Мовляв, Microsoft традиційно вб'є ресурс: як це було у випадку з покупкою Skype, Nokia і т.д. Програміст Вася з Кременчука сильно стурбований цією угодою, і збирається мігрувати з GitHub в GitLab, про що вчора зробив офіційну заяву в коментарях на Хабрі. Більш того – він має намір забрати із собою друга Петю. Коротше, GitHub чекає масовий вихід програмістів, як євреїв з Єгипту.
Я не люблю Microsoft. Я працював колись в цій компанії (в проекті MSN) і добре знаю, що собою являє величезний, неповороткий корпоративний світ. Але я поважаю Microsoft. Сподіваюся, темні часи Стіва Балмера і його команди скінчилися, і на зміну йому прийшов Сатья Наделла – цілком адекватний хлопець, який недавно досить щиро заявив, що для нього в новій стратегії головним є принцип глибокого співпереживання клієнтам і їхнім невисловлені, що не знайшли відгуку, потребам.
Нашим світом правлять корпорації Нашим світом правлять корпорації. Йдеться, перш за все, про фінансові конгломерати, такі як Barclays, Merrill Lynch, Deutsche Bank, Credit Suisse Group, JP Morgan та іншиі всесвітньо відомі інвестиційні групи і банки. Поруч з ними стоять технологічні гіганти, такі як Apple, Google, Facebook, Microsoft і інші. І їхній вплив на економіку держав світу невпинно зростає. Доходи цих корпорацій перевищують обсяги ВВП багатьох країн світу (і вже поготів України, економіку якої така корпорація купує оптом за тижневий бюджет на офісні обіди). Всі вони досить сильно впливають на всі сфери суспільного життя, створюючи при цьому мільйони робочих місць, перетворюючись з економічної точки зору в державотворчі.
Тому чинити опір марно. Більш того: я не бачу в цьому сенсу. Це як скаржитися на дощ, проклинаючи природу за те, що вона робить, що хоче. Піде Вася з GitHub або залишиться, змирившись з неминучим – з точки зору цифр, абсолютно неважливо. Ні GitHub, ні вже поготів Microsoft цей драматичний вчинок не помітять і не оцінять. GitHub купили, швидше за все, для розвитку проектів, пов'язаних зі штучним інтелектом – а це означає, що Microsoft збирається стати лідером в цій області. Що зайвий раз підтверджує, наскільки ми, сидячи в світі чорнозему та інших твердих активів, від усього цього далекі. Замість того, щоб скаржитися – пропоную просто порадіти чужому успіху. Іноді це корисно, хоч і зовсім нетривіально для нашої частини планети.
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени