Маленька країна

У минулому житті Австрія була центром великої імперії Габсбургів — островом, на якому творили історію європейського мистецтва, та сполучною ланкою між Східною і Західною Європою. Тисячолітня історія і сучасність наклала на цей невеликий шматок землі незгладимий і вражаючий слід. Олександрі Саєнко, голові віденського Центру українських ініціатив, довелося докласти чимало зусиль, щоб вмістити всю цю спадщину в одну невелику розповідь

   

  

Олександра Саєнко, кандидат філологічних наук. До Відня переїхала в 2013 році й одразу потрапила в рух Євромайдан. Голова віденської громадської організації Центр українських ініціатив. Головний організатор Днів української культури у Відні в 2015 році. Засновник і директор PR-агентства Say&Co, Відень. Позаштатний радник міністра закордонних справ України з питань культурної дипломатії.

Столиця Австрії — місто-рекордсмен за багатьма показниками. Зокрема, за якістю життя Відень уже сьомий рік поспіль посідає перше місце серед 230 світових столиць. Віденський зоопарк — найстародавніший з відомих звіринців у світі, він заснований 1752 року чоловіком імператриці Марії Терезії. Перше в Європі колесо огляду теж розташоване тут, в парку Пратер, і працює досі.

Відень багато чим зобов'язаний своєму блискучому імперському минулому — саме воно тягне сюди величезну кількість туристів. У 2015 році мерія міста зафіксувала рекорд: у віденських готелях туристи провели майже 14,5 млн ночей. Мої друзі та знайомі регулярно звертаються за порадою: який з понад 400 готелів вибрати, куди піти, де поїсти?

Відень — перш за все столиця європейської історії. Габсбурги правили 650 років, носили титул імператорів Священної Римської імперії, за різних часів їхні володіння простягалися від території сучасної України до Іспанії. Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн Штраус, Йозеф Гайдн, Франц Шуберт освятили своїм музичним генієм культурне життя Габсбурзької імперії. Тому оглядова екскурсія історичним центром та відвідування хоча б одного концерту академічної музики — це абсолютний must do.

Прекрасна альтернатива пішій екскурсії — поїздка на фіакрі, парокінному екіпажі. Візники фіакрів — особлива каста у Відні, як-от гондольєро у Венеції. Це дуже колоритні пани: за минулих часів вони навіть співали, а сьогодні знайомлять туристів з основними пам'ятками. І діти, і дорослі незмінно захоплюються доглянутими конячками, чиї господарі намагаються виділитися на загальному тлі оформленням візка. Офіційні стоянки фіакрів легко знайти за характерним запахом (сподіваюся, вас це не бентежить): на площі Святого Стефана (Stephansplatz), на площі Героїв (Heldenplatz), на площі Святого Михайла (Michaelerplatz), Святого Петра (Peterskirche), перед музеєм Альбертіна або Бургтеатром. Поїздка одним з трьох основних маршрутів тривалістю від 20 до 60 хвилин коштуватиме €60-110.

Про квитки на концерт або в оперу слід потурбуватися заздалегідь: аншлаги тут — звична річ. Хоча квитки недешеві: ціна може досягати €300. У середньому непогане місце на хорошому концерті ви можете придбати за €40-50.

В моєму улюбленому Художньо-історичному музеї (Kunsthistorisches Museum) виставлена розкішна антична колекція Габсбургів. Сам музей — архітектурний шедевр, він був зведений одночасно зі своїм близнюком, Музеєм природної історії, за наказом Франца Йосифа 150 років тому. Найдавніші експонати античної колекції належать до Єгипту періоду фараонів, а найпізніші — до епохи Великого переселення народів (IV–VII століття).

Найвідвідуванішим об'єктом Відня — 1,5 млн осіб на рік — є Шьонбрунн (Schönbrunn). Літня резиденція Габсбургів, улюблене місце тієї-таки імператриці Марії Терезії, матері королеви Франції — нещасної Марії Антуанетти, страченої в період Французької революції 1793 року. Палацово-парковий комплекс — наслідування Версалю, тільки сади тут набагато доглянутіші. Периметром курсує поїзд, оснащений аудіогідом: за 40 хвилин ви об'їдете парк і дізнаєтеся у загальних рисах історію Шьонбрунна. Я завжди перериваю поїздку біля Глорієтти — павільйону з колонадою на відкритій вершині пагорба, де, за легендою, Марія Терезія снідала і милувалася своєю столицею. Кращого краєвиду Відня, мабуть, немає.

Віденці пишаються своєю кухнею, хоча, на мій смак, кулінарія — не найсильніша їхня сторона. З традиційних ресторанів рекомендую тільки Plachutta, а саме тутешній тафельшпітц (Tafelspitz). Шматок відвареної яловичини подається зазвичай зі смаженою картоплею і яблучним пюре з хроном. З двох ресторанів, розташованих у центрі, краще йти в Plachutta Gasthaus zur Oper (Walfischgasse, 5-7). Кілька моїх улюблених ресторанів у Відні — італійський Procacci (Göttweihergasse, 2), вегетаріанський Tian (Himmelpfortgasse, 23), креативний Hansen (Wipplingerstraße, 24). В останньому приємним бонусом стане сусідство пахучого квіткового магазину: обидва заклади розташовані в цокольному поверсі знаменитої Віденської біржі.

Якщо ви полюбите Відень і вирішите повернутися сюди, щоб долучитися до світського життя вже як учасник, зарезервуйте час для відпустки з листопада до лютого, в сезон балів. Щорічно проходить неймовірна їх кількість — понад 450, але найвідоміші — Новорічний бал у Хофбурзі й Оперний бал.

Столиця однойменної високогірної землі Зальцбург — другий за популярністю маршрут Австрії. Я закохалася в Зальцбург з першого погляду. Вид, знайомий за туристичними фото,— старе місто на березі річки Зальцах і фортеця Хоензальцбург (Hohensalzburg), що здіймається над ним. Це місто з житловими будинками, церквами, магазинами, вулицями та ресторанами. Швидкісний фунікулер доставить вас до фортеці за хвилину, щоб ви змогли помилуватися містом Моцарта з висоти пташиного польоту.

Помилуватися панорамою міста, але вже з іншого ракурсу можна, піднявшись на гору Менхсберг. Назвою гора зобов'язана монастирю францисканців, але ми підемо не в монастир, а в ресторан М32. Краєвид з його тераси, а також одне з найкращих меню в місті та чудова винна карта варті витраченого часу. Свого часу саме тут я вперше спробувала кулінарний блокбастер Зальцбурга — Salzburger Nockerln. Цей десерт готується протягом 20 хвилин, тому замовляти його слід одночасно з основною стравою. Зальцбуржці дуже пишаються своїм легендарним десертом — суфле зі збитих з цукром і борошном яєць, запечене в формі трьох гірських вершин.

Візитна картка культурного життя Зальцбурга — всесвітньо відомий фестиваль Зальцбургер Фестшпіле (Salzburger Festspiele), який проходить щорічно в липні-серпні. Ця подія заслуговує окремої поїздки. Сотні концертів і вистав відбуваються протягом п'яти тижнів, зокрема просто неба. Яскраве враження. Зіпсувати його здатен хіба що "фірмовий" дрібний дощ, якому навіть придумали назву — Salzburger Schnürlregen. І хоча організатори подбали про комфорт глядачів і встановили над найбільшими майданчиками мобільні дахи, парасольки і дощовики вітаються. Зальцбургер Фестшпіле — головне театральне й оперне свято Європи, його програма затверджується на кілька років вперед, а 230 тис. квитків розкуповуються задовго до початку фестивалю.

Сучасний Зальцбург пишається Дітріхом Матешицем і його Ангаром-7. До будівництва цього дивного павільйону зі скла і металу на території аеропорту Матешиця, засновника компанії Red Bull, власника однойменної команди Формули-1 і футбольного клубу Red Bull Salzburg, підштовхнуло бажання виставити свою чималу колекцію літальних апаратів у відповідному просторі. Однак результат виявився грандіознішим, ніж первісна ідея: 2003 року це схоже на НЛО архітектурне диво відкрило двері як культурно-гастрономічний простір. Сьогодні тут розташований музей повітроплавання, проходять виставки сучасного мистецтва, ток-шоу, працюють кілька ресторанів. Один з них — Ікарус — відомий усім гурманам, його відвідування — завжди гастрономічна пригода: патрон ресторану Екарт Вітцигман, кухар століття за версією Gault Millau, реалізував сміливу концепцію гостьового шеф-кухаря. Щомісяця тут пропонується нове меню від нового шефа, запрошеного з одного з найкращих ресторанів у світі.

