Канцлер Німеччини Ангела Меркель має два тижні, щоб домовитись з європейськими союзниками? як приймати та реєструвати шукачів притулку. Проваливши це завдання, вона поставить під питання усю свою роботу.
Невеличке полегшення принесла наспіх зроблена угода, досягнута 18 червня між Меркель та Хорстом Зееховером, міністром внутрішніх справ Німеччини та лідером ХСС, що базується в Баварії.
Після болісних диспутів усередині консервативного блоку, що натравив двох вольових осіб одне проти одного, Меркель спромоглась виграти для себе трохи часу. Вона продовжує закликати сформувати розширену всеєвропейську угоду щодо прийому шукачів притулку – того, що ЄС уникав близько двох десятиліть.
Зееховер, чия партія бореться за попередження великих втрат від ультраправої «Альтернативи для Німеччини», яка на останніх виборах здобула підтримку в Баварії, наполягає на тому, щоб мігрантів зупиняли на кордоні з Німеччиною та відправляли назад у ту європейську країну, куди вони приїхали спершу.
Цілком розуміючи, що досягти угоди до саміту Ради ЄС, який відбудеться наступного тижня, неможливо, Меркель натомість сподівається заключити двосторонні домовленості з Італією, Грецією та іншими країнами-членами. Та якщо їй не вдасться зробити на двосторонньому рівні того, що вона не може зробити на рівні ЄС, то Меркель, ймовірно, опиниться на порозі найбільшої кризи на посаді канцлера, яку вона зайняла наприкінці 2005 року.
Трамп одержимий ідеєю зруйнувати багатосторонній порядок
У цьому немає певності, але у двох інших речах таки є. По-перше в тому, що амбіційні плани президента Франції Еммануеля Макрона на посилення інтеграції в Європі, що передбачає довготривалу реформу єврозони, не будуть втілені. Консервативний блок, на чолі якого стоїть Меркель, виступає проти деяких із цих великих змін – так само як й інші країни єврозони, включаючи Нідерланди. І для інших міграційна криза є більш важливою, ніж реформа ЄС.
По-друге, президент США Дональд Трамп планує підірвати роль Меркель, ослабити Європу, а також підтримувати лідерів на кшталт прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який поставив під питання базові цінності, на яких побудований ЄС.
Як продемонструвала нещодавня зустріч G7 в Канаді, Трамп одержимий ідеєю зруйнувати багатосторонній порядок, який США створили разом із союзниками зі Західної Європи після 1945-го. ЄС, а особливо Німеччина, невтомно захищали той звичний порядок. Це були інституції, які в своїй діяльності керувалися правилами, зберігали єдність трансатлантичного альянсу та слугували для Заходу політичним, економічним та моральним компасом.
Протекціоністська торговельна політика Трампа та його презирство до багатосторонніх угод, ось як ядерної з Іраном, – доволі погані сигнали. Постійні словесні атаки Трампа на Меркель небезпечні. І за ці образи він може отримати купу схвальних вигуків з боку «Альтернативи» та націоналістично-консервативних лідерів типу Орбана.
Та за цими словесними атаками видніється тривожний план, згідно з яким Німеччина зменшиться до рівня, якого бажає Трамп: а саме країни, яка закриє свої кордони. Країни, чия економіка ослабне завдяки американських тарифам на сталь, алюміній та імпорт машин. Країни, яка спостерігатиме як Білий дім демонтуватиме багатосторонній порядок, від якого так залежить Німеччина. Усе це разом може накликати загибель на Німеччину, а заразом і ЄС.
Ось чому особисті атаки Трампа на Меркель такі небезпечні. Виглядає так, наче він шукає спосіб «змінити режим» у Берліні. Навіть не хочеться уявляти, який тип канцлера він би хотів бачити в Берліні.
Фіаско Великої сімки мало би бути достатньо, щоби спонукати Європу до зближення. Та плани країн недалекоглядні та – за деякими винятками на кшталт Макрона – не базуються на стратегіях. Чим більша картинка, тим рідше можна охопити її суть. І ця картина про майбутнє багатостороннього західного ліберального порядку та як його захистити.
Великобританія, Франція та Німеччина роблять все можливе заради збереження угоди з Іраном, у той час як ЄС надає широку підтримку захисту Паризької угоди з питань зміни клімату. Та інституційно та політично всі ці спроби бліднуть на тлі викликів, з якими зіштовхнулись європейські лідери у досягненні ефективної угоди щодо мігрантів, біженців та шукачів притулку.
І цю угоду не можна відділяти від потреби Європи у сильному захисті, безпеці та зовнішній політиці. Все це пов’язано. Якщо це досі не очевидно на сьогодні, тоді це розв’язує Трампу руки на подальше руйнування Європи.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Carnegie Europe. Републікація повної версії тексту заборонена
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени