Містер хаос

Два старі шпигуни — колишній голова ЦРУ і колишній агент КДБ — посилають чіткі сигнали про те, яким президентом США стане Дональд Трамп. Варто до них дослухатися

Томас Фрідман,
американський журналіст,
триразовий лауреат Пулітцерівської премії

Коли йдеться про оцінку президентських перегонів, я волію дослухатися до шпигунів. Вони геть позбавлені сентиментальності, наскрізь бачать облуду та легко відокремлюють від лушпиння жорстку правду. Отже, зараз два головні колишні шпигуни світу надсилають незашифровані сигнали про те, що означатиме для США і Заходу обрання Дональда Трампа президентом.

Пані та панове, дозвольте представити екс-директора ЦРУ Роберта Гейтса і його старого заклятого ворога, колишнього агента КДБ, президента Росії Володимира Путіна. Путін голосує за Трампа. Гейтс — ні.

Гейтс, який також був міністром оборони за часів Джорджа Буша й Барака Обами, в колонці для The Wall Street Journal розкритикував і Гілларі Клінтон, і Дональда Трампа за те, що ті не приймають серйозно загрозу, яку несе путінська Росія. Трамп, за словами Гейтса, і поготів зробив те, чого не слід робити американцеві: "Захоплення Путіним з його боку наївне і безвідповідальне".

Так, до Клінтон є питання щодо національної безпеки. Але, як пише Гейтс, до Дональда Трампа їх просто сила-силенна: "Він підтримує будівництво стіни на кордоні США з Мексикою, диктаторський режим Кремля і несправжні успіхи Саддама Хуссейна в боротьбі з тероризмом, а також виступає за виведення американських військ з Європи, Південної Кореї та Японії".

У Клінтон ще достатньо часу, щоб переглянути свої помилки та завоювати голоси виборців, які ще сумніваються. Що ж до Трампа, то “він упирається у своєму невігластві щодо того, що відбувається в світі, й того, як керувати нашою країною, а його темперамент не придатний, щоб вести за собою солдатів. Він недостатньо кваліфікований і не годиться на посаду верховного головнокомандувача".

Я захоплююся Гейтсом за рішення висловитися. Досі мало уваги приділялося тому, які наслідки матиме обрання Трампа для національної безпеки.

До того ж я впевнений, що американські офіцери і чиновники стали б звільнятися, накажи їм Трамп катувати затриманих терористів, виганяти з будинків нелегальних мігрантів або переслідувати мусульман. Хаотичний кандидат на номінацію став хаотичним кандидатом у президенти, і готовий закладатися — президент з Трампа теж вийде хаотичний.

Непередбачуваність — нормальна якість для лідера, якщо він знає мету і використовує непередбачуваність як засіб для її досягнення. Але що як лідер непередбачуваний через недисциплінованість? Якщо він думає, ніби питання на кшталт ІД — лише випробування на мужність; може ляпнути все що завгодно; не розуміє, як поговорити з Японією, Південною Кореєю або союзниками по НАТО, коли йдеться про захист від Росії? Такий лідер призведе лише до руйнування союзів, нагромадження помилок і початку воєн.

Саме тому Путін так облизується на цього кандидата. Невипадково він назвав Трампа "дуже яскравою і талановитою людиною". Невипадково путінські кіберагенти зламали сервери Національного комітету і виборчого штабу Клінтон, але при цьому проігнорували Трампа й республіканців. Путін розуміє те саме, що і Гейтс: президент Трамп означає хаос в США та на Заході.

Цього року Трамп уже стільки брехав, що страшно собі уявити, як би він вів війну. Хто б йому повірив? До того ж Трамп так принизив наших союзників по НАТО, що складно уявити його лідером альянсу — особливо за умов протистояння Росії. І як, цікаво, Трамп доб'ється співробітництва країн Перської затоки в боротьбі з ІД або зрівноважуванні Ірану після заяв про те, що їхнім громадянам-мусульманам потрібно заборонити в'їзд до США?

Хто захоче мати з ним справу? З тим, хто постійно щось говорить, а потім бере свої слова назад і запевняє, що його неправильно зрозуміли. Уявіть, який бардак чекає на нашу дипломатію!

Саме тому цинік Путін захоплюється Трампом. Нарцис Трамп упевнений: Путіну подобаються його лідерські здібності. Ні, Дональде. Просто Путін з першого погляду вміє розпізнати проблемну людину, й думка про американського президента, якого зненавидять у Європі, Пекіні, Мексиці, Південній Америці та мусульманських країнах, для нього — заповітна мрія. Старий КДБ цього так і не домігся.

Тож послухайте: ви не відчуваєте в Гілларі вогню? Добре, згоден, у неї є вади. Але вона в змозі відповідально підходити до державних справ. А ось Трампа вже не виправити, і його вогонь — з тих, що спалює будинок ущент. Не вірите? Запитайте старих шпигунів.

Текст друкується з дозволу автора. Вперше опубліковано у виданні The New York Times.