Четвертий рік, убиваючи українців, Москва посилає на смерть і власних громадян.
Це не новина – її керманичі ніколи не цінували чиєсь життя, ставлячись до людей, як речей, котрі повинні мати інвентарний номер і сліпо виконувати божевільні накази. Своїх загиблих у цій війні росіяни ховають у безіменних могилах, аби навіть мертві не могли нагадувати їм про злочини Кремля.
Проте відповідати за скоєне все одно доведеться.
Учора ми вшановували пам’ять жертв Іловайська. Найбільші втрати будь-якої країни – це її люди. У мові військових для цього є страшний прикметник – «безповоротні» втрати. Подивіться, скільки українських життів згубив Путін, який вірить лише у силу терору і впевнений у своїй безкарності. Саме безкарність за попередні злочини РФ проклала смерті шлях до Грузії, України, Сирії.
З режимами, які здатні вбивати заради свого збереження, цивілізовані розмови марні. Тирани використовують їх задля власного марнославства. Зупинити агресію можна, лише зробивши ціну вбивства неприйнятною для вбивць, а відповідальність – невідворотною.
Текст опублікований з дозволу автора
Що потрібно знати та чого вчитися у сучасному світі? НВ запускає цикл лекцій Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени