Мобілізаційний дедлайн. Головні нововведення, штрафи, правила перетину кордону й видачі повісток після 16 липня

NV нагадує про те, про які зміни та важливі норми чинного законодавства про мобілізацію слід пам’ятати після 16 липня.

Який дедлайн спливає 16 липня і кого він стосувався?

До 16 липня більшість українських чоловіків віком від 18 до 60 років, а також військовозобов'язані жінки мали оновити свої військово-облікові дані.

Закон про мобілізацію 3633-IX (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку), який набув чинності 18 травня, давав 60 днів на оновлення військово-облікових даних тим українцям, які:

• підлягають взяттю на військовий облік (військовозобов'язані),
  
• перебувають на військовому обліку призовників,
• перебувають у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві (резервісти)

Оновити свої дані можна було в мобільному застосунку Резерв+, безпосередньо у ТЦК та СП, а також у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАПах).

Через застосунок Резерв+ свої дані оновили близько 3 млн українців.

Що зміниться в мобілізації після 16 липня?

Повістки поштою

Після 16 липня повістки українцям зможуть надсилати поштою, а ті, хто не оновив дані, вважатимуться порушниками.

Як пояснив раніше в ефірі телемарафону Єдині новини речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін, після 16 липня повістки надсилатимуть рекомендованим листом.

«Людина або під підпис отримує, або відмовляється, знову ж таки під підпис, або вона повертається. І таким чином вважається, що повістка була доставлена», — зазначив Лазуткін.

Якщо ж отримувач фізично не перебуває на місці й не отримав повістку поштою, або ж його фактична адреса проживання не відповідає вказаній, то запускається механізм адміністративного правопорушення.

«Саме для цього існують ці 60 днів, тобто для того, щоб люди оновили свої дані — де вони проживають, яка у них електронна адреса, який у них телефон», — пояснив Лазуткін.

До цього граничного терміну, 16 липня, повістка вважалася врученою лише тоді, якщо людина особисто підписала документ про отримання.

Нові жорсткіші вимоги на кордоні

З 17 липня під час перетину кордону України прикордонники проситимуть показати військово-обліковий документ всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Таку нову вимогу в коментарі NV підтвердив речник Державної прикордонної служби полковник Андрій Демченко.

Найважливіші деталі щодо нових вимог перетину кордону:

• Правило діятиме з 00.00 17 липня: з цього моменту під час перетину державного кордону України на виїзд прикордонники перевірятимуть у всіх громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікові документи.
  
• Надавати можна як паперовий, так і електронний військово-обліковий документ (електронний документ можна згенерувати завдяки QR-коду в додатку Резрев+, він має таку ж юридичну силу, як і звичайний паперовий ВОД).
• У разі відсутності військово-облікового документа прикордонники відмовлятимуть у перетині державного кордону на виїзд з України.
• Ще однією підставою відмови у виїзді з України буде випадок, якщо у реєстрі Оберіг (Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів) прикордонники побачать відомості «про подачу такої особи в розшук до Національної поліції», пояснив Демченко. У таких випадках на місце викликатимуть співробітників поліції.
• Якщо людина має відстрочку від призову або виключена з військового обліку за станом здоров’я (і належить до категорії чоловіків 18−60 років), то для виїзду за кордон має показати інформацію в актуальних військово-облікових документах про отримання такої відстрочки (зокрема про виключення з військового обліку).
• Категорії осіб, яким дозволено виїзд з України, наразі не змінилися — чинними залишаються вимоги Правил перетинання кордону громадянами України.
  

Які штрафи та покарання діятимуть після 16 липня?

Речник Міноборони Дмитро Лазуткін нагадав 6 липня в ефірі телемарафону Єдині новини, що ті українці, які не виконали норму закону про мобілізацію до 16 липня, можуть отримати відповідний адміністративний штраф. У травні 2024 року суми штрафів було підвищено, а відповідальність — посилено.

Йдеться про відповідальність за порушення двох ключових статей Кодексу України про адміністративні правопорушення:

• ст. 210 (Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку) — йдеться про ситуації, коли військовозобов'язаний не оновив свої дані або не став на облік, не повідомив про зміну своїх даних;
  
• ст. 210−1 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) — стосується таких випадків, як неявка в ТЦК і СП, відмова від отримання повістки, порушення правил військового обліку співробітників з боку підприємств.

Розміри штрафів:

За порушення правил військового обліку (ст. 210):

• у мирний час — від 3 400 до 5 100 грн;
  
• у воєнний час або у випадку повторного порушення — від 17 000 до 25 500 грн.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію (ст. 210−1):

• у мирний час: для громадян — від 5 100 до 8 500 гривень; для посадових та юридичних осіб — від 17 000 до 34 000 грн;
  
• у воєнний час: для громадян — від 17 000 до 25 500 грн, для посадових і юридичних осіб — від 34 000 до 59 000 грн.

Штраф може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше, ніж через рік з дня його вчинення.

При цьому несплата штрафу може загрожувати арештом коштів та майна, пояснив NV адвокат Роман Лихачов. З іншого боку, для того, аби накладати штрафи на всіх порушників, необхідно було б значно збільшувати штати як ТЦК, так і судів, зауважив Лихачов. Та це не означає, що штрафи не будуть накладати, наголошує адвокат.

Можливість «заочних» штрафів

З травня набула чинності більш сувору процедуру накладення штрафів за вищевказаними статтями, аніж це було раніше — без необхідності оформлення протоколу у присутності порушника і відповідного судового рішення.

Натомість тепер штраф може бути виписано та накладено заочно за таких умов:

• порушення було вчинено в особливий період;
  
• військовозобов'язаний не надав підтвердження поважної причини неявки в ТЦК, хоча був повідомлений про дату, час і місце такого виклику;
• військовозобов'язаний не повідомив причину неприбуття за повісткою.

У таких випадках представник ТЦК може негайно — і без присутності порушника — винести рішення про притягнення його до відповідальності та застосування штрафу. Однак при цьому ТЦК повинен мати документи на підтвердження того, що військовозобов'язаний був належним чином повідомлений про дату, час та місце виклику у ТЦК.

Чи дійсно за ухилення від мобілізації можуть позбавити водійського посвідчення?

Закон про мобілізацію дійсно передбачає можливість обмеження права на керування автівкою для порушників. Цей процес передбачає декілька етапів:

• Спочатку ТЦК може звернутися у Нацполіцію з вимогою про адміністративне затримання та доставлення в ТЦК військовозобов'язаного, який порушує вимоги закону (наприклад, не оновив дані чи не з’явився за повісткою — повний список у частинах 1 та 3 статті 22 закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).
  
• Якщо ж затримати людину не вдалося, і поліція надіслала про це письмову відповідь у ТЦК, то протягом наступних 5 днів такому громадянину надішлють формальну вимогу про виконання його обов’язків як військовозобов'язаного чи резервіста.
• Якщо протягом 10 календарних днів після вручення вимоги громадянин не виконав своїх обов’язків, то ТЦК може звернутися до суду. Тоді військовозобов'язаному можуть обмежити право на керування транспортним засобом під час мобілізації, тобто права водія — на строк до виконання або відкликання вимоги про виконання військового обов’язку. Відповідні дані передадуть Національній поліції.

Водночас з норми про обмеження водійських прав передбачили низку винятків. Це правило не діятиме за таких умов:

• якщо таке обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
• використання особою транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

Чи можуть доставити в ТЦК примусово?

Адвокатка Катерина Аніщенко в ефірі телеканалу Київ пояснила, як діятиме механізм адміністративного затримання та доставлення в ТЦК на практиці, відповідно до чинного закону про мобілізацію.

За її словами, з 16 липня ТЦК буде направляти повістки на останнє відоме місце реєстрації військовозобов'язаних, які не оновили свої дані.

Після безрезультативного відправлення двох таких оповіщень до людини може приїхати поліція та примусово доставити у ТЦК.

Аніщенко також пояснила, що відтепер повістка вважатиметься врученою навіть у тому випадку, якщо людина відмовилася від її отримання.

Чому важливо не плутати уточнення та оновлення даних?

У коментарі NV адвокат Роман Лихачов розповів, що українці досить часто плутають поняття про оновлення та уточнення військово-облікових даних.

За його словами, у випадку уточнення даних йдеться про інформацію щодо прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, номеру телефону та електронної пошти — тобто це ті дані, які українці можуть уточнити у застосунку Резерв+. Оновлювати ж інформацію українці мають у випадку одруження, народження дитини, зміни місця роботи тощо.

За словами юриста, наразі головна проблема полягає в тому, що велика кількість українців навіть не стоять на військовому обліку.

«Багато хто вирішив, що вони через ЦНАП оновили дані, написали свою адресу, електрону адресу і все. Насправді сам по собі військовий облік включає близько 30 опцій. Там і сімейний стан військовозобов'язаного, і освіта, і стан здоров’я тощо. Це один з основних моментів, тому що для держави важливо знати повністю дані по військовозобов'язаних для того, щоб формувати заміни тих, хто на фронті досить довгий час. Тобто бачити реальний ресурс», — зазначає адвокат.

З огляду на це, Лихачов вважає, що після 16 липня на українців очікують додаткові виклики до ТЦК. Це необхідно зокрема й для проходження військово-лікарських комісій.

Чи всі, хто оновив дані, підуть служити?

Оновлення даних для військовозобов'язаних не означає автоматичну мобілізацію, пояснив директор департаменту кадрової політики Міноборони України Марк Андрусяк.

«На сьогодні, за інформацією, що в нас вже є, оновили свої дані близько 3 мільйонів громадян. Потреба ЗСУ для призову під час мобілізації значно менша. Тому не всі громадяни, які оновили облікові дані, будуть призвані на військову службу», — сказав він 14 липня, за декілька днів до «дедлайну» оновлення даних.

Як тоді обиратимуть тих, кого відправлять на службу?

Як саме у ТЦК визначатимуть, кому надсилати повістки з-поміж людей, які вже обновили свої дані - це питання в інтерв'ю YouTube-каналу єПитання прокоментувала заступниця Міністра оборони України Катерина Черногоренко.

Вона нагадала, що за здійснення військового задуму в Україні відповідає Генеральний штаб. «Колеги розуміють, яка саме мобілізаційна потреба зараз в них є: які професійні навички, який вік людей, який їх умовний профайл має бути. І зараз це відбувається наступним чином: Генеральний штаб направляє запит щодо певних критеріїв», — пояснила Черногоренко.

Далі, за її словами, дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів дають змогу не викликати тих, хто має відстрочки чи бронювання — як це іноді траплялося раніше.

«Ми відсікаємо всіх, хто заброньований, всіх, у кого є відстрочка, і працюємо з тими критеріями, які нам дає Генеральний штаб. По цих критеріях ТЦК і СП формують переліки — умовно кажучи, через систему автоматично, і далі вже працюють через запрошення до ТЦК та СП і роботу з кожним військовозобов'язаним», — пояснила подальші етапи призову на службу Черногоренко

Далі, за її словами, у ТЦК відбувається «класичний процес»: «Якщо потрібно ВЛК, то дають направлення на ВЛК. Якщо потрібно уточнити якісь дані - уточнюють якісь дані. Що надає система, що надає реєстр — це те, що в єдиному місці є місце правди щодо даних усіх наших військовозобов'язаних. І це — я маю на увазі процес оповіщення — можна робити швидше, можна робити більш цільовим. Це схоже з таргетованою рекламою: тобто ти працюєш саме з тими аудиторіями, які тобі зараз в першу чергу потрібні, не витрачаючи свій додатковий час», — резюмувала вона.

Чи потрібно було пройти ВЛК для оновлення даних?

14 липня Міністерство оборони України оприлюднило офіційне роз’яснення щодо цього питання — зокрема через поширення неточної інформації про нібито штрафи за оновлення даних без проходження військово-лікарської комісії.

«Наразі законодавством України передбачено окремі види військового обов’язку, зокрема оновлення даних та проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до проходження військової служби», — нагадали у відомстві.

Однак при поновленні даних проходження військово-лікарської комісії не вимагається. «Проходження ВЛК необхідне лише після отримання повістки на проходження військово-лікарської комісії», — пояснили в Міноборони.

«Законом передбачено, що оновлення даних громадянами — це окремий вид військового обов’язку. Крім того, в статті 21 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено окремий обов’язок громадян — проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до проходження військової служби», — нагадав директор Департаменту кадрової політики Міноборони Марк Андрусяк.