Медом помазано

Україна увійшла в трійку найбільших світових експортерів меду і за підсумками цього року може стати навіть №2

Катерина Шаповал

Д ля багатьох іноземних бізнесменів Україна — це не тільки війна, брати Клички і вишиванки, але ще й мед з соняшником.

Адже країна за підсумками 2016 року потрапила в топ-3 найбільших світових експортерів продукту, виробленого бджолами, одночасно будучи ще й №1 на планеті з експорту нерафінованої соняшникової олії.

Втім, перше місце по меду в України теж є: в загальноєвропейському заліку вона є незаперечним лідером.

Обидва продукти — мед і соняшникова олія — недарма згадуються разом: соняшник — відмінний медонос, і без збільшення площ його вирощування Україна не змогла б поставити свій медовий рекорд.

А так минулого року країна продала на світовий ринок майже 5 млн т нерафінованої олії і майже 57 тис. т меду. Причому останній показник подвоївся усього за рік. І збільшився в 8,7 рази, якщо порівняти експорт меду 2016 року і 2006-го.

Українські бджоли і їх господарі за 12 місяців минулого року перевершили по експорту Індію і Мексику. Справа за малим — випередити пару лідерів: Китай і Аргентину.

За оцінкою Валерія Горбаня, президента групи компаній Асканія, в 2017-му за обсягами експорту солодкого продукту Україна цілком може наздогнати, а то і перегнати американського конкурента. Бізнесмен прогнозує, що країна експортує до кінця грудня 70-75 тис. т меду, адже всього за дев'ять місяців року українці продали на зовнішні ринки 46 тис. т цього продукту.

Компанія Горбаня вносить в цей показник свій внесок: за результатами трьох кварталів Асканія стала найбільшим національним експортером меду.

Асканія виробляє мед з початку 2000-х, але на зовнішні ринки почала вивозити його лише пару років тому. Одним з мотиваторів стала девальвація гривні, яка зробила експортні поставки більш вигідними.

Приблизно в той же час, що і Асканія, на експорт почали працювати десятки вітчизняних підприємств того ж профілю. І якщо до 2015-го в країні було приблизно 20-30 активних продавців зовні, то тепер таких вже під шість десятків.

До солодких берегів розвернули свої компанії, зокрема, тваринники — ця галузь переживає кризу і в останні пару років стала нерентабельною. Тому агровиробники переключилися на набагато більш прибутковий експорт меду, вважає Іван Микитюк, директор компанії Мед Поділля.

За даними Укрстату, рентабельність вирощування великої рогатої худоби на м'ясо в 2016-м в Україні склала мінус 23,2%, а свиней — мінус 4,1%.

Свою роль в переорієнтації експортерів на бджолиний продукт зіграло і підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, розповідає Дар'я Гриценко, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). Хоча, за її словами, ту невелику квоту на безмитну поставку меду, яку в результаті отримала Україна, експортери вибирають вже на другий-третій день року.

Активність продавців відразу ж позначилася на доходах пасічників, які виробляють мед. Як правило, українські експортери не мають власних пасік, закуповуючи солодкий товар у фермерів і дрібних підприємців. Так, за даними Держстату, індивідуальні господарства виробляють зовсім не бджолину, а дійсно левову частку — 98,5% — всього меду в країні.

І, за словами Микитюка, якщо рік тому 1 кг цього продукту в опті коштував 45 грн, то цього року — вже на 10 грн більше.

Така ситуація призвела до падіння маржі експортерів, розповідає Горбань з Асканії: зараз вона коливається в районі 5-10%. А при виході на експортний ринок бізнесмен розраховував, що його заробіток буде в 3-4 рази більшим.

Зате шалений попит на сировину і стрибок цін зробив солодшим бізнес пасічників, розповідає Микитюк. "З кожним роком стає все більше і більше промислових ферм, у яких вже не сотні вуликів, а тисячі", — говорить він. Його компанія, наприклад, має 2.500. вуликів, а до кінця року їх стане на 500 більше.

Н айбільші споживачі українського меду — це країни Європи. На першому місці серед них Німеччина, яка в 2016-му купила третину всього вітчизняного експорту, або 18,5 тис. т. Майже вдвічі менше — 10,9 тис. т — придбали поляки. Європейська бронза — за французами: 2,3 тис. т. Але при цьому майже 20% медового експорту (або понад 11 тис. т) виїхали з України в США — Штати стали другим після ЄС покупцем продукції вітчизняних пасічників.

Український мед за кордоном люблять насамперед за доступну вартість. Він надходить туди як сировина, потрапляючи в подальшу переробку. В середньому, розповідає Микитюк, продукт made in Ukraine коштує €1,75-2,3 за 1 кг. Китайський — приблизно стільки ж, а ось аргентинський — €2,6-3,2.

Невисока ціна вітчизняного меду обумовлена його споживчими характеристиками. У Європі та США покупці люблять рідкий мед, а український, який на 95% збирають з соняшнику, має властивість кристалізуватися. "Мед — це прості цукри: фруктоза і глюкоза, — пояснює Валентин Паньківській, директор компанії Бартнік.— Чим більше першої, тим довше він не кристалізується. На жаль, наш мед відрізняється невисоким вмістом фруктози".

Саме тому досвід його фірми з постачання фасованого меду на зовнішні ринки виявився не дуже успішним. Поки мед доїжджав до США і потрапляв на полиці магазинів, він загусав, розводить руками Паньківський.

Незважаючи на це, український мед зайняв свою нішу, говорить він. "Світ від українського меду відмовитися не може, — запевняє директор Бартніка.— На його основі існують мікси: щоб отримати мед з затримкою повторної кристалізації, потрібно змішати український мед, наприклад, з в'єтнамським, який має більший вміст фруктози".

Н а виробничому майданчику групи компаній Асканія височіє купа з тисяч різномастих бочок і пластикових відер. Це тара, в якій мед приїжджає на підприємство від постачальників. З кожної такої бочки або відра компанія бере пробу продукції і направляє у власну лабораторію. Трудомісткий і недешевий процес — виробнича необхідність, оскільки в основних споживачів українського меду дуже жорсткі вимоги до якості харчової продукції.

Приклад — зміст антибіотика левоміцетин, яким часто лікують бджіл. Так, згідно з вимогами ЄС, мед вважається браком, якщо в 200 т продукції міститься еквівалент однієї таблетки цього препарату, розповідає Паньківський. "Ми стурбовані тим, щоб в наш мед не потрапило нічого, що може скомпрометувати українську продукцію", —говорить він.

Антибіотики — головна проблема українських пасічників, каже Віктор Іванченко, керівник напрямку Мед компанії Асканія-Пак, яка є підрозділом групи Асканія. "Проблема в тому, що часто пасічники лікують бджіл невідомо чим", — пояснює він. В Україні під це затверджено 12 препаратів, але реально використовують набагато більше їх число.

Найчастіше співробітники лабораторії якості Асканії виявляють в меді метронідазол — цей антибіотик внесений до списку Національної токсикологічної програми США як препарат, що володіє можливою канцерогенністю для людини.

За словами Горбаня з Асканії, його компанія відбраковує 20% меду, що постачається.

З 2010 року світовий ринок споживання меду динамічно зростає. Причина — перехід все більшої кількості споживачів на цукрозамінні продукти, каже Горбань. І це хороша новина для українських виробників меду.

Однак в світі посилюється конкуренція, і це вже новина гірша. На хвості у українських медовозів повисли індуси. А китайці, прагнучи утримати лідерство, демпінгують.

Щоб залишитися в таких умовах на високих позиціях, вітчизняним компаніям варто взятися за випуск продуктів з більш високою доданою вартістю, вважає Дарина Гриценко з УКАБ. "Наприклад, виробляти нішевий мед: лавандовий або хвойний", — міркує вона. Це, по-перше, скоротить залежність від цінової кон'юнктури, а по-друге, гарантує більший заробіток.

А ще можна робити екопродукцію, вважає Паньківський з Бартніка. У цій ніші навіть головний недолік українського меду — те, що він швидко стає густим, — може бути перевагою. "У Польщі люди вважають: якщо мед закристалізувався, то це — натуральний продукт", — пояснює Паньківський. І розповідає, що його компанія вже готує поставку подібного меду з біосертифікатом в Норвегію, а також домовляється про відвантаження до Франції.

А Асканія почала випускати упакований мед з добавками: лимоном, імбиром, журавлиною і шоколадом. У листопаді ця продукція з'явиться на полицях українських супермаркетів, а після поїде на експорт. На виставках в Німеччині і Туреччині баночки з таким незвичайним медом, за словами Горбаня, пішли на ура.