В Одесі пострілом впритул поранений активіст Олег Михайлик. Це не просто ще один неприємний інцидент, а вже небезпечна тенденція. За останні півтора року в Одесі ріжуть, підстрілюють, б'ють, нападають в середньому на одного активіста або журналіста на місяць. Це не нагнітання, а банальна статистика: з літа 2017 року на лікарняних ліжках з розбитими головами, ножовими або вогнепальними пораненнями опинилося чотирнадцять членів громадських організацій і співробітників ЗМІ.
Вони всі з різних організацій, політичних сил і ЗМІ. Загальні два факти: вони системно і багато років говорять про корупцію і порушення міської влади на чолі з Геннадієм Трухановим і, друге, всі вони дотримуються проукраїнських поглядів.
Такої статистики немає ні в одному іншому місті країни. Про ці цифри і факти знають всі і всюди: в СБУ, в ГПУ, в МВС і Нацполіції. Але ще у всіх цих кабінетах знають, що скоро вибори, і у місцевої влади в Одесі є «зелене світло» на будь-які заворушення в обмін на голоси на президентських виборах особисто з кабінетів в адміністрації глави держави. Ситуація вже дійшла до абсурду – про захоплення влади в місті місцевими нелегальними проросійськими охоронними структурами безпосередньо говорить вже ОБСЄ! І це в країні, яка вимагає у всього світу допомоги у війні з сепаратизмом.
У 2014 році область дивом не стала ще одним оплотом сепаратизму
Я думаю, ситуація в Одесі і Одеській області повинна стати темою для обговорення в парламенті і на засіданні РНБО. У 2014 році область тільки дивом не стала ще одним оплотом сепаратизму; а через чотири роки ввічливі хлопці з місцевої влади на наших очах зачищають місто від усього, що може чинити опір і діяти. Без системного рішення і загальнонаціонального обговорення проблеми сьогодні на найближчих парламентських і місцевих виборах ми втратимо місто остаточно; але не тому що воно не наше, а тому що наші звідти або поїдуть, або замовкнуть.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени