NV Преміум

Велика проблема для Путіна. Як Китай використовує Лукашенка

Погляди

9 березня 2023, 11:21

Франак Вячорка

Білоруський журналіст, медіаексперт

Робота Тіхановської, Об'єднаного перехідного кабінету дуже не подобається Путіну

Реакція Світлани Тіхановської на те, що їй «вліпили» судом Лукашенка п’ятнадцять років колонії, була дуже спокійна. Це не було щось таке неочікуване. Ми знали, що буде від 15 до 20 років. Ми теж розуміємо, що це має такий піар-ефект. Ясно, що цей вирок не буде виконаний. Це відрізняється від інших судів, де людей реально саджають на роки, як Алеся Бєляцького, нобелівського лауреата. Кілька днів тому йому дали 10 років ув’язнення, і він буде сидіти насправді. Але проти Світлани Тіхановської ведеться така масована психологічна кампанія.

Вони пробують натиснути на її чоловіка, який зараз сидить, йому додали ще півтора роки ув’язнення, на додаток до 18 років, які вже він мав до цього. Вони поширюють чутки, що він взагалі вмер, і адвокату треба було йти в СІЗО, щоб переконатися, що все з ним гаразд. Також вони просто увійшли в квартиру Тіхановських, конфіскували і виставили на аукціон цю квартиру. Але сьогодні стало відомо, що аукціон не відбувся, бо ніхто цю квартиру не купив. Це теж якась така акція солідарності, ніхто не хотів купувати крадену режимом квартиру.

В якомусь сенсі чоловіка Тіхановської режим використовує як заручника, але не тільки у неї сидить заручник. До прикладу, у багатьох журналістів, які виїхали з Білорусі, сидять діти, у когось батьки, у когось рідні. І ясно, що режим використовує це, щоб залякати, можливо, але також, щоб шантажувати. Були такі випадки, до прикладу, коли спецслужби зв’язалися з людьми, які перебувають у екзилі, і сказали, коли ти щось зробиш, то будуть проблеми у твоєї родини, у твоїх рідних, які зараз сидять в ув’язненні.

Є багато паралелей поміж тим, що робить Росія на окупованих територіях, і тим, що робить Лукашенко з білорусами.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

І це стосується не тільки боротьби з інакодумством чи з якимись там активістами, але в сенсі ідентичності. Вони просто вичищають все білоруське, все, що поєднує людей, і заповнюють все російським. Це відбувається в сфері бізнесу, сфері медіа та інформації.

Російські медіа зараз просто заповнюють всі ніші, звільнені після розгону і закриття понад 300 білоруських медіа-організацій. Вони переписують зараз літературу, книжки, зараз складно в книгарні знайти будь-яку книжку білоруською мовою. Тому що їх всіх повиносили, а замість них привозять всю російську або маскультуру, або просто махрову пропаганду.

Білорусь використовують для обходу санкцій Росією

Для Світлани Тіхановської є загроза. Ми ж маємо справу не тільки з лукашенківським КДБ. Ми маємо справу з російським ФСБ. Я думаю, що Тіхановська — велика проблема для Путіна. Він би як хотів? Задушити, знищити білоруське громадянське суспільство, і щоб Білорусь просто підкорилася. Але робота Тіхановської, Об'єднаного перехідного кабінету, вона допомагає не прибрати, не згубити, не втратити Білорусь з порядку денного західних держав, і це дуже не подобається Путіну.

Ми бачимо, що відбувається, до прикладу, з російськими лібералами, вони не мають свого голосу, закордоном про них не чутно. І Путіну дуже комфортно в цих умовах. Загроза є завжди. Ми пам’ятаємо, що відбулося з Романом Протасевічем і літаком. Ми маємо багато кейсів, коли людей навіть у Вільнюсі чи Варшаві пильнували спецслужбісти, ходили за ними люди в чорних плащах, показуючи, що ми завжди за вами слідкуємо, ми за вами спостерігаємо.

І від Вільнюса до кордону з Білоруссю 20−30 хвилин дороги. І не виключено, що просто під'їде якась автівка на дипломатичних номерах, тебе кинуть у багажник, і вже через півгодини будеш у лукашенківській Білорусі. Така загроза є, і тому ми стараємося співпрацювати з місцевою поліцією і в Польщі, і в Литві, щоб захистити наших співробітників, наших колег, наших друзів.

Працює армія лобістів, які пробують вивести Лукашенка з-під санкцій. І йому будують такий наратив, таку легенду, що він є насправді незалежним, що він опирається, що Путін на нього тисне, і треба Лукашенку допомогти. І цей наратив закидається через медіа, через політиків. І деякі західні політики в це вірять, що Лукашенко там ніби незалежний. Навіть коли поїхав у Китай, теж був такий наратив закинутий, що Лукашенко спробує знайти порятунок від Путіна, і тому він поїхав у Пекін.

І Кремлю вигідно, щоб Лукашенко мав вигляд самостійний і незалежний. Вигідно мати васала, який не має вигляд васала. Зараз санкції, які запроваджуються проти Росії, не включають Білорусь зовсім. І тому Білорусь використовують для обходу санкцій Росією, і це насправді задовольняє російських політиків, російський істеблішмент, але також задовольняє багато європейських бізнес-компаній.

Треба розуміти, що багатьом компаніям в Європі вигідно було і є співпрацювати, торгувати надалі з Путіним і Лукашенком. І тому вони теж щось пробують лобіювати, щоб ці санкції, навіть коли вони є, щоб вони були з лазівками, щоб їх можна було обходити. І тут вже нам разом з українцями треба лобіювати, щоб усі ці лазівки в свій час швидко й ефективно закривати. Інакше сенсу від тих санкцій, коли там буде стільки дірок, сенсу від них не буде жодного.

Лукашенко привіз багато гарних фото з Сі Цзіньпіном. На всіх фото він має вигляд людини, його нутро, його обличчя каже, що мене визнали, я справжній легітимний президент. Я думаю, для нього це був насправді дипломатичний прорив, тому що до цього він їздив тільки по російських регіонах, по Мадагаскару, зустрічався з Путіним, але ніхто більше його серйозно не сприймав. Зараз він отримав такий кредит довіри від потужної держави світу.

Він буде цим користуватися, щоб вийти з дипломатичної ізоляції. Дуже шкода, що Китай на це пішов. Я не думаю, що будуть якісь там практичні домовленості. Ви знаєте, Лукашенко стільки вже обіцяв проєктів з Китаєм спільних і все закінчувалося пшиком. Я думаю, що і зараз так. Вони ніби пообіцяли побудувати свиноферму, нове технологічне виробництво. Я думаю, що нічого з цього не вийде.

Китай підходить до бізнесу досить прагматично. Білорусь не є для них там стабільною державою і режимом, з яким можна мати справу. Принаймні зараз, у цей кризовий момент. Тому я не вірю. Я думаю, що вони могли говорити щось про війну в Україні. Лукашенко відразу вписався в цей мирний план Китаю, який так насправді ніхто до ладу поки що не зрозумів.

Сі Цзіньпін погодився зустрічатися з Лукашенком, бо, думаю, це був реверанс Путіну і це була дуля Заходу. Мовляв, ви не визнаєте, а ми тут у Китаї проводимо свою незалежну політику. Китай теж пробував скористатися цією новою геополітичною ситуацією, війною, заробити пункти, пробує себе представити таким «захисником країн третього світу». Ми ж бачимо, як Китай мобілізує підтримку в Африці, Південній Америці, в країнах, які розвиваються, зокрема в Білорусі. Я думаю, що це своя окрема гра Китаю, але це гра не на сьогодні, це гра на майбутнє.

Чи може бути використана Білорусь як майданчик для перекидання або компонентів, або запасних частин, або різноманітної зброї з Китаю. Це досить складна комбінація, складна логістично. Є великий ризик, і вся ця інформація, все одно всі про це знатимуть. Коли вони хочуть провести таку схему непомітно, не відбудеться, для непомітності треба вибирати іншу країну, а не режим Лукашенка. Але теж не варто виключати співпрацю між Китаєм і ВПК Білорусі. Є криза в білоруському ВПК через санкції, не вистачає чипів, не вистачає електроніки.

Частину цих запчастин Китай міг би надати, але поки що це все тільки такі наші спекуляції. Але знову, з досвіду співпраці у них дуже рідко доходило до справ, між Китаєм і лукашенківським режимом. Було багато слів, мало справ. І зараз я думаю, що у Китаю є інші схеми, інші варіанти, коли б вони хотіли підтримати Путіна у війні, якби вони могли це організувати.

Для самого Лукашенка Африка є великим ринком для збуту військової продукції. Вони торгували протягом останніх майже 10 років через ОАЕ, в Еміратах був хаб Лукашенка. Там кілька компаній, пов’язаних з режимом, і вони через цей хаб в Еміратах торгували з багатьма африканськими державами. Білоруськими модернізаціями військової техніки, літаків, озброєнням, боєприпасами. Це був великий бізнес до 2022 року. А в 2022 році вже довелося все це віддавати Путіну, тому зараз ця торгівля трішки заглохла.

Повну версію інтерв'ю з Франаком Вячоркою читайте тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Інші новини

Всі новини