РФ втрачає до 50 тис. осіб щомісяця. Обпльованому Медведєву доручили набрати нове «м'ясо» — 400 тис. багнетів — Яковина

Навіщо починається ця мобілізація? Річ у тім, що зараз у РФ на фронтах дуже високі втрати військ. Багато людей гине, отримує поранення і втікає з розташування своїх військових частин через те, що там дуже нестерпне життя.

За даними Медіазони та її партнерів, приблизно 300 осіб на день втрачає РФ убитими. Вони проводили розрахунки за якоюсь складною формулою, підраховували лише тих, хто офіційно підтверджений як загиблий. Але якщо розширити цю формулу ще трішки, то виходить, що близько 300 осіб на день Росія останні місяці втрачає вбитими. На місяць — це від семи до дев’яти тисяч.

Є водночас і статистика Росстату, головного російського відомства зі статистики. Це відомство каже, що взагалі ніхто не помирає на війні — як ви знаєте, всі втрати засекречені.

Проте все ще діє система РАГСів, тобто організацій із запису громадянського стану, де серед іншого реєструються смерті тих чи інших людей, а також ситуації, коли вони зникли безвісти та подібні історії. І у цих рагсах статистика публікується. Щоб зрозуміти всю картину, треба зібрати інформацію із численних рагсів. Але незалежні російські статистики перейнялися цим питанням. І ось що в них вийшло.

За їхніми даними, смертність у Росії зараз приблизно на сім-дев'ять тисяч людей на місяць вища, ніж за даними Росстату. При чому всі ці показники, що перевищують смертність, — це все гинуть або вмирають чоловіки. З чого можна зробити цілком логічний висновок, що ці сім-дев'ять тисяч людей на фронті гинуть.

Тобто дані соціологів приблизно за порядком цифр збіглися з даними незалежних журналістів. Мені здається, цілком можна довіряти цим цифрам. Я вірю у ці сім-дев'ять тисяч убитих військовослужбовців російської армії на місяць на фронті.

Поранених приблизно втричі більше, ніж убитих. Тобто, мабуть, близько 20−30 тисяч щомісяця.

Плюс втікачі, яких уже кілька тисяч на місяць.

Тому, за моїми особистими підрахунками, зараз Збройні сили РФ втрачають через різні причини — вбиті, поранені, самовільне залишення частини, дезертирство, а також зниклі безвісти — від 30 до 50 тисяч людей щомісяця. Тобто тих 300 тисяч взятих за мобілізацією на службу ще у вересні вистачить на термін від шести до 10 місяців, не більше.

Щоб військова частина припинила своє фактичне існування, необов’язково, щоб усі 100% було вбито чи поранено. Ні. Якщо втрати перевищують, на мою думку, 20%, частина відводиться в тил для переформування, тому що після втрати 20% особового складу її вважають вже небоєздатною.

Якраз у березні, тобто зараз, закінчуються шість місяців. Беремо ще плюс пару місяців на набір і навчання нових «мобіків». Виходить, що у травні мають піти нові [мобілізовані] в російські нинішні війська просто для поповнення поточних втрат.

Це дає цілком достовірну, логічну відповідь на запитання про щоденні втрати в російській армії — плюс-мінус 300 осіб.

Щоб поповнити ці втрати, потрібна нова армія, бо якщо їх не поповнювати, то російська армія просто закінчиться на полі бою, воювати не буде кому.

Оскільки Володимир Путін не має наміру таким чином припиняти війну, йому треба десь набрати нових людей. Сам він не хоче в цьому бруднитися. Мабуть, його генерали сказали, що теж не хочуть отримувати всі шишки за мобілізацію, бо мобілізація є супернепопулярною процедурою в російському суспільстві. Це єдине за всю війну, що хоч трохи було схоже на невдоволення, якесь обурення в суспільстві. Тому від мобілізації всі намагаються триматися подалі у російському керівництві. І тому доручили чергову мобілізацію дурнику, найбільше обпльованому всіма і забитому Дмитру Медведєву.

Йому доручили створити нову армію, розміром 400 тисяч багнетів. Де він її братиме? Сказали: «Розбирайся сам, не наш клопіт. Зроби так, щоб армія була готова до кінця літа». Але з однією умовою, щоб не лякати народ: нове «м’ясо» треба брати на фронт таким чином, щоб воно нічого страшного, жахливого не запідозрило і вирішило, що все нормально, все гаразд і що це навіть взагалі не мобілізація.

Мається на увазі ось що. Нова мобілізація має бути без оголошення про мобілізацію, тобто ніхто про це нічого не має знати. По-перше. А по-друге, не має відбуватися масових облав на потенційних «мобіків».

Щойно почалися минулого разу масові облави, рейтинг Путіна каменем пішов униз. Для Володимира Путіна рейтинг — це цар, бог і найголовніше. Це єдине, що, крім грошей, його цікавить, найімовірніше. І тому має все пройти цього разу без жодних ексцесів, щоб його рейтинг не постраждав.

Медведєв думав, думав, і ось що вигадав.

По-перше, навесні закінчується термін служби тих призовників, яких набирали рік тому. Це приблизно 100 з лишком тисяч людей — 120−115 тисяч осіб. Найімовірніше, цих людей додому не відпустять, а після призову їх оголосять уже мобілізованими. І навіть без відвідування рідних домівок їх відправлять одразу на фронти.

По-друге, закінчуються пів року служби тих, кого брали минулої осені також за призовом — це ще 100 тисяч осіб. Що це означає? Це означає, що буде приблизно 200 тисяч військовослужбовців, які пройшли навчання цієї весни.

Але потрібно ще 200 тисяч. Де їх взяти? Мабуть, набиратимуть їх за повістками. Власне, розсилка цих повісток уже й розпочалася.

Яким чином набиратимуть? Тут теж творча думка російського керівництва далася взнаки. Вони вигадали всякі хитрі шляхи. По-перше, підвищили призовний вік. Тепер у Росії призовний вік триває не до 27 років, а до 30. Тим людям, як я підозрюю, які старші за 27, із військкоматів зараз уже й відправляють повістки з метою уточнення їхнього статусу. Кажуть: «Розумієте, у нас законодавство змінилося, ви тепер у незрозуміло якому статусі. І якщо ви, наприклад, не хочете вирушити на фронт, як „мобік“, маєте терміново з’явитися у військкомат, і у військкоматі ми ваш статус уточнимо, вас нікуди не відправимо».

Звісно, не всі підуть, бо розумних зараз уже більше залишилося, ніж зовсім дурнів. Але все одно знайдуться дурні, які підуть уточнювати свій статус у військкоматі. І там, найімовірніше, або їх уламуватимуть іти добровольцями. «А якщо не підеш добровольцем, то ми тебе спіймаємо і буде примус, коли всі одразу йдуть стройовим маршем до першої лінії оборони або до першої лінії атаки, до штурмових груп. Там ти проживеш один день і все».

Багато дурнів погодяться і підуть добровольцями. Когось уламають. Це перший варіант. Вже пішла розсилка цих ось повісток для уточнення статусу.

Другий вид повісток — це повістки для відправки на військові збори для підготовки резервістів. Що це таке? Коли, наприклад, тих, хто закінчив військову кафедру у звичайному цивільному інституті, відправляють на два місяці або десь фарбувати паркани, або копати картоплю, або ще щось із цієї серії, а після закінчення цього чудового проведення часу їм дають чергові військові звання.

Але є цікавий момент. По-перше, всім кажуть: «Це не на війну, нічого не бійтеся, це лише військові збори, ви там відпочиватимете, кайфуватимете, горілочку питимете і все буде у вас добре, можете сміливо йти». Напевно, хтось знову ж таки погодиться. Цих людей дійсно триматимуть на військових зборах скільки знадобиться, а потім їм дадуть нові військові звання. Дурні ці звання обмиють, а наступного дня всі отримають повістки вже на фронт з’явитися. Їх завантажать, не знімаючи військової форми, просто у вагони і відправлять на фронт.

Навіщо це робити? Навіщо потрібні ці військові збори? Чому одразу їх не відправити? Нині російська армія має гострий дефіцит командирів молодшої ланки. Тобто ротної, взводної та навіть батальйонної. Де цих командирів брати? Ніхто не знає. Військові училища стільки командирів не випускають. Тому вирішили брати цих, як я розумію, лейтенантів запасу. Їх будуть привозити на збори, напувати, годувати, відгодовувати, щоб вони втратили пильність, а потім раз — нові погони і на фронт командувати якимось штурмовим взводом чи ротою. Якось так і поповнюватимуть нестачу командирів. Тобто це другий вид повісток.

Ще один момент у цьому другому виді повісток — призивають туди людей обмежено придатних, тих, кого зазвичай в армію не беруть. Але їх беруть все одно на військові збори. Але на таких зборах людей часто переводять з однієї категорії готовності до іншої, тобто обмежено придатних роблять цілком придатними, і знову ж таки відправляють на фронт.

На цих зборах людям часто змінюють військово-облікові спеціальності. Тобто людина за обліковою спеціальністю була матросом якогось корабля або якимось водієм фури, але зараз все це не потрібно. Зараз ідуть «м’ясні» штурми, потрібні звичайні стрільці, тобто людина з автоматом.

Тому всіх водіїв, танкістів, льотчиків, пропагандистів, медиків привозитимуть на військові збори, після чого їм писатимуть нову військово-облікову спеціальність у військовий квиток і відправлятимуть на війну. Зокрема обмежено придатних визнаватимуть придатними і теж відправлятимуть на війну.

Ось це другий чудовий спосіб із негодних людей робити новий офіцерський склад.

