Люди Нового Времени 2017 / NV

Українці, які встановлюють нові стандарти в різних сферах життя

есь рік ми критикуємо і звертаємо увагу читачів на те, що нам не подобається і з чим треба боротися. Висловлюємо невдоволення повільним темпом структурних реформ в країні. Боремося з мораторієм на продаж землі і заявляємо, що іноземних інвестицій в країні повинно бути в рази більше, а ВВП повинен рости не на 2%, а на 7% в рік. Викриваємо корупціонерів і критикуємо тих, хто їх покриває. Закликаємо до засудження державних злодіїв. Громимо популістів, які блокують важкі, але необхідні перетворення в країні. Боремося з олігархами, які намагаються відстояти свої позиції в економіці за допомогою медіа та депутатських груп. Висміюємо соцмережі, що драматизують і гіперболізують невдачі країни.

Але в грудні, в одному номері на рік, ми хочемо говорити про людей, які рухають країну вперед. Ми хочемо писати про людей, які встановлюють нові стандарти в різних сферах життя України — в бізнесі, армії, культурі, суспільному житті і політиці.

По-перше, ми хочемо таким чином підтримати цих людей. По-друге, ми хочемо просто розповісти вам про них. Їх приклади надихають.

Коли ми придумували цей номер і цю премію, головним моїм страхом було те, що ці люди закінчаться в першому ж році. Але їх в Україні виявилося багато. Вони не закінчуються.

Люди Нового Часу — це вибір редакції, ми ні з ким не радимося, коли вибираємо їх. В кінці року кожен журналіст пропонує своїх кандидатів, і ми обговорюємо їх всією редакцією. Стверджуємо тих, чиї досягнення звучать переконливо. І знаєте що? Їх з кожним роком стає більше. У 2015 році році їх було 21, минулого — 25, цього року - 26.

Зараз в Україні непростий час. Розчарувань чимало, можливостей для самореалізації — значно менше. Людям потрібні орієнтири і життєстверджуючі приклади. Я впевнений, що цей проект надасть нашим читачам такі приклади. Всі без винятку люди в цьому списку зіткнулися з чималими труднощами, їх подолали і досягли вражаючих результатів. Такі люди і встановлюють нову планку в різних напрямках і тим самим рухають країну вперед.

Віталій Сич,
головний редактор Нового Времени

За медреформу

Уляна Супрун

в. о. міністра охорони здоров'я, 54 роки

орупція на всіх рівнях — від медсестер в лікарні до топ-чиновників в головному офісі: ось що отримала в спадок від попередників Уляна Супрун разом з кріслом глави вітчизняного МОЗ. Але за півтора року колишня американська громадянка з 20 роками практики і наукової роботи в США за плечима, добровільно повернулася на батьківщину предків під час Майдану, змогла закласти фундамент для кардинальних змін. Причому не тільки в самому міністерстві, але і в кожній лікарні країни.

А все тому, що Супрун і її команда не тільки детально описали необхідні новації, а й протягли відповідний масштабний законопроект через парламент.

Це була неймовірно важка робота, яка зустрічала опір на кожному кроці — навіть з боку авторитетних лікарів. Але Супрун її зробила.

Перший ефект від реформи українці відчують вже у січні 2018 року. А до 2020-го колишня радянська модель медобслуговування, що давним-давно вичерпала всі свої позитивні резерви, остаточно піде в минуле. І у кожного жителя країни з'явиться гарантований безкоштовний пакет медпослуг, а у хороших і затребуваних лікарів — висока зарплата.

За військовий професіоналізм

Михайло Забродський

командувач силами АТО, 44 роки

омандир нового військового часу — так можна назвати Михайла Забродського.

Будучи командиром 95-ї окремої аеромобільної бригади, в перше літо війни на Донбасі він здійснив грандіозний рейд по тилах ворога. Цю операцію американський військовий експерт Філіп Карбер назвав найдовшим рейдом у військовій історії світу, а самого Забродського — майбутнім української армії.

За час цього майже 20-денного бойового маршу декілька сотень десантників пройшли 470 км, в тому числі по окупованій території. Вони вивели з оточення 3 тис. братів по зброї і 250 одиниць бронетехніки. Паралельно бійці Забродського знищили кілька російських артилерійських підрозділів, захопивши техніку і озброєння.

На рахунку 95-ї бригади — бої практично у всіх ключових військових операціях на Донбасі. У тому числі захоплення телевежі на горі Карачун, блокування тоді ще окупованих Слов'янська і Краматорська, операції біля Донецького аеропорту, взяття шахти Бутівка і звільнення безлічі населених пунктів.

Зухвалі бойові операції принесли командиру десантників звання Героя України і Золоту Зірку. А разом з визнанням прийшло і стрімке кар'єрне зростання: полковник у підсумку отримав погони генерал-лейтенанта, з січня 2015-го став командувати високомобільними десантними військами, а восени цього року очолив всі сили АТО в країні.

Ще Забродський вільно володіє англійською і закінчив Командно-штабний коледж армії США.

За гуманізм

Дмитро Шерембей

голова координаційної ради Всеукраїнської мережі людей,
що живуть з ВІЛ, 40 років

митро Шерембей очолює одну з найвідоміших благодійних організацій країни. Результати роботи мережі ЛЖВ вражають: в її рядах 16 тис. членів, щорічно вона надає безкоштовні послуги 150 тис. пацієнтам, в тому числі 8 тис.— на окупованих територіях Донбасу.

Причому мова йде не тільки про ВІЛ, але також про лікування туберкульозу і гепатиту С. Організація привозить в країну ліки, нові технології, домовляється з міжнародними фармкомпаніями про гуманітарні акції для українців. У 2014 році, після Євромайдану, мережа ЛЖВ закупила ліки для кожного співвітчизника з ВІЛ, оскільки держава не змогла зробити це в строк.

За підсумками 2016-го Шерембей і його команда зайняли перше місце в рейтингу Українського форуму благодійників як найбільша організація цієї спрямованості в країні: тоді мережа витратила на благодійні цілі понад 827 млн грн.

Плани мережі амбітні: зупинити епідемію СНІДу в Україні до 2019 року, охопивши лікуванням 90% людей з вірусом імунодефіциту, а також домогтися повсюдного впровадження реформи охорони здоров'я. Саме на це, підкреслює Шерембей, його організація витрачає левову частку ресурсів і часу.

"В Україні за добу вмирають 1,6 тис. пацієнтів, більшість з яких в цивілізованих країнах залишилися б живими, — підкреслює він.— Якщо у нас з'явився історичний шанс скоротити цю цифру, заради такої мети має існувати будь-який розсудливий фонд".

За спортивні досягнення

Еліна Світоліна

тенісистка, 23 роки

Перша ракетка України одеситка Еліна Світоліна всього за рік ввела Україну навіть не в першу десятку, а в п'ятірку світового жіночого тенісу. За результатами сезону-2017 українська тенісистка стала четвертою ракеткою світу.

Її кар'єру можна назвати запаморочливою. У 2013 році у віці 18 років спортсменка заробила перший титул WTA і увійшла в 50 найсильніших тенісисток світу, а через рік поліпшила свій результат на 15 місць, ставши 35-ю ракеткою світу і кращою тенісисткою року в віці до 20 років. У 2016 році в третьому раунді Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро українка у двох сетах обіграла легендарну чемпіонку світу Серену Вільямс. Остання високо оцінила потенціал суперниці.

Найвдалішим для Світоліної став 2017 рік: три перемоги поспіль в турнірах WTA принесли їй довгоочікуване місце в першій десятці.

Незважаючи на численні пропозиції змінити громадянство, Світоліна принципово виступає під українським прапором, а своїм домом називає Одесу. Нинішні перемоги вона вважає за краще не святкувати, а аналізувати. Спортсменка впевнена, що успішний 2017 рік — тільки початок її професійного становлення. "Я — борець, і всі знають, що за своє я буду боротися до останнього", — обіцяє вона.

За боротьбу з корупцією

Роман Симків та Андрій Перов

прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП),
33 роки та 29 років

Країна вперше дізналася про існування прокурорів Романа Симківа і Андрія Перова в березні 2017 року.

Тоді детективи НАБУ затримали Романа Насірова, главу Державної фіскальної служби (ДФС). Насіров, ховаючись, зліг у відомчу лікарню Феофанія. Але його, вкритого картатою лікарняною ковдрою, все ж доставили до Солом'янського райсуду для обрання запобіжного заходу.

Там чиновника, крім інших, очікували Симків з Перовим — вони представляли сторону обвинувачення.

Проти цієї пари працювали відразу дев'ять адвокатів, засідання тривало кілька діб. І суд все ж прислухався до аргументів прокурорів САП, заарештувавши Насірова.

Щоравда, родичі глави ДФС внесли за нього заставу в 100 млн грн, і чиновник виявився не в СІЗО, а вдома.

Уже в квітні Симківу з Перовим довелося зіткнутися з куди більш серйозними опонентами. Обидва представляли звинувачення в суді, що обирав запобіжний захід для Миколи Мартиненка, близького соратника екс-прем'єра Арсенія Яценюка і одного зі спонсорів Народного фронту (НФ). До суду брати соратника на поруки з'явилися 15 депутатів, три міністра і один заступник голови ЦВК. Багато з них, виступаючи на процесі, говорили про політичне переслідування Мартиненка з боку НАБУ і САП, звинувачуючи в цьому і пару прокурорів.

Як і у випадку з Насіровим, Мартиненко пішов із залу суду додому — його відпустили під поруку однопартійців. Хоча аргументи прокурорів виглядали переконливими.

Але обидві справи — головного фіскала країни і представника НФ — САП все ще веде. І це роблять в тому числі Симків з Перовим.

Двом прокурорам ще доведеться вийти в зал суду, представляючи інтереси держави, — в момент, коли люди в мантіях стануть розбиратися в суті звинувачень. І це буде ще більш складним випробуванням для Симківа з Перовим.

За найяскравішу спецоперацію року

Катерина

секретний агент Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)

Про неї довгий час було відомо небагато: жінка, яка працює в НАБУ як таємний агент під псевдонімом Катерина. Більшою інформацією по Катерині володів хіба що її начальник — Артем Ситник.

Втім, є ще дві людини — депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков, які багато дізналися про цього агента. Хоча обидва навряд чи виявилися раді знайомству з Катериною.

В середині літа таємний агент НАБУ викрила цю "солодку" парламентську пару — Розенблата, тоді ще представника пропрезидентської фракції БПП, і Полякова з Народного фронту. Катерина, працюючи під прикриттям, вела з ними переговори нібито від імені якоїсь іноземної компанії, зацікавленої у видобуванні українського бурштину і його експорту за кордон. Зокрема, з Розенблатом агент зустрічалася в різних столичних ресторанах, фіксуючи переговори на відео.

Депутати обіцяли допомогти "іноземній фірмі" налагодити незаконний видобуток бурштину, за що в підсумку отримали понад $300 тис. "На операційні витрати повинна бути у тебе сума близько $100 тис. Щоб завжди лежала під руками. Це все: це лісники, козли, бл *дь, там завіз, щоб швидше отримати дозвіл, там підписав. Ну, щоб воно лежало", - пояснював Катерині специфіку процесу Розенблат, не знаючи, що ці слова стануть частиною відеодоказів його злочинної діяльності.

Агент НАБУ півроку розкручувала справу, в якому українським борцям з корупцією допомагало навіть американське ФБР.

Після того, як НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили свідчення хабарництва Розенблата і Полякова, обидва депутати понесли покарання. Правда, досить умовне: Верховна рада позбавила їх депутатської недоторканності, але не дозволила заарештувати. Розенблата, на відміну від Полякова, ще й виключили з фракції.

У жовтні Розенблат спробував полетіти з України в Німеччину з цілим набором цінностей, але спецназ НАБУ вивів депутата прямо з літака.

Проте і він, і його "подільник" продовжують спокійно брати участь у засіданнях Ради. А що ж робить Катерина? А до неї на початку грудня навідалася з обшуком ГПУ. За словами генпрокурора Юрія Луценка, претензій до Катерини по "бурштиновій справі" немає — обшук викликаний іншими причинами. Заодно ГПУ розсекретила деякі її дані: агент дійсно виявилася Катериною, що носить прізвище Сікорська.

За вихід в глобальний світ музики

Наталя Жижченко

солістка групи Onuka, 32 роки

Наталя Жижченко — в числі тих українських музикантів, кого знають і слухають не тільки на батьківщині, але і в світі. Світова слава до проекту Onuka, в якому виконує соло Жижченко, прийшла після виступу в гранд-фіналі міжнародного конкурсу Євробачення-2017: тоді минулорічний альбом групи, Vidlik, піднявся на вершини чартів iTunes відразу в декількох країнах Західної Європи. Сьогодні у кліпу, знятого на головну пісню альбому, 3,3 млн переглядів в YouTube, а у відео на пісню Time з першого повноформатного альбому Onuka, виданого три роки тому, — 3,6 млн.

Музичний проект Жижченко, який об'єднує електронну музику і унікальні народні інструменти, був створений чотири роки тому і відразу впевнено заявив про себе, завдяки сміливим музичним рішенням і вражаючим живим виступам.

Нещодавно група завершила європейське турне — маршрут включав в себе Польщу, Німеччину, Нідерланди, Чехію, Латвію і Данію. У планах на наступний рік — концерти в США.

При цьому на закордонних гастролях Жижченко демонструє не тільки музичний талант, а й принципову громадянську позицію: коли в Чехії спробували об'єднати концерт українського колективу з виступом російських груп, вона відмовилася від участі. Питання вдалося вирішити в тому числі завдяки втручанню українського посольства в Чехії — концерт росіян був перенесений на іншу дату.

За розвиток IT-індустрії

Тарас Кіцмей

співзасновник та член ради директорів SoftServe, 51 рік

Ця людина будує в Україні майбутнє — цифрове і не тільки.

Тарас Кіцмей з компаньйоном створили SoftServe, одну з найбільших вітчизняних аутсорсингових IT-компаній. Її головний офіс розташований у Львові, а решта 30 — в дюжині країн, в тому числі США, Нідерландах і Великоій Британії. "Він побудував глобальний бізнес, — пояснює Ігор Гут, керуючий партнер шведського проекту Develop Your Business і член Несторівської групи.— Причому на найпрогресивнішому ринку, де створюється наше майбутнє".

Наприклад, команда SoftServe працювала над цифровим рішенням для проекту віртуальної реальності Chasm, який оперує не тільки із зором, але і задіює слухові, тактильні, нюхові, кінестетичні і вестибулярні рецептори. Також львів'яни робили ряд розробок для VoiceMyBot — інноваційного чат-бота для Alexa, дочірньої компанії Amazon.com. І, нарешті, програмісти SoftServe працювали над смарт-системою BioLock, яка контролює здоров'я.

Сам же Кіцмей ще й інвестує в освіту. Бізнесмен — один з інвесторів львівської Бізнес-школи УКУ та Львівської політехніки.

За масштабний розвиток бізнесу

Андрій Ставніцер

генеральний директор ТІС, 35 років

“Н

е чекай, поки зробить держава, — роби сам", — схоже, такий девіз сповідує Андрій Ставніцер, власник найбільшого українського приватного порту ТІС.

На початку минулого року він зробив те, що досі не під силу навіть топовим вітчизняним чиновникам: привів до України, що переживає кризу та війну, великого міжнародного інвестора — компанію Cargill. В результаті світовий гігант і ТІС почали проект ціною в $137 млн — взялися будувати зерновий термінал в порту Південний.

Власний термінал для зернових у ТІС вже є — за підсумками 2015/2016 маркетингового року він став лідером за обсягами перевалки хлібних вантажів серед приватних портових операторів. Ця історія успіху стала одним з козирів, які допомогли Ставніцеру переконати Cargill.

Втім, ТІС працює не тільки з зерном: минулого року він став лідером за приростом — відразу на 55% — оброблених контейнерних вантажів. А тепер справа має піти ще жвавіше: компанія Ставніцера впровадила нову послугу — контейнерний поїзд з річпорту Дніпра до власних терміналів. Під цю ідею ТІС самостійно побудував 16 км залізничних колій і одну станцію.

За реформи

Олег Прохоренко

глава правління держкомпанії Укргазвидобування, 39 років

Олег Прохоренко прийшов керувати найбільшою газовидобувною компанією країни в червні 2015-го після восьми років роботи в міжнародній консалтинговій компанії McKinsey. Тодішній міністр економіки Айварас Абромавічус називав його найкращим менеджером, якого вдалося залучити на роботу в державну компанію.

За два роки на цій посаді Прохоренку вдалося не тільки істотно наростити видобуток газу, але і заощадити сотні мільйонів гривень на закупівлі. Отримуючи солідну зарплату — майже 400 тис. грн на місяць, він також підняв зарплату співробітникам компанії. Технічний фахівець тут заробляє близько 20 тис. грн, що в українських реаліях цілком непогано.

"Те, що я чесно зароблю в Укргазвидобуванні, все одно буде в рази менше і ризикованіше того, що я міг би заробляти в Австралії, Канаді або ОАЕ, куди мене наполегливо кликали останні кілька років", — написав глава компанії в одній зі своїх колонок .

Прохоренко, випускник Школи держуправління Гарварда, запустив програму збільшення видобутку газу, поставивши амбітну мету отримувати 20 куб. м блакитного палива на рік. На момент приходу Прохоренка в компанію Укргазвидобування добувала 14,5 млрд куб. м ресурсу. І це не тільки плани: цього року держкомпанія вже підписала контракти на буріння 24 нових свердловин. Останні фінансові результати в Укргазвидобування теж дуже непогані.

За інновації в бізнесі

Віктор Іванчик

засновник та генеральний директор агропромислового холдингу Астарта, 61 рік

Колишній офіцер Віктор Іванчик тепер не має ніякого відношення до військового статуту — він зайнятий виробництвом цукру і соєвого шроту. Причому в промислових масштабах — його агрохолдинг Астарта лідирує по виробництву цих продуктів в країні.

Крім того, Астарта — хедлайнер вітчизняного АПК з інновацій.

З 2012 року компанія Іванчика почала переробляти відходи власного виробництва на біогаз, а також цілеспрямовано скорочувати споживання води. У підсумку на цукровому виробництві Астарти біоенергоносії заміщають звичайний газ вже на 50%, води агрохолдинг витрачає на 16% менше, а електроенергії — на 7% менше.

Зупинятися на досягнутому Іванчик не планує: цього року на переоснащення цукрових заводів новинками енергозберігаючих технологій Астарта залучила кредит на $25 млн від голландського банку FMO. Холдинг, зокрема, збирається створити між трьома своїми підприємствами в Полтавській області замкнутий цикл водопостачання.

Також компанія Іванчика активно інвестує в технології точного землеробства, які дозволяють підвищити врожайність, скоротивши витрати добрив.

Підтверджуючи свій статус головного агроінноватора, Іванчик на пару з Євгеном Уткіним створив на початку 2017-го компанію Agro Сore, яка розробляє інтегровану IT-платформу для управління сільгосп- і бухгалтерськими операціями.

За реформи на місцях

Артем Романюков та Денис Селін

засновники громадської організації Громадський контроль, 34 та 33 роки

В США скромні айтішники за підтримки підприємця-початківця можуть створити транснаціональний гігант по типу Apple. В Україні стартові умови гірше, але і тут один айтішник і один підприємець можуть створити невелике диво — прискорити зміни на краще в цілому регіоні.

Саме так зробили дніпровці Артем Романюков (підприємець) і Денис Селін (айтішник), які допомагали впроваджувати в Дніпрі і області, а також в Маріуполі систему електронних закупівель ProZorro.

Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, який курує в країні реформу держзакупівель, пояснює: за законом всі держзамовники зобов'язані використовувати ProZorro для придбання товарів і послуг. Але на практиці багато держструктур намагалися відстрочити нововведення. Активісти з Дніпра не тільки створили організацію Громадський контроль (ГК), а й з її допомогою готували для міськрад нормативні документи, необхідні для старту системи, проводили тренінги для держслужбовців і підприємців щодо особливостей роботи ProZorro. А коли було потрібно, влаштовували пікети в містах, чиновники яких саботували її впровадження.

Зараз ГК моніторить закупівлі в своєму регіоні. І не просто так: активісти зупинили цілий ряд корупційно небезпечних угод на загальну суму 0,5 млрд грн.

Також активісти намагаються впровадити систему ProZorro для будь-яких держзакупівель, навіть на невеликі суми. Для цього вони розробили нормативні документи, і ті вже використовуються в 15 містах.

"ГК — одна з найефективніших громадських організацій в Україні", — резюмує Нефьодов.

За волю до перемоги

Олександр Усик

український боксер, олімпійський чемпіон,
чемпіон світу за версією Всесвітньої боксерської організації, 30 років

Олександр Усик, один з найтитулованіших українських боксерів, має статус непереможного: відтоді, як в 2013 році вийшов на професійний ринг, він провів 13 боїв, і жоден з них не завершився поразкою.

"У мене немає поняття "прохідний бій", — пояснює свій успіх Усик.— Це бокс, жартувати з ним не потрібно".

У вересні 2016 року спортсмен здійснив мрію кожного професіонала, вигравши чемпіонський пояс Всесвітньої боксерської організації (WBO) в першій важкій вазі (до 90,7 кг). А в 2017 році Усик був визнаний кращим важковаговиком світу за версією авторитетного американського журналу The Ring.

Наступні три бої Усик успішно захищав свій титул. Останній, або, як з забобонами говорять боксери, крайній бій чемпіон світу Усик провів з німецьким спортсменом Марко Хуком. Поєдинок завершився перемогою українця і вивів його в півфінал Всесвітньої боксерської суперсерії WBSS.

За зйомки реклами світових брендів в Україні

Дарко Скульський

виконавчий продюсер продакшн-студії
Radioaktive Film, 44 роки

Поява Київського залізничного вокзалу в рекламному кліпі останньої моделі годинника Apple Watch — найсвіжіше досягнення Дарко Скульського, американця українського походження. Він давно зрозумів, що українські локації особливо привабливі для світової рекламної індустрії, яка втомилася від видів Нью-Йорка і Парижа.

Скульський приїхав до Києва в далекому 1998-му, заснувавши продакшн-студію Radioaktive Film, яка сьогодні посіла лідерські позиції на українському ринку. Студія працювала не тільки з Apple, але і з іншими гігантами бізнесу — такими як Google, General Electric, Heineken. Крім того, саме Radioaktive Film знімала кліпи для відомих музичних груп Coldplay, Foals, Hurts. Останні дві команди студія приймала в Києві.

Учасники ринку в один голос твердять, що Скульський максимально відточив всі робочі процеси в Radioaktive, що дозволяє скоротити витрати виробництва і випустити продукт, конкурентний на світовому ринку реклами. Колеги також відзначають комунікабельність Скульського і його широке коло знайомств — як в Україні, так і в світі. Все це допомагає Radioaktive знаходити клієнтів.

Сам Скульський в спілкуванні з пресою небагатослівний, оскільки за багатьма своїми проектами пов'язаний домовленостями про нерозголошення інформації. У телефонній розмові він лише подякував НВ за інтерес до його студії.

За ресторанний бізнес європейського рівня

Дмитро Запорожець

ресторатор, 47 років

Дмитро Запорожець, власник сім'ї ресторанів в Києві і Харкові First Line Group, за три з невеликим роки перетворив своє ім'я на знак якості. У його столичних закладах Любимый дядя і ЖЗЛ (Жизнь замечательных людей) рідко бувають вільні місця, а замовляти столик потрібно заздалегідь.

Відкритий в 2014 році Любимый дядя через рік отримав престижну французьку премію професіоналів ресторанного бізнесу — Золоту пальмову гілку, яка присуджується за цікаву концепцію ресторану. А відкритий в 2016 році ЖЗЛ всього за кілька місяців роботи так сподобався киянам, що майже відразу потрапив до рейтингу Топ-100 кращих ресторанів НВ.

Сам Запорожець про успіх своїх дітищ відгукується лаконічно: "Ми не звертаємо уваги на тренди, а просто робимо смачну їжу". Втім, зізнається, що на ідею кожного нового ресторану його надихають книги, подорожі світом і емоції. У найближчі два роки ресторатор планує відкрити ще три концептуальних заклади в Києві, адже, за його словами, смачної їжі в столиці все ще не вистачає.

За досягнення світового масштабу в музиці

Оксана Линів

головний дирижер опери та філармонічного оркестру міста Граца, 39 років

27 та 28 листопада в Граці звучав Гуцульський триптих Мирослава Скорика у виконанні місцевого філармонічного оркестру. Музику одного з найяскравіших сучасних українських композиторів-новаторів включила в програму австрійського колективу його новий керівник, українка Оксана Линів: вона відома не тільки як талановитий музикант, але і як наполегливий популяризатор вітчизняного мистецтва в Європі.

Головним диригентом опери і філармонічного оркестру Граца уродженка міста Броди Львівської області стала в сезоні-2017/2018. До цього були навчання в Європі, робота в Одеському національному театрі опери та балету, а потім — посада диригента і музичного асистента генерального музичного директора Баварської державної опери . Також в числі заслуг Линів — створення Молодіжного симфонічного оркестру України, який нещодавно з успіхом виступив в Бонні та Берліні.

Незважаючи на насичений міжнародний графік, Линів встигає диригувати і в Україні, найближчий її концерт — різдвяний — пройде у Львівській опері в грудні. А влітку 2018-го у Львові вдруге відбудеться організований Линів фестиваль класичної музики LvivMozArt, присвячений піаністу, композитору і диригенту Францу Ксаверу Моцарту — синові Вольфганга Амадея Моцарта, що жив у Львові на початку XIX століття. Перший LvivMozArt, який пройшов цього року, тривав вісім днів і користувався великим успіхом.

За спробу змінити столицю

Віталій Кличко

мер Києва, 46 років

Столиця не прокинулася зовсім іншим містом в перший же день, як її мером став Віталій Кличко. Київ і через рік не прокинувся кардинально іншим. І через два. І навіть через три.

Але з кожним роком в столиці щось змінювалося в кращу сторону. Нехай потроху, але постійно.

Відремонтовані ключові магістралі, проекти громадських та пішохідних просторів, поступовий знос "шанхаїв" у вигляді нескінченних рядів МАФів біля станцій метро та інших транспортних вузлів — за це Кличко, коли він піде на пенсію, точно не буде соромно. І подібне варто відзначити.

Втім, нинішній градоначальник далеко не ідеальний. У головному місті країни все ще є проблеми з низкою скандальних будівництв, причому по одній з них Кличко уклав мирову угоду, так і не спробувавши до кінця відстояти інтереси Києва. Та й повноцінного плану стратегії розвитку у столиці не з'явилося.

"Я тільки через три роки почав отримувати задоволення від того, що я мер", — такими словами охарактеризував свою роботу сам Кличко.

За ресторанний бізнес європейського рівня

Соріна Сейтвелієв, Еміне Емірсалієва

ресторатори, 42 та 34 роки

Вже кілька місяців поспіль рейтинг київських ресторанів на міжнародному ресурсі для мандрівників TripAdvisor очолює ресторан кримськотатарської кухні Мусафір.

Його користувачі найавторитетнішої мережі рекомендацій в світі вважають кращим за 1.775 інших закладів Києва. Великий народний успіх ресторану, який на конкурентному київському ринку існує всього три роки, — заслуга його засновників: рестораторів Соріни Сейтвелієвої та Еміне Емірсалієвої. Нещодавно у них з'явився ще один заклад — в центрі столиці, навпроти ЦУМу.

Мусафір в перекладі з кримськотатарської — гість. Ресторан дійсно гість в Києві, і гість вимушений. Ще у 2013 році засновниці Мусафір про столицю навіть не думали, а займалися одним з кращих ресторанів Криму в рідному Бахчисараї. У перші ж місяці анексії півострова російські окупанти домоглися закриття закладу. Воно й не дивно: обидві співвласниці ресторану — близькі родички Діляри Сейтвелієвої, рідної сестри лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемільова.

У київському ресторані Мусафір пам'ятають про Бахчисарайський проект. "Ми хотіли зробити кафе якомога простішим, але так, щоб у нього була історія і душа. Нам було важливо, щоб наші гості відчули себе в Криму, а наші співвітчизники — вдома", — розповідає про концепцію ресторану Емірсалієва.

За перетворення столиці на центр клубної культури Європи

Сергій Яценко

співзасновник та співвласник арт-центру Closer, 37 років

Всередині січня на традиційному щорічному Маскараді в київському арт-центрі Closer очікується зоряний гість: це Рікардо Вільялобос, що двічі очолював сотню кращих діджеїв світу за версією онлайн-видання про електронну і клубну музику Resident Advisor. За словами організаторів, в умовах обмеженого бюджету вирішальним аргументом на користь приїзду до Києва артиста такого масштабу став високий авторитет Closer.

Світові музичні ЗМІ давно стежать за вечірками в київському арт-центрі та називають його місцем, обов'язковим для відвідування. Хвалять Closer і зарубіжні діджеї, яким подобається вдячна і натхнена київська публіка. Вони навіть порівнюють місцеву атмосферу з легендарними берлінськими рейвами початку нульових.

Керує столичним арт-центром команда на чолі з Сергієм Яценком: творчі рішення приймаються спільно, а на Яценку лежить відповідальність за стратегічні і фінансові питання.

Історія Closer починалася з вечірок в різних локаціях, постійна адреса з'явилась чотири роки тому, і сьогодні цей простір-трансформер, що вміщає в себе танцпол, концертний зал, лекторій, виставковий майданчик, коворкінг та багато іншого.

Розвиток триває і за межами арт-центру: цього року його команда провела на території столичного заводу Метробуд фестиваль електронної музики Brave! Factory, за два дні на ньому відіграли 50 артистів, яких слухали 4 тис. глядачів. А в листопаді вже в самому Closer вдруге пройшов All Music is Jazz — фестиваль джазу і навколоджазової музики.

За гучні розслідування, які очищають Україну від корупції

Денис Бігус, Дмитро Гнап та Михайло Ткач

журналісти-розслідувачі, 32 роки, 39 років, 29 років

Всвітовому індексі сприйняття корупції, який щорічно складає міжнародна організація Transparency International, Україна займає 131-е місце. Ми все ще перебуваємо на одному щаблі з Непалом, Іраном, Казахстаном і Росією. І хоча діяльність НАБУ і САП частково налякала корупціонерів і представників влади, пов'язаних з ними, без незалежної розслідувальної журналістики вони відчували б себе куди спокійніше.

Серед найбільш значущих тем, які піднімають журналісти, — невідповідність реальних доходів чиновників задекларованим, оформлене на родичів майно суддів і прокурорів, а також схеми, здатні вивести з державного бюджету в кишені приватних осіб мільйони.

Офшори президента, прямі перельоти з Києва в Москву кума Путіна Віктора Медведчука, весілля сина генпрокурора Юрія Луценка, на якій гуляв весь політичний бомонд країни, неякісне розслідування правоохоронними органами вбивства журналіста Павла Шеремета, розкішний спосіб життя радикала Олега Ляшка — ось найяскравіші сюжети програм, в яких працюють Дмитро Гнап, Денис Бігус та Михайло Ткач.

Гнап керує проектом Слідство.Інфо, Денис Бігус — автор і ведучий програми Наші гроші з Денисом Бігусом, а Ткач — журналіст-розслідувач програми Схеми. Їх розслідування часто не просто потрапляють в топ українських новин, а й стають резонансною подією, причому настільки, що на них реагують правоохоронні органи.

За системну допомогу в українських реформах

Франсіс Маліж

керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу, 50 років

сівши в Києві у 2014-му в зв'язку з отриманням ключової регіональної посади ЄБРР, французький фінансист Франсіс Маліж з головою занурився в процес українських реформ. Він брав активну участь у всіляких зустрічах і консультаційних радах українського уряду, займав чітку позицію з багатьох складних питань — реформи ринку енергетики, земельної реформи, реформи банківського сектора.

Посада керуючого директора дає йому мандат на інші речі — на інвестування коштів банку в проекти, які можуть і прибутковість принести, і розвитку бізнес-середовища посприяти. Однак замість того, щоб сконцентруватися тільки на показниках прибутковості бізнес-проектів, Маліж багато і наполегливо доводив українським чиновникам, як і в якому напрямку потрібно рухати країну.

І не забував про інвестиції. Тільки у 2016 році він супроводжував угоди на €581 млн, куди увійшли як проекти з фінансової підтримки невеликого українського бізнесу, так і кредитування державного енергетичного гіганта Нафтогаз для закупівель імпортного газу.

Цього року ЄБРР почав кредитувати в гривні, надавши суму, еквівалентну $25 млн українському ПроКредит Банку. Це суттєвий крок вперед, адже таке рішення посилає іншим інвесторам позитивний сигнал про те, що ЄБРР не бачить істотних загроз для курсу української валюти і сам готовий брати на себе валютні ризики. За Маліжа ЄБРР став однією з найпотужніших опор поліпшення життя в Україні.