Залишаючи Зальцбург, прихопіть з собою пару коробочок Моцарткугельн, але тільки обов'язково оригінальних (Original Salzburger Mozartkugeln), у синій фользі. Хоча кожен з трьох виробників, що виготовляють шоколадні кульки з марципановою начинкою і портретом Моцарта на упаковці, наполягає на тому, що саме його цукерки — найсправжніші та найперші, але моє серце віддане кондитеру Fürst. Ці цукерки виготовляються вручну й не містять жодних хімічних добавок. Тому зберігаються вони дуже нетривалий час і за низької температури. Придбати їх можна за чотирма адресами в Зальцбурзі. Також приймаються замовлення онлайн, але з перервою з травня до вересня — через ризик для цього делікатного товару в спекотні місяці.

Приземлившись в аеропорту Інсбрука, ви вже за кілька годин зможете встати на лижі. Інсбрук двічі приймав зимові Олімпійські ігри — в 1964 і 1976 роках. Тільки цього достатньо, щоб вважатися одним з найважливіших спортивних центрів Європи. Найближчі траси з системами штучного снігу розташовані просто над містом. Однією з головних архітектурних пам'яток Інсбрук також зобов'язаний спорту: лижний трамплін Бергізель (Bergiselschanze), що був збудований знаменитою британською архітекторкою Захою Хадід в рекордні 15 місяців і коштував австрійському уряду €15 млн, розташований за кілька кілометрів від міста. Зарезервуйте сніданок у ресторані на вершині вежі: звідси відкривається прекрасний гірський краєвид.

На відміну від більшості гірськолижних курортів, Інсбрук — прекрасне місце і для любителів історії та мистецтва, які не катаються. Місту майже 800 років, і понад шість століть воно входило до складу імперії Габсбургів.

Один із Габсбургів — Максиміліан I — подарував Інсбруку його нинішню візитну картку — Золотий дах (das Goldene Dachl), позолочену мідну черепицю лоджії будинку Фюрстенбург, звідки імператор в XVI столітті споглядав свята і театральні постановки.

Завдяки Максиміліану Інсбрук здобув ще один скарб — грандіозну гробницю в церкві Хофкірхе. Імператор особисто спроектував надгробок, але так і не був тут похований. Цей кенотаф (тобто порожня могила) з чорного мармуру — шедевр епохи Відродження, прикрашений зображеннями 24 подвигів імператора з його уклінною бронзовою статуєю в оточенні родичів і соратників.

Складно повірити, але орган, розташований в Хофкірхе, сконструйований у 1560 році. Це єдиний в Австрії неушкоджений інструмент епохи Ренесансу, один з найвідоміших органів у світі, який досі відмінно працює.

Обов'язково навідайтеся в Кришталеві світи Сваровськи (Swarovski Kristallwelten), розташовані в містечку Ваттенс, за 20 км від Інсбрука. На дорогу піде близько півгодини на спеціальному шатлі, який вирушає п'ять разів на день від головного вокзалу. Знаменита сім'я з Тіролю, яка заснувала однойменний бренд, відкрила цей комплекс, що складається з інтерактивного підземного музею і парку, на честь 100‑річного ювілею фірми. До 700 тис. відвідувачів на рік приїжджають сюди, щоб помилуватися дивовижним симбіозом природного дива та сучасного мистецтва. До речі, спадкоємиця клану Сваровськи Фіона зі статком €4,2 млрд входить до числа найбагатших людей Австрії.

Брегенц — маленька столиця (близько 30 тис. осіб) маленької землі Форарльберг (близько 2,6 тис. кв. км). Головна принада міста — вода: воно розташоване на березі Боденського озера.

В липні-серпні тут проводиться знаменитий фестиваль Брегенцер Фестшпіле (Bregenzer Festspiele), під час якого частина оперних вистав і шоу проходить просто неба — на сцені, побудованій прямо на озері. Це видовище настільки особливе, що вразило навіть сценаристів Бондіани. В результаті агент 007 у виконанні Деніела Крейга з'являється в одному з епізодів Кванта милосердя на тлі декорацій опери Тоска, що проходила в той сезон на плавучій сцені. Незвичайна краса сцени і складна музична програма сприяли зростанню популярності фестивалю, і в результаті тут щорічно продається понад 200 тис. квитків.

Також варто помилуватися мальовничими берегами з водної гладі. У порту вам запропонують поїздку на будь-який смак: від годинної екскурсії в акваторії Брегенца до панорамного туру вздовж узбережжя трьох держав: Австрії, Швейцарії та Німеччини.

Узагалі, жителям Форарльберга Швейцарія близька настільки, що після Першої світової війни вони навіть провели референдум, на якому дружно проголосували за вступ до Швейцарської конфедерації, але переможці — держави Антанти — не дозволили втілитися цьому задуму.

У Брегенці розташований найвужчий будинок Європи. Це архітектурне диво за адресою Kirchstraße, 29, якому вже понад 200 років, завширшки лише 57 см: місця стало рівно на двері між двома сусідніми будинками і вікно над ними. Туристи дивуються і фотографуються, але місцеві знають, що за цими дверима стіни утворюють широкий кут і приховують цілком житлове приміщення площею 60 кв. м.

Смачно заїсти враження можна або за рогом — в затишному веганському кафе Susi's Zauberei за адресою Kirchstraße, 43, або в Wirtshaus am See просто на березі озера.

Столиця "землі тисячі озер" Каринтії, місто Клагенфурт розташоване на березі озера Вертерзеє (Wörthersee). Найкращий час для відвідування Каринтії — з травня до кінця вересня, але тут є що робити весь рік поспіль.

Історичний центр Клагенфурта на диво доглянутий і був тричі відзначений премією Europa Nostra за збереження культурної спадщини.

Добре почати знайомство з містом з Нової площі (Neuer Platz), яку прикрашає кам'яний фонтан у вигляді дракона, символу міста. Тут же, в прекрасному палаці в стилі Відродження, розташовані мерія й інформаційний туристичний центр.

Обійшовши історичний центр, обмежений кільцевою вулицею Ringstraße, ви побачите майже всі архітектурні пам'ятки Клагенфурта. У XVI столітті місто було практично повністю знищене пожежею, і його відбудовували італійські архітектори. Каринтія — найпівденніша австрійська земля, до Італії рукою докинути. Італійці перетворили Клагенфурт на перлину Ренесансу. Обов'язково помилуйтеся галереями у внутрішньому дворі Ландхаус (Landhaus) — сучасній резиденції уряду Каринтії на Старій площі (Alter Platz) — і ліпниною та фресками в церкві Святих Петра і Павла на Соборній площі (Domplatz).

Яскраво, хоч і нешвидко (4 км за 45 хвилин), дістатися з центру до озера ви зможете каналом Лендканал (Lendkanal). На маршруті кілька зупинок, одна з яких — Мінімундус (Minimundus), тематичний парк у зеленому масиві Європа-парк з міні-копіями найвідоміших споруд. Відчуття, що ти опинився серед декорацій до чарівної казки, яке майже ніколи не полишає туристів в Австрії, тут посилюється: 156 об'єктів з більш ніж 40 країн відтворені в найдрібніших деталях у масштабі 1:25. Чарівно!

Ще одна чарівна зупинка — півострів Марія Лоретто (Maria Loretto), на якому височить однойменний замок з рестораном і захопливим краєвидом. Ресторан цей відомий усім гурманам своїми рибними стравами.

Вертерзеє — мабуть, найпопулярніша зона відпочинку в Австрії. Вода в озері дуже чиста і тепла (до +27°С), береги вкриті лісом. На узбережжі розташовані кілька чарівних курортних містечок. З води милуватися мальовничими околицями найкраще, і ми беремо водне таксі. Капітан катера знає тут кожен квадратний метр і охоче показує родове гніздо Глоків (винахідників пістолета), віллу сім'ї Порше й інші цікаві об'єкти на березі чудового озера.

Грац — столиця федеральної землі Штирія, друге за величиною місто Австрії з майже 1000‑річною історією і населенням понад 280 тис. людей.

Грацу є чим пишатися: хоча розташоване на південно-східній частині Альп місто і було важливим оборонним пунктом під час воєн з Османською імперією в XVI–XVII сторіччях, стара його частина прекрасно збереглася і була внесена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Вражаюча історична спадщина Граца прекрасно уживається з юністю: це університетське місто, яке населяють 45 тис. студентів різних національностей.

З 2011 року Грац пишається ще й званням ЮНЕСКО City of Design. Навіть якщо вам цей факт невідомий, ви відчуєте експериментаторський дух міста, побачивши неймовірні споруди на кшталт галереї сучасного мистецтва Кунстхаус (Kunsthaus), згори подібної до  великої квасолини з пухирцями, або сталевої конструкції Мурінзель (Murinsel, букв. острів на річці Мур), що нагадує мушлю. Відкриття цієї споруди посеред річки, яка розділяє місто, відбулося 2003 року, коли Грац був оголошений культурною столицею Європи. Тут розташоване симпатичне кафе — відмінне місце для перерви на каву.

У центрі до всього рукою подати. Головні пам'ятки, крім уже названих, можна побачити за кілька годин: Ратуша на трикутній Головній площі (Hauptplatz), а в кількох метрах, на вулиці Херренгассе (Herrengasse),— Ландхаус (Landhaus), найвизначніша споруда раннього Відродження в Штирії, де сьогодні розміщується уряд землі, та найбільший арсенал у світі (Landzeughaus).

Місцеві вважають гору Шлосберг (Schlossberg) відмінним місцем для емоційної зарядки. Гастрономічний ресторан Starcke Haus тут дуже доречний. Ви зможете спробувати місцеву кухню, обов'язковими інгредієнтами якої є гарбуз і олія з гарбузового насіння, яке штирійці гордо називають зеленим золотом.

Штирія — один з основних виноробних регіонів країни. Перебуваючи тут, варто скуштувати місцеве вино, що називається шільхер (Schilcher) та виготовляється з сорту Блауер Вільбахер (BlauerWildbacher). Назвою вино зобов'язане дієслову schillern (переливатися): вино ніби грає всіма відтінками червоного — від світло-рожевого до цегельного і навіть рубінового. Шільхер виходить тільки з винограду, вирощеного на 450 га в Західній Штирії та п'ється молодим, ще до настання наступного сезону.

Ландштрассе завдовжки 1,3 км — друга за довжиною торгова вулиця Австрії після Маріяхільферштрассе у Відні. "Сталеве місто" зі штаб-квартирою і заводами найбільшої сталеливарної компанії Voestalpine AG. Архітектурний комплекс Головної площі (Hauptplatz), утворений бароковими та готичними будівлями,— одне з найбільш передових досягнень містобудування в Австрії. Згідно з планом Адольфа Гітлера — майбутнє зразкове мармурове місто націонал-соціалізму з палацом уряду, мавзолеєм із дзвіницею, шосе Unter den Lauben з аркадами, що веде до Музею фюрера.

Усі згадані факти — про Лінц, столицю федеральної землі Верхня Австрія, третє за величиною місто Австрії з населенням понад 200 тис. людей, один з найбільш значущих економічних центрів країни.

Приїхавши до цього дивовижно парадоксального міста, ви обов'язково поставите собі питання: чому я не був тут раніше? У XXI столітті Лінц під гаслом Linz. Verändert (Лінц. Змінився) з міста з важкою історичною та промисловою спадщиною перетворився на центр інновацій та австрійську столицю сучасного мистецтва.

Символами цих змін стали музей сучасного мистецтва Лентос — блискучий скляний паралелепіпед, а також перебудований і знову відкритий в 2009 році ArsElectronica Center — на сьогодні один з провідних європейських музеїв цифрового і медіамистецтва й інноваційних технологій зі світлодіодним фасадом, що мерехтить у темряві різними кольорами.

Місто живе пам'яттю про трагічні події XX століття і розповідає про них, а одна зі споруд націонал-соціалістів використовується сьогодні якнайоптимальніше: у Брюкенкопфгебойде (Brückenkopfgebäude) архітектора Родеріха Фіка розташований прогресивний Університет мистецтв.

Сьогодні вода на міських пляжах не поступається за якістю воді в озерах заповідної зони Зальцкаммергут, а повітря тут найчистіше серед усіх столиць австрійських земель.

Обов'язково закріпіть отримані враження традиційним підйомом на гору (в Лінці це Пестлінгберг). На вершину йде трамвайна лінія, що була споруджена 1898 року та вважалася тоді технічним дивом.

З тераси ресторану, розташованого в затишній віллі в югендстилі, ви побачите відразу всі епохи міської історії: і замок, і зелені барокові бані, й "гітлерівські будівлі", неоготику й ідилічний Фішерхойсль (Fischerhäusl), і скляні монументи сучасного архітектурного мистецтва.

Ще одне диво техніки — цього разу сучасної — допоможе вам бути справді мобільними: міський трамвай Bombardier Flexity Outlook Cityrunner. Здається, він і є уособленням прогресивного духу цього дивного міста.