Мінне поле

З а місяць після прес-конференції Колюша газета Le Journal du Dimanche провела дослідження електоральних настроїв. Виявилося, що за коміка готові проголосувати 16,1% виборців, схильні проголосувати — 22,6%. До того ж 37,1% респондентів вважають заклик Колюша веселим і доброзичливим, 13,8% — дуже корисним, 10,3% — хоробрим.

Хоробрим — можливо, через те, що 25 листопада, ще до опитування, поліцейські знайшли труп Рене Горлена, режисера Колюша, з двома кулями в потилиці. Правоохоронці вважали, що це був злочин на ґрунті пристрасті. Але людський поговір побачив у справі спробу залякати улюбленця публіки.

У грудні 1980-го вже Інститут громадської думки Франції провів найфаховіше дослідження. Кандидати на фінішній прямій вишикувалися у такому порядку: Жискар д 'Естен — 32%, Міттеран — 18%, Марше — 14,4%, Колюш — 11%, Ширак — 8%.

Комік-кандидат опинився на мінному полі. Йому часто телефонували і надсилали записки з погрозами. В одній із них йшлося: "Не забувай про смерть і будь обачним на своєму байку". (Колюш пересувався містом на мотоциклі.)

Газети детально висвітлювали цей бік кампанії артиста.

Дійшло до того, що до Колюша стали по черзі навідуватися партійні бонзи як правих, так і лівих.

Соціаліст Жан Главані, майбутній перший прем'єр-міністр за Міттерана, кілька годин умовляв коміка знятися із виборів.

Ти був блазнем, але не був маріонеткою
Рено Сешан,
співак-бард із нагоди загибелі Колюша

Жискар послав на подібні переговори свого друга — міністра молоді і спорту Жана-П'єра Суассона.

Колюш відмовив і тому й іншому. Та ще й злив газетярам деталі цієї незграбної дипломатії.

У грудні 1980-го газета L'Express повідомила, що кілька років тому артист заплатив штраф у 3 тис. франків за образу поліцейського. А журналісти з Minute дали замітку про ще одну помилку Колюша: у 19 років його затримували за дрібну крадіжку.

Лише через багато років стало відомо, що тодішній міністр внутрішніх справ Крістіан Бонні наказав спецпідрозділу Генеральної розвідки (RG) зібрати найдокладніше досьє на Колюша. Його деталі й передали пресі.

Але, схоже, компромати лише потішили шанувальників артиста: рейтинг коміка непорушно тримався на позначці 11%.

Спецслужби чомусь пропустили інше — у Колюша не було реальних юридичних підстав брати участь у виборах.

За французьким законодавством до виборів президента допускається будь-який кандидат, який зібрав 500 підписів підтримки обраних чиновників різних рівнів. Це можуть бути парламентарі, мери міст, голови комун. Подати список цих гарантів потрібно не пізніше, ніж за місяць до першого туру голосування.

У лютому Колюш заявив британським журналістам, що він зібрав уже 623 підписи. Але комік блефував: пізніше його друг Гупіль зізнався, що в артиста була лише одна рекомендація.

Тому 16 березня Колюш оголосив про свій вихід із президентських перегонів. "Я хочу, щоб історія моєї кандидатури закінчилася. Я вже опух від неї, - сказав комік пресі. І ненароком додав: — Голосуйте за Міттерана!" Головний соціаліст країни зайняв Єлисейський палац.