Кандидат на пост держсекретаря США Рекс Тіллерсон заявив у Сенаті США про можливість визнання Криму російським у разі, якщо буде "більш широка угода, яку визнає народ України". З цього можна зробити кілька логічних висновків:
1. Подібна "широка угода" справді розглядалася і розглядається на рівні людей, які відповідають за зовнішню політику адміністрації Трампа. Більше того, вона визнається реальною та можливою, тому про це й згадав Тіллерсон - щоб потім його не обвинуватили у брехні в Сенаті. Тобто "велика угода" - це не конспірологія, а реальність, хоча поки тільки гіпотетична.
2. Реалізована ця "велика угода" може бути лише за умови погодження з боку керівництва України, і це теж очевидно. Просте визнання з боку США зруйнує світовий порядок. А от якщо Україна сама "захоче" віддати свої території, хто може їй у цьому завадити? Лишається зрозуміти, як спровокувати це бажання, як його обґрунтувати і як "продати" громадянам України?
3. Як домогтися "великої угоди"? Очевидно, або намагатися тиснути, або намагатися купити. Хоча, швидше за все, може бути комбінація першого і другого: обіцянки "планів Маршала" та погрози "нападу Росії". Щоправда, на щедрість розраховувати не слід. Навіть якщо підходити до Криму як до "товару", реальну ціну за нього ніхто не дасть.
Загалом, треба також зрозуміти, що "велика угода" з Росією не може бути самоціллю США. Адміністрація Трампа просто хоче розпочати наступ на Китай і не хоче тримати "фронт" проти Росії. Якщо питання з Росією не вийде залагодити швидко, то і інтерес цієї "угоди" слабшатиме. Думаю, якщо за рік нам цей "Мюнхен" не нав'яжуть, то і далі це питання відпаде.
Текст опубліковано з дозволу автора
Більше поглядів тут