Третій різновид повісток — це вже, мабуть, для звичайних солдатиків, повістки для отримання мобілізаційного припису. Приходить людина у військкомат. Їй кажуть: «Підпиши папірець, це мобілізаційний припис». Людина нічого не розуміє, підписує і йде додому радісно. Думає, що всього уникнула. А потім їй приходить повістка, в якій зазначено, що «раз ти підписав мобілізаційний припис, ти повинен з’явитися на збірний пункт, а якщо не з’явишся, кримінальна стаття».

Тобто це набагато серйозніша справа — не з’явитися за мобілізаційним приписом, ніж не з’явитися за повіскою. За неявку за повісткою, на мою думку, штраф три з половиною тисячі рублів, це 50 доларів.

За допомогою цих трьох способів «віртуоз» Дмитро Медведєв придумав, як заманити більше гарматного «м’яса» в російську армію, щоб все це «м’ясо» потім витратити на полях битв.

Початок мобілізації не став великою новиною, бо всю зиму російські військкомати дуже активно готувалися до цієї мобілізації. Вони набирали нових людей, вони готували комп’ютерні бази даних, вони синхронізували свої бази даних із прикордонниками, щоб ніхто не зміг за кордон змитися з тих, кого призвали і таке інше. Тобто вони до цього дуже активно готувалися.

Але люди в Росії подумали: якщо Путін сказав, що не буде мобілізації, то її вже не буде. Але вона є, її ніхто не скасував. І тому зараз, підозрюю, вже найближчим часом почнуть цих товаришів висмикувати. Точніше: повістки до них уже пішли, а зараз їх тепленькими братимуть і відправлятимуть на фронт. 400 тисяч людей потрібно.

Чому це важливо для України? Тому що треба розуміти: найближчим часом «мобіки», на жаль, не закінчаться. Зараз все нових і нових висилатимуть із Росії на Донбас для того, щоб продовжувати цю війну.

Звісно, це не дуже добра новина. Однак є тут, як кажуть, промінь світла у темному царстві. Військкомати готувалися до набору нових людей, але й люди плюс-мінус у Росії також готувалися. Зараз дивляться ролики у телеграмі, у ютубі, в інших місцях: що там на фронті взагалі відбувається? Навіть для російських обивателів починає потихеньку доходити історія про те, що в РФ величезні втрати, що успіхів на фронті немає. У маленьких містах величезна кількість похоронів відбувається. І вже, за даними соціологів, приблизно 30% росіян знають якусь людину, яку було або вбито, або поранено на фронті. Тобто вони вже знають, що якщо вирушиш на фронт, найімовірніше, тебе вб’ють.

Важливим є ще такий психологічний момент. У вересні, коли оголосили мобілізацію, набрали лише найпокірніших, найдурніших, дегенератів, прямо скажемо, не здатних до розумового процесу і творчого, критичного осмислення реальності. Ці люди думали, що їдуть бухати, відпочивати на природу без дружин, а їм ще й 200 тисяч платитимуть на місяць — добрі гроші.

Зараз майже всі ці люди, звичайно, вже або вбиті, або покалічені, або ті, хто розумніший, все-таки втекли додому. Найбезголовіших у армію набрали, і вже їх витратили. Залишилося не настільки, аж ніяк не зовсім дурне населення.

Нових «мобіків» тому набирати в армію буде набагато складніше. Багато хто погоджуватиметься, звичайно, на всі ці хитрощі, вони працюватимуть, але на багатьох і не працюватимуть. Знайдуться люди, які скажуть: «Ні, мене це не цікавить, я краще поїду до тещі поживу, на дачу кудись або до бабусі, але в армію — ні, дякую, не хочу».

Будь-якого дня може будь-яка людина подивитися будь-який ролик з війни і зрозуміти, що там, у кращому разі, ногу відірве якоюсь гранатою, і без ноги додому повернешся. У гіршому разі — тільки приїдеш на фронт і одразу кудись у твоє розташування прилетить кілька Хаймарсів — усе, до побачення.

Зараз російські військкомати мають набагато складніше завдання — набрати всіх цих людей, ніж минулого разу. Треба ще згадати, що багато хто виїхав. Ті, хто має можливість, звісно, дременули з Росії з кінцями і не збираються йти на війну, не збираються нікого вбивати.

Тому завдання буде справді складне у військкомів, і у Дмитра Медведєва, який зараз ними неформально керуватиме.

У будь-якому випадку, звичайно, треба всім громадянам Росії, особливо чоловічої статі, запам’ятати, що в жодному разі не можна брати ніякі повістки до своїх рук, нічого підписувати в жодному разі не можна. Бо якщо взяти повістку, найімовірніше, помреш у найближчий рік чи пів року. Вб’ють, розірвуть на шматки, спалять живцем у танку чи ще щось із цієї серії. Нікому це не треба.

Що буде, якщо не взяти повістку? За це кримінальної справи немає. Якщо не брати повістку, штраф 3500 рублів — це максимальне покарання. Це перше. І друге: дуже важливо запам’ятати, що в жодному разі не можна підходити до військкомату найближчим часом. Якщо, звісно, немає гострого бажання потрапити під Хаймарс чи якісь інші види найновіших українських озброєнь західного виробництва.