«Не треба робити фейсбук-законодавство». Чи може Умєров мобілізовувати українців за кордоном або карати їх за «ухиляння» — пояснює юрист

Умєров припустив, що наступного року можуть призвати на військову службу чоловіків з України віком від 25 до 60 років, які проживають за кордоном. Для цього ці люди мають з’явитися до призовних пунктів ЗСУ. Умєров також дав зрозуміти, що у разі невиконання цього прохання проти «порушників» можуть бути застосовані певні санкції.

При цьому речник Міноборони Ілларіон Павлюк уточнив, що у відомстві наразі не обговорюють питання призову чоловіків з-за кордону. Водночас якщо громадяни хочуть долучитися до війська, вони можуть самостійно приїхати до України та зробити це.

За словами Павлюка, міністр говорив журналістам про рекрутинг і необхідність донести до українців за кордоном, як важливо їм приєднатися до армії, а розмов про механізми призову немає.

Теоретично прописати можливість призову чоловіків, які проживають за кордоном, можливо, — так у розмові з NV прокоментував заяву міністра Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. Але, за його словами, наразі незрозуміло, яким може бути відповідний механізм.

Чимало українців, в тому числі чоловіків, які виїхали за кордон, отримали на новому місці так званий тимчасовий захист від інших країн. Аби «обійти» його, такі підстава для видворення, як, наприклад, відсутність перебування на військовому обліку, «ухиляння» від мобілізації чи неправомірний виїзд з України за системою Шлях мають бути прописані не лише в українському, а й у міжнародному законодавстві. Інакше, пояснює юрист, екстрадиція таких чоловіків буде просто неможливою.

«Оскільки у них немає підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, вони не перебувають у розшуку як підозрювані, то вирішувати питання щодо їхнього доставлення в Україну згідно з міжнародним законодавством буде неможливо», — вважає Лихачов.

І якщо вже почати цю ідею реально втілювати у життя, то необхідно буде обговорювати зміни до законодавства з тими країнами, у яких проживають всі українці, що виїхали. Також слід буде й ініціювати зміни до міжнародного законодавства.

Що стосується України, то тут основне питання, на думку адвоката, полягає у тому, чи є технічна можливість для імплементації ідеї щодо призову чоловіків, які перебувають за кордоном.

З головних питань, які виникають у разі впровадження наміру Умєрова, Лихачов називає такі:

• як це працюватиме на практиці?

• яким чином особі вручатиметься повістка (при тому, що частина українців навіть не перебуває на консульському обліку)?

• як буде забезпечуватиметься явка особи до ТЦК?

• як особа повертатиметься в Україну, якщо у неї немає на це коштів (з якого бюджету можуть виділятися гроші)?

• як діяти в тому випадку, якщо особа звертатиметься до країни, у якій перебуває, із проханням не видавати її Україні, та вважатиме мобілізацію певним переслідуванням?

«Говорити можна все, що завгодно, але я часто кажу, що в нас не повинно законодавство перетворюватись у фейсбук-законодавство», — пояснив Лихачов.

«Більше того, тут виникає питання: що порушили особи [які перебувають за кордоном та не стоять на військовому обліку], якщо на той момент ніякої відповідальності за це не було? Притягати їх до відповідальності „заднім числом“? Мені цікаво, як це з точки зору Кримінального кодексу буде», — додав він.

За словами Лихачова, наразі осіб, які виїхали за кордон та не стоять на військовому обліку, можуть притягти лише до адміністративної відповідальності щодо порушення військового обліку.

Окрім того, як зазначає юрист, не всі консульські установи зараз навіть належно ведуть військовий облік. Після спілкування з представниками деяких відомств Лихачов зауважив, що вони не розуміють, як будуть вести консульський облік всіх українців, які є в країні.

«А далі, наприклад, знайшли особу, яка не стоїть на консульському обліку, порушила військовий облік, їй вручили повістку. У нас будуть міжнародні ТЦК тоді за кордоном в кожній країні? Консульська установа буде вести військовий облік, як пропонувалося?» — продовжує юрист.

Ще одним питанням є те, як може особа проходити військово-лікарську комісію за кордоном. В такому разі, можливо, за кордон доведеться відряджати ще й лікарів.

«Треба вносити зміни в положення про територіальні центри комплектування. Це численне законодавство, з яким треба працювати. За один день його змінити просто неможливо. А що стосується оцих заяв, я вважаю, що спочатку треба розробити нормальні нормативні акти, обговорити їх в країні. Зрозуміло, що це робити треба „на вчора“. У нас вже другий рік повномасштабної війни закінчується, а законодавство нормально ніхто не змінює», — каже Лихачов.

Адвокат запевняє: українці розуміють, що існують проблеми з мобілізаційним ресурсом, а військові потребують ротацій. З огляду на це, на його думку, потрібно не лише розробляти покарання за ухилення від конституційного обов’язку, а впроваджувати додаткові методи мотивації.

«Треба створювати якісь мотивації, щоб люди поверталися. Тут ми їм навпаки вже другий рік поспіль говоримо, що ви повернетесь, і вас одразу будуть притягати до кримінальної відповідальності, якої фактично зараз немає», — додає він.

Водночас, каже адвокат, заяви про те, в Україні нібито вирішили мобілізувати всіх жінок, а також всіх чоловіків, які знаходяться за кордоном, використовує Росія у своїх пропагандистських матеріалах.

Які можуть бути санкції у випадку порушення вимоги

На думку Лихачова, якщо ідею Умєрова щодо призову впровадять, то одним з варіантів покарання порушників може бути позбавлення громадянства України.

«В принципі, чого я очікую, що робити зараз найпростіше, це указами президента позбавляти всіх громадянства. А там далі особа нехай судиться роками за те, правильно чи неправильно її позбавили [громадянства]. Я думаю, що в першу чергу технічно через РНБО можна таке проводити. Але мільйони українців позбавляти громадянства? До чого гарного це призведе, я не знаю», — сказав він.

Юрист також згадав про різноманітні, інколи фейкові, заяви про покарання за ухилення від мобілізації, — типу позбавлення водійських прав чи блокування банківських карток. За його словами, для впровадження схожих покарань необхідні відповідні нормативні акти.

«Насправді треба не покарання створювати, а мотивацію. Я завжди говорю, що 24 лютого 2022-го частина ТЦК взагалі не працювала, а людей було нереально багато. Люди з інших країн поверталися. Ну, може, щось не так вже?» — резюмував юрист.

19 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що військові запропонували йому мобілізувати ще 450−500 тисяч людей, але йому потрібні аргументи, щоб зробити цей крок, та 500 млрд гривень.

У листопаді Умєров затвердив Концепцію військової кадрової політики Міноборони до 2028 року. У ній передбачено зміни щодо рекрутингу та призову, контрактної служби та системи військового обліку. У Верховній Раді готують зміни до законів щодо процесу мобілізації.