У травні 1999 року в журналі Scientific of American вийшла стаття-загадка британського письменника, математика Іена Стюарта. Розгадати її можуть тільки люди, що глибоко проникли в механізм роботи авторитарних режимів. Такий мій висновок. Однак розгадавши цей напівматематичний ребус, ми зможемо зрозуміти природу бідності України, і північно-східної деспотії, що примикає до нас. Готові? Отже.
П'ять піратів здобули скарб у 100 золотих монет. У морській ієрархії вони розподілені ось як: №1 – капітан; №2 – помічник; №3 – боцман; №4 – рульовий; №5 – матрос. Вони вирішують, як їм розподілити здобич. Умова така: годиться тільки план, який приймає більшість. Першим пропозицію вносить капітан. Якщо більшість його не приймає, того, хто запропонував викидають за борт, і гру продовжує наступний за рангом.
Якби на кораблі панувала суцільна згода і довіра, завдання вирішувалася б відносно легко. Наприклад, капітан взяв би собі 35 монет, його помічник – 25, боцман – 15; рульовий – 15 і матрос – 5 монет. Все згідно з табелем про ранги.
Але це в здоровому суспільстві. А у нас розподіл відбувається між піратами. Тут ніхто нікому не довіряє. Помічник (№2) зацікавлений, щоб пропозиція капітана (№1) не пройшла. І тоді капітан летить за борт. Ділити 100 монет на чотирьох приємніше. Правда помічник розуміє, що і його пропозицію, з тієї ж причини можуть відхилити боцман (№3), рульовий (№4) і матрос (№5). На трьох ділити 100 монет – взагалі одне задоволення. Коли претендентів залишиться троє, і свою пропозицію винесе боцман у рульового і матроса буде спокуса відхилити і його, щоб ділити здобич на двох.
Капітан – верхівка бюрократії. Помічник – ситуативні політичні союзники
І ось питання. Який план поділу повинен запропонувати капітан, щоб не полетіти за борт, і при цьому отримати максимальну матеріальну вигоду?
Щоб вирішити це завдання потрібно піти від найгіршого сценарію. Що буде, коли залишаться тільки два пірати – рульовий і матрос? Матрос ризикує, що керманич залишить собі всі 100 монет, адже за ним уже буде вирішальний голос. У разі, якщо в живих залишилися троє піратів (боцман, рульовий і матрос), то боцману достатньо запропонувати матросу 1 монету, щоб заручитися його підтримкою (інакше той не отримає нічого), а собі взяти 99. І тоді монети розділяться так: боцман – 99, рульовий – 0, матрос – 1 золотий.
Цей же варіант працює ще за життя помічника. Він пам'ятає, що може бути викинутий за борт голосом більшості, і тому йому потрібно купити лише один голос, щоб за результату 2: 2 вирішити справу на свою користь. (В разі рівної кількості голосів пірат, який запропонував план, має вирішальний голос). Тобто помічникові теж достатньо купити за мінімальну ціну голос матроса і забрати собі 99 монет.
Капітан все це прорахував із самого початку. І тому він вирішує розподіл в свою користь таким чином: купівлею двох голосів. Але чиїх?
У вищезгаданій схемі є дві людини, які з найбільшою ймовірністю не отримають нічого це №3 – боцман і №5 – матрос. Боцман пролітає, тому що являє загрозу для помічника (№2) і стає зайвим ротом для рульового (№4). Єдиний, хто позбавлений взагалі якихось шансів на успіх – матрос. До нього черга явно не дійде ніколи. А значить, він буде лояльний до будь-якого, хто дасть йому хоч щось.
І ось рішення капітана. Він забирає собі – 98 монет; помічникові – 0; боцману – 1 монета; рульовому – 0; матросу – 1 монета. Боцман і матрос отримують гарантований у цьому випадку мінімум. Капітан отримує фактично все.
Так виглядає в математичній задачі Стюарта розподіл багатства в піратському світі. Така система служить охоронною грамотою для вищої бюрократії для її авторитарного положення, за якого всі багатства накопичуються в руках диктатора (центру), а крихти йдуть на підкуп низів.
Давайте-но перекладемо тепер це завдання і його рішення на наше життя. Капітан – верхівка бюрократії. Помічник – ситуативні політичні союзники, боцман – «гутаперчева» опозиція, рульовий – середній клас, і матрос – народ, в пролетарському розумінні цього слова. Суспільству цього дісталося багатство – сировинні ринки, держкомпанії, рухоме і нерухоме, матеріальне і нематеріальне держмайно.
Низи, тобто народ (матрос) ненавидить рульового (середній клас), адже за слушної нагоди він може бути першим, хто залишить його з нулем. Народ також не довіряє боцману, адже якщо він домовиться з помічником і капітаном, то кине і рульового (середній клас), і матроса (народ). Якщо домовиться з рульовим, то кине матроса. Якщо домовиться з матросом, то кине рульового. Слизький тип.
Помічник – одиниця слабка. Його в даній схемі можуть кинути всі. Найсильніша фігура, єдина, при якій хоч щось гарантовано дістається і (матросу) народу – це капітан.
Голос помічника купувати не варто, у нього в разі загибелі капітана з'являється можливість підкупити матроса і дістати все. Купувати голос рульового – середній клас немає сенсу, поки є і помічник (союзники) і боцман (псевдо опозиція) не позбавлені свого шансу.
Отже, залишається одне – окрім голосу матроса, потрібно за 1 золотий купити наступного після помічника претендента – боцмана. Боцман не дурень і розуміє, що відхиливши цей золотий, він не отримає взагалі нічого, і тому повинен погодитися на цей мінімум.
Усе. Це і є економічна модель авторитарного світу, в якому всі не довіряють нікому і кожен не довіряє кожному.
Ось який висновок зробив з цієї загадки Стюарта – директор програми Економічна політика Московського Центру Карнегі, Андрій Мовчан: якщо в системі не закладений жорсткий механізм розподілу монет, взагалі неважливо, хто там при владі.
Мораль. В умовах тотальної недовіри і руйнування інститутів влади капітан збереже собі 98 монет зі ста. По одній монеті піде на підкуп низів. Капітан більш ніж будь-хто зацікавлений у такій суспільно-політичній моделі.
Якби пірати довіряли один одному і тримали дане ними слово, то ситуація стала б поступово змінюватися. Капітан запропонував би дати по одній монеті двом членам екіпажу. Помічник пообіцяв би їм по п'ять монет. Тоді капітан змушений був би підняти ставку до 10, а помічник до 20. Торг дійшов би до 34; 0; 33; 0; 33 проти 0; 34; 33; 0; 33. Капітан і помічник домовляються між собою поділити свої частки приблизно порівну. 34 на 33. Решта членів команди боцман і матрос розуміють, що у них є гарантований шанс отримати по 11 монет, або комусь не отримати нічого. Вони домовляються між собою на гарантований мінімум. Частка капітана приблизно дорівнює частці помічника і частці низів, що виводить його з класу диктатора. Всі контролють усіх, і ніхто не залишається без здобичі.
Неухильне дотримання домовленостей, це і є підоснова здорового суспільства.
Прекрасна загадка. І не менш казкова її розгадка.
P.S.: Висновок Мовчана: «Зміна влади без зміни системи і психології суспільства призводить до посилення нерівності».
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени