Люди Нового Времени 2016

Багато років — ще й у журналі Корреспондент — ми робили тему Люди Року, коли підбивали підсумки року, що минає. І це були люди, які впливали на події в році без знака мінус або плюс. Там могли бути як позитивні, так і негативні герої — диктатори-людожери, корупціонери і так далі — така собі неупереджена констатація того, хто здійснив найбільший вплив на події в році. Це західна концепція — журнал Time часто поміщає на обкладинку підсумкового номера несподіваних персонажів — таких, наприклад, як Володимир Путін. Багатьох наших читачів це збивало з пантелику, тому що вони не розуміли, чому якийсь мерзотник потрапляє в номер Люди Року, і сприймали сам факт включення такої людини в список з обуренням.

В журналі Новое Время, куди перейшла більша частина команди того ж Кореспондента, ми вирішили виправити цю помилку. Ми подумали: досить констатувати, можемо вже своїм читачам дещо підказувати. І підказувати ми хочемо тільки людей зі знаком плюс. Хочеться, щоб у нашому підсумковому номері за рік були не мерзотники, а ті, хто являє собою приклад для інших. . Зараз в Україні скрізь — починаючи з соцмереж і закінчуючи особистим спілкуванням — багато критики, агресії, розчарування і приреченості. Людям потрібні якісь орієнтири, якісь життєстверджуючі приклади. І ми вирішили за допомогою цього відзначати правильних, на наш погляд, людей. Тих, хто встановлює нові стандарти у різних сферах життя України,— так ми це сформулювали офіційно. Ми не збираємо журі, це суб'єктивний вибір редакції. Ми можемо радитися з експертами різних галузей, але таким є наш редакційний вибір. І ми ним дорожимо.

Минулого року у нас була 21 номінація, і я побоювався, що в цьому році ми стільки не наберемо, хвилювався, що ми вичерпали торік весь запас життєствердних прикладів. Але коли ми попросили редакторів і журналістів надіслати свої кандидатури, то зрозуміли, що таких людей в Україні дуже багато, і на силу зупинилися на 25 номінаціях. Всі представлені в них люди — гідні особи, чия робота могла б служити прикладом і надихати інших.

Віталій Сич,
головний редактор Нового Времени

У квітні 2015 року юрист і працівник прокуратури Артем Ситник очолив новий антикорупційний орган — НАБУ. Метою бюро, яке з'явилося багато в чому на вимогу Заходу, стало розслідування хабарництва на вищих щаблях влади. Вже з кінця 2015-го нова структура розпочала повноцінну роботу.

А саме — взялася за «недоторканних». Насамперед — депутатів.

Так, зараз НАБУ веде кримінальне провадження за фактом отримання хабара при закупівлі держкомпанією Енергоатом обладнання чеської компанії Skoda: в ньому фігурує колишній нардеп Микола Мартиненко, близький соратник Арсенія Яценюка.

Також НАБУ розкрила аферу Олександра Онищенка, представника депутатської групи Воля народу: той за допомогою фірм-прокладок заробляв на газі, добутому за договорами про спільну діяльність з держкомпанією Укргазвидобування. У підсумку Онищенко втік з країни ще до того, як Рада зняла з нього депутатську недоторканність.

НАБУ також займалося та іншими «недоторканними» — суддями. Найвідомішою стала справа Миколи Чауса з Дніпровського райсуду, якого викрили у хабарі. Винагороду — $150 тис. — він закопав у дворі власного будинку в трилітровій банці. Поки з Чауса знімали недоторканність, суддя втік з України.

І хоча фігуранти найбільш скандальних розслідувань НАБУ поки не у в'язниці, бюро не втратило довіри суспільства — від нього все ще чекають гучних посадок.

За неповний рік перебування на посаді міністра Лілія Гриневич дала старт реформі, яку батьки очікували усі 25 років української незалежності.

Концепція нової національної школи, підготовлена командою Гриневич, на кілька наступних десятиліть визначить перспективи середньої освіти в країні.

Вперше в основу шкільного навчання міністр — вчитель за освітою — і її команда заклали навички критичного мислення, ефективного діалогу, вміння навчатися впродовж усього життя. Єдиновладдя педагога на уроці зміниться моделлю партнерства між учителем, учнем і батьками.

І хоча повний запуск концепції планується тільки в 2018 році, в початковій школі вже зараз почалися зміни: навчальну програму розвантажили, а в основу початкової освіти заклали право дитини на помилку.

Заслуга Гриневич і в тому, що в нинішньому році багато студентів і абітурієнтів з окупованих територій України, включаючи Крим, отримали доступ у вузи країни. Завдяки принциповій позиції міністра вступ для цих хлопців та дівчат відбувся за максимально спрощеною програмою, що ще рік тому здавалося неможливим.

Василь Ломаченко — найбільш титулований боксер незалежної України й автор світового рекорду швидкості завоювання професійних титулів у двох дивізіонах. Перший чемпіонський пояс за версією WBO в напівлегкій вазі (до 57 кг) він отримав у своєму третьому професійному поєдинку, а другий — в новій для себе вазі (до 59 кг) — у сьомому бою. 27 листопада в Лас-Вегасі Ломаченко захистив свій чемпіонський титул у бою з ямайцем Ніколасом Уолтерсом.

Експерти називають Ломаченко одним з найтехнічніших боксерів за всю історію аматорського боксу — недарма він отримав прізвисько Хай-Тек.

Його визнання вийшло далеко за межі України. Авторитетне американське видання The Ring включило Ломаченка в ТОП-10 найкращих боксерів світу незалежно від вагової категорії, поставивши відразу на сьоме місце. А легендарний Майк Тайсон назвав українського бійця своїм улюбленцем. «Мені подобається цей хлопець, — зізнався екс-чемпіон, який трощив усе на своєму шляху. — Він прекрасний. Ви не бачили білих хлопців, які боксують, як він. Мені просто подобається дивитися, як він б'ється і рухається. Він приголомшливий».

До перемог на професійному рингу Ломаченко досяг феноменальних результатів в любительському спорті. Він дворазовий олімпійський чемпіон 2008 і 2012 років, дворазовий чемпіон світу 2009 і 2011 років, чемпіон Європи 2008 року, чемпіон світу серед юніорів 2006 року, чемпіон Європи серед кадетів 2004 року, багаторазовий чемпіон України і володар Кубка Вела Баркера, який присуджується найтехнічнішому спортсмену.

Усього за два роки Юрій Філюк та його Тепле місто зробили революцію в Івано-Франківську, змусивши говорити про місто всю країну. Група небайдужих молодих людей показала: змінювати своє місто на краще, робити його комфортним можна без фінансових вливань і протекторату влади.

Тепле місто реалізує десятки проектів у різних сферах: впорядковує двори і сквери, уніфікує оформлення фасадів будівель і вивісок, розвиває велосипедну культуру. Активісти регулярно запрошують відомих людей з різних сфер, які проводять лекції, семінари, майстер-класи та видовищні акції.

Один з найкращих проектів Філюка і Ко — перший в Україні громадський ресторан Urban Space 100. На нього в буквальному сенсі скинулися сто небайдужих франківців: кожен виділив по $1 тис.

Відкритий в грудні 2014‑го ресторан відрізняється не тільки гарною кухнею і стильним інтер'єром, але служить майданчиком для обговорення важливих міських ініціатив, проведення освітніх та культурних заходів. А 80% його прибутку йде на гранти для нових ініціатив.

У найближчі роки команда Філюка має намір викупити в Івано-Франківську завод Промприлад і на його базі спільно з однодумцями з України, Європи та США створити унікальний інтелектуальний простір. Там активісти планують проводити культурні та освітні заходи, розмістити інноваційні хаби з сучасним обладнанням.

Фестиваль Вулична їжа став найбільш масовим скупченням представників середнього класу в Києві, якщо не враховувати Євромайдан. Заснував цей захід Роман Тугашев, в минулому юрист, а тепер — людина, яка знає, як одночасно ревіталізувати старий радянський завод, задовольнити міських гурманів і непогано на цьому заробити.

Під вуличною їжею ще два-три роки тому всі уявляли собі шаурму, біляші, чебуреки, пиріжки. “Все дуже сумнівної якості, приготоване незрозумілими людьми в незрозумілому місці,— згадує Тугашев. — Мені дуже хотілося це змінити. Я багато подорожував і бачив, що вулична їжа в цивілізованому світі — це якісно, модно і популярно".

Тепер і в Києві це якісно, модно і популярно. Фестиваль Тугашева збирає тисячні натовпи відвідувачів, про нього пише британська преса, поїсти на нього приїжджають з‑за кордону.

Соте з морепродуктів, автентичні мексиканські тако і в'єтнамські супи не єдина розвага, яку пропонує Вулична їжа на території арт-заводу Платформа. Сюди приходять також подивитися роботи думаючих сучасних художників, придбати книги невеликих видавничих проектів і прицінитися до термочашок і хендмейду.

А Тугашев вже планує експортувати формат до Фінляндії і Великобританії.

Українська співачка і кримська татарка Джамала цьогоріч перемогла на Євробаченні — найпрестижнішому пісенному конкурсі Старого Світу. Завдяки їй Україна в 2017‑му стане головним музичним майданчиком континенту — вдруге за свою історію.

Тріумф Джамали виявився не тільки важливою європейською перемогою України, але й неприємним сюрпризом для Кремля. Влада РФ називала виступ співачки "антиросійською провокацією" і вимагала відсторонити виконавицю від конкурсу. Адже пісню 1944 Джамала написала у пам'ять про свою прабабусю і присвятила трагічній депортації кримськотатарського народу.

Тим більше, що події 70‑річної давнини схожі на нинішні дії Росії в анексованому Криму.

Не проспівавши жодного слова про війну в Україні, Джамала змогла донести європейцям голоси тих, чиє щасливе життя перекреслили дії РФ. І вона виграла конкурс, де серйозні пісні перемагають рідко.

Майже відразу після перемоги найбільший світовий бренд Universal Music Group підписав з співачкою контракт на вихід її міжнародного альбому в Європі і США.

“Мені говорили: Джамало, співай про кохання. Але ж 1944 — пісня про кохання. Вона про величезну любов до життя, батьківщини, сім'ї, свого коріння",— пояснює співачка.

Якщо комусь справді набридла монополія росіян на українському книжковому ринку, так це Антону Мартинову, голові видавництва Наш формат, який робить ставку на українські переклади світових топ-книг. Ставка зіграла: на кінець 2016‑го наклад Нашого формату склав 200 тис. примірників.

При цьому Мартинов орієнтується не на масового читача, а на інтелектуалів, пропонуючи їм якісний нон-фікшен. Тому він видав Капітал в XXI столітті французького економіста Томи Пікетти, який неодноразово рецензували The Economist і Financial Times, а також Чому нації занепадають легендарних Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона. Портфель художніх книг Нашого формату включає роман Атлант розправив плечі американської письменниці російського походження Айн Ренд, в якому вона виступає з позицій індивідуалізму вільного ринку, протиставленого колективізму державної опіки.

“Всі ми хочемо жити у суспільстві, де виробляються якісні товари і надаються якісні послуги. І ми маємо цьому вчитися,— наголошує Мартинов.— Тому ми видаємо таку літературу, яка допоможе швидше набратися тих знань, які на Заході вже здобуті і перевірені досвідом".

Мустафа Найєм, в минулому журналіст-розслідувач,— один з небагатьох депутатів Верховної ради, кому є що показати як результат своєї роботи.

Він запускав патрульну поліцію в декількох містах країни, зокрема у прифронтових районах Донбасу. Також Найєм став ініціатором створення і відкриття Центру надання адмінпослуг за принципом відкритого офісу в Маріуполі.

Його успіхи оцінили опитані НВ експерти, які назвали депутата найбільш перспективним молодим політиком країни.

Найєм вже проявляє самостійність: увійшов у групу єврооптимістів в Раді, став членом Демальянсу і активно опонує владі і президенту країни, хоч формально і входить в його іменну парламентську фракцію.

Зараз Найєм розвиває проект GoGlobal, що передбачає навчання всіх українських школярів англійській мові. Вже влітку 2016‑го з'явилися перші результати: 126 школах країни, 80% яких розташовані в маленьких містечках і селах, і лише 20% — в обласних центрах, команда Найєма організувала дитячі мовні табори.

До 2020‑го, за планами GoGlobal, через програму пройдуть 1,5 млн дітей, тобто практично всі школярі у віці 10-15 років.

Дати їм можливість підтягти англійську — це завдання-мінімум Найєма і його соратників. А завдання-максимум — виховати нове покоління, вільне від пострадянських стереотипів, критично мисляче і відкрите світу.

Посада голови НАК Нафтогаз України завжди була хлібним місцем. Але тільки не навесні 2014 року, коли на неї призначили Андрія Коболєва, молодого топ-менеджера з досвідом роботи у консалтинговій компанії PWC.

В той момент Нафтогаз накопичив мільярдні борги перед російським Газпромом, який ще й підвищив ціни на свою сировину на 80%. Це означало, що Україна загалом мала виплатити $30 млрд або замерзнути взимку.

Але Коболєв і його команда вистояли. Вони не побоялися піти в суд з Газпромом і диверсифікувати поставки. Тепер Україна більше не залежить від російського блакитного палива, а купує його, зокрема, на європейському ринку і за ринковими цінами.

Коболєв також зруйнував газові схеми олігархів. Довгі роки Нафтогаз був зобов'язаний продавати газ населенню за пільговою ціною. Цілий ряд бізнесменів використовували цю лазівку, щоб перепродувати пільгову сировину промпідприємствам з націнкою. На цьому бізнесі в Україні сколотили не один статок. Але сьогодні Нафтогаз продає весь газ за ринковою ціною, в результаті став отримувати прибуток і може інвестувати у видобуток і модернізацію.

У планах команди Коболєва — завершити поділ монополіста на торговельну, газотранспортну і газовидобувну компанії, а також залучити європейського інвестора в українську ГТС. Ці заходи завершать перетворення Нафтогазу з годівниці для наближених до влади в ринкову компанію.

Валерія Гонтарєва прийшла в головний кабінет Нацбанку в червні 2014‑го з позиції керуючого директора інвестиційної компанії ICU. Зробити цей крок бізнесвумен переконав особисто президент Петро Порошенко.

Главі держави був потрібен відчайдушний кризовий менеджер в НБУ, адже та ситуація у фінансовій сфері була страшенною. Критично низький рівень золотовалютних резервів, недостатня макроекономічна експертиза співробітників, а головне — роздута за рахунок банків-"зомбі" система не залишили Гонтарєвої часу на розкачку. Вона відразу почала велику чистку.

Результат очевидний: за два роки НБУ вивів з ринку більше 80 фінустанов — 40% від загального кількості. Залишилася сотня банків, але їм можна довірити вклади.

"Тих, хто вижив" регулятор на чолі з Гонтарєвою змусив показати структуру власників і працювати за прозорими правилами, згідно з якими акціонери фінансово відповідальні за показники. Також НБУ змусив власників докапіталізувати банки. Особливу увагу Гонтарєва приділила зниженню рівня інсайдерських кредитів: насамперед власники банків активно давали позики самим собі за рахунок депозитів населення.

Гонтарєва переконала уряд, ринок і населення: НБУ знаходиться на правильному шляху. Схвалює роботу колишнього інвестбанкіра і Міжнародний валютний фонд.

У вересні 2016‑го збірна України викликала справжній фурор на Паралімпіаді в бразильському Ріо‑де-Жанейро: за 11 днів завоювала 117 медалей і посіла третє місце в загальнокомандному заліку.

Фундаментом цього успіху стала багаторічна діяльність Валерія Сушкевича, президента Національного комітету спорту інвалідів України і творця унікальної програми Інваспорт. Чверть століття він, інвалід з дитинства, який пересувається на візку, займався реалізацією простої ідеї: спорт — найкращий спосіб реабілітації людей з обмеженими можливостями.

16 років, з 1998‑го по 2014‑й, Сушкевич засідав у парламенті і за цей час ініціював практично всі діючі закони про дотримання прав інвалідів. А створена ним ще в 1993 році програма Інваспорт перетворилася на розгалужену структуру національного масштабу. У неї входять 25 регіональних центрів та більше сотні клубів, дитячих та юнацьких спортивних шкіл.

“Ми запрошуємо людей на реабілітацію. З кожних ста знаходимо близько п'яти, у яких є талант у плаванні, футболі чи легкій атлетиці,— говорить про принципи роботи Інваспорту Сушкевич.— Ми даємо їм можливість проявити себе".

На сьогодні під його опікою перебуває понад 43 тис. спортсменів з інвалідністю. І серед них, можливо, є і майбутні паралімпійські чемпіони.

Майже відразу після Майдану молодий історик з Донецька Іван Примаченко і його мати, журналіст і історик Вікторія Примаченко разом з викладачем столичного політеху Олексієм Молчановським запустили безкоштовну українську платформу масових відкритих онлайн-курсів — Prometheus.

Число її активних користувачів з різних регіонів країни вже досягла 275 тис. З них понад 70 тис. прямо зараз освоюють перекладений командою проекту на українську мову Гарвардський курс з програмування.

Багатьом українцям Prometheus дозволить отримати нову спеціальність і знайти роботу. Але мріють Примаченки і Молчановський про інше — разом з провідними вузами країни впровадити модель змішаного навчання. Вона дозволить кожному студенту прослухати онлайн-лекції від кращих викладачів країни та світу, а практичні заняття виконувати в режимі офлайн в рідній альма-матер. В ініціативу Prometheus вже включилися чотири внз України, у наступному році їх число зросте вчетверо.

Змішане і онлайн-навчання дозволить економити величезні державні кошти, впевнені Примаченко і Молчановський. Так, Prometheus може замінити собою весь сектор підвищення кваліфікації держслужбовців. Яскравий приклад тому — освітній курс по системі електронних закупівель ProZorro, яку Prometheus запустив спільно з Мінекономрозвитку. Завдяки йому сотні держслужбовців та підприємців швидко освоїли роботу з програмою, тим самим підтримавши одну з важливих реформ.

“Ми, можливо, не найкращі солдати. Але ми вміємо боротися за якісну українську освіту",— розповідають творці Prometheus.

Ігор Гордійчук — один з українських військових нового покоління, який воював на Донбасі, вижив після важкого поранення і продовжив служити батьківщині.

У нього 25‑річний військовий стаж: від Афганістану ще в радянський час до викладання у вищих навчальних закладах Збройних сил незалежної України.

Після початку АТО полковник Гордійчук залишив службу в тилу і отримав призначення на Головний командний центр Міноборони. Він керував багатьма військовими операціями на передовій, під його командуванням влітку 2014‑го українські сили взяли Савур-Могилу — стратегічну висоту в Донецькій області біля кордону з Росією. Гордійчук особисто брав участь у подальших боях за утримання висоти, отримав кілька контузій. Небезпечну ділянку він залишив останнім і лише після того, як весь особовий склад був у безпеці.

В боях Гордійчук був важко поранений у голову, пережив багато операцій і тривалу реабілітацію. Він не тільки вижив і зберіг працездатність, але і продовжив нести військову службу в якості ректора Київського військового ліцею.

У серпні 2014‑го президент Петро Порошенко присвоїв Гордійчуку звання Героя України, а під час параду на честь 25‑ї річниці Незалежності особисто вручив офіцеру погони генерал-майора.

