звичного чату у Facebook. Користувачі обурювалися: навіщо потрібно завантажувати два застосунки, хай навіть обидва вони безкоштовні, аби мати доступ до функцій, які можна було отримати раніше в одному застосунку?

Офіційна позиція Facebook свідчила, що спеціальний застосунок для спілкування буде зручнішим, у нього можна буде додавати нові функції. При цьому основний застосунок Facebook не зростатиме в розмірах, що належно позначиться на його швидкодії.

Незважаючи на невдоволення мільйонів користувачів, Цукерберг залишався непохитним. І сьогодні Messenger — другий за популярністю в світовому інтернеті. Його активно використовує понад 1 млрд осіб.

А на першому місці — інший застосунок, який асоціюється з дивним, але досить далекоглядним рішенням Цукерберга.

Коли восени 2014 року стало відомо, що Facebook купує месенджер WhatsApp за шалені $22 млрд, багато хто крутив пальцем біля скроні. А творців WhatsApp, українського емігранта Яна Кума і американця Брайана Ектона, вітали з новим статусом мільярдерів. І навіть найоптимістичніші експерти боялися припустити, навіщо найбільшій соцмережі світу застосунок, що є головним конкурентом власної розробки Messenger.

"Це цікава можливість для Facebook, хоча і досі незрозуміло, як вона буде використана",— зазначав, наприклад, оглядач американського журналу Time Річі Єнгар.

Найрадикальніше налаштовані критики припускали, що Цукерберг може просто закрити WhatsApp, інтегрувавши його технології у свій Messenger, але цього не сталося.

Сьогоднішні WhatsApp і Messenger багато в чому схожі: пропонують функції листування (зокрема й зашифрованого), обміну фотографіями та відео, голосові дзвінки.

Мудрість Цукерберга полягала в тому, що він першим побачив, як різні месенджери стають популярними в різних країнах. І пояснити їхню популярність функціоналом не можна. Ймовірніше, це просто збіг обставин, констатує Джозеф Шварц, представник британської аналітичної компанії SimilarWeb. Так, наприклад, у Японії більшість користувачів віддають перевагу месенджеру Line, про який не чули в решті частин світу. У Південній Кореї найпопулярнішим є KakaoTalk, а в Еритреї — ChatOn.

Своєю чергою WhatsApp виявився найпопулярнішим месенджером у 109 країнах, зокрема таких величезних рекламних ринках, як Бразилія, Мексика, Росія, Індія. Між тим Facebook Messenger є №1 за популярністю в 49 країнах, зокрема США, Канаді, Австралії. У сумі в цих застосунків понад 2 млрд користувачів.

За мессенджерами Цукерберга йдуть китайські QQ і WeChat, що мають в сумі близько 1,5 млрд користувачів, і вони сконцентровані в Китаї та прилеглих країнах. Це локальні продукти, які не важать у світі. При цьому загальна кількість email-акаунтів усіх IT-брендів у світі сьогодні становить 2,9 млрд. Таким чином месенджери вже обійшли популярний засіб електронного листування.

Діставши в свої руки два найпопулярніших месенджери в світі, Цукерберг забезпечив своїй компанії перше місце не тільки серед соціальних мереж, але і серед месенджерів.

The Next Big Thing ще тільки забовваніла на горизонті, а переможець вже визначений, іронізують деякі аналітики.

"Купуючи WhatsApp, Цукерберг не тільки купив "наступний Facebook", але і подбав про те, щоб цей "наступний Facebook"не погрожував розвитку його нинішньої компанії,— констатує Генрі Блоджет, оглядач багатомовного блогу про технологічні новації Engadget.— Цей хід міг мати наслідком або абсолютний тріумф, або бездарну витрату астрономічних грошей. Але Цукерберг у результаті мав рацію".