Вразі появи Віталія Шабуніна на будь-якому з телеефірів присутні там політики починають нервово смикатися в кріслах. Вони знають: їх візаві багато років стежить за вітчизняними хапугами, контролює держтендери, проблемні виборчі округи і багато іншого. Крім того, лідер Центру протидії корупції займається законодавчим забезпеченням боротьби з корупцією.

Шабунін і Ко підготували 19 відповідних законопроектів. Багато в чому завдяки ним в країні з'явилося і запрацювало Національне антикорупційне бюро, політики і чиновники задекларували свої активи, а громадянське суспільство і журналісти отримали безкоштовний доступ до реєстрів власників юридичних осіб, рухомого та нерухомого майна.

Також тиск з боку Центру протидії корупції став одним з факторів відставок з посади генпрокурора: спочатку — Віталія Яреми, а потім — Віктора Шокіна.

Зразу після Майдану провідні українські експерти з різних сфер об'єдналися в Реанімаційний пакет реформ — своєрідну коаліцію, що об'єднує 68 громадських організацій і три сотні аналітиків. РПР став не просто дискусійним майданчиком для обговорення необхідних країні змін, а перетворився на впливову законодавчу лабораторію.

У команді РПР, співголовою якого є Тарас Шевченко, — 23 експертні групи, які розробляють різні законопроекти. Серед пріоритетів РПР у 2016-2017 роках — сім ключових напрямків: судова та антикорупційна реформи, децентралізація, реформа публічної адміністрації та правоохоронних органів, зміна виборчого законодавства, ключові трансформації в економіці.

Про вплив організації на політичні та економічні процеси в країні говорить той факт, що з моменту створення РПР її члени розробили 131 законопроект, з них 66 прийняла Верховна рада. Крім того, організація підтримала 61 проект інших розробників, з яких 43 стали законами.

РПР ефективно контактує як з парламентом, так і з урядом. Саме пропозиції цієї експертної організації увійшли в коаліційну угоду і план Кабміну.

А якщо Рада блокує проведення важливої, на думку РПР, реформи, активісти організації протестують під будівлею парламенту. І часто домагаються свого.

Під керівництвом Олексія Вадатурського Нібулон став однією з українських аграрних компаній, що розвивається найбільш динамічно. За 25 років існування вона активно нарощувала виробничі і транспортні потужності.

Зараз загальна місткість елеваторів компанії становить близько 2 млн т. Крім того, Нібулон володіє власним перевантажувальним терміналом у Миколаєві потужністю 5 млн т.

Активність Вадатурського дозволила компанії досягти успіху на міжнародних ринках. За підсумками 2015 – 2016 маркетингового року Нібулон з результатом 4,67 млн т у черговий раз посів перше місце серед українських фірм за обсягами експорту. З країни структури Вадатурського вивозять кукурудзу, пшеницю і ячмінь. Географія поставок охоплює 29 держав.

Щоб ще більше наростити поставки, Вадатурський багато років займається розвитком суднобудування та річкових перевезень. У Нібулона є 30 несамохідних суден, 9 буксирів, а наступні два роки там планують побудувати ще 13 кораблів і 5 буксирів різних типів. Так компанія збирається подвоїти — до 3 млн т на рік — обсяги вантажоперевезень водою.

Виручка компанії минулого році зросла майже вдвічі — до 42 млрд грн.

"Володимир Лавренчук — рольова модель сучасного банкіра", — так Тимофій Милованов, почесний президент Київської школи економіки, характеризує голову правління Райффайзен Банк Аваль.

Більше 10 років Лавренчук очолює українську "дочку" австрійської групи Райффайзен Інтернаціональ. Під його керівництвом колишній поштово-пенсійний монстр, схожий за сервісом з державним Ощадбанком, перетворився на сучасну фінустанову. Зараз Райффайзен — п'ятий за величиною активів в Україні.

"У період кризи 2008 – 2009 років багато ініціатив і пропозицій, які Лавренчук висловлював у різних обговореннях і дискусіях з Нацбанком, допомогли стабілізувати ринок", — розповідає Сергій Наумов, голова правління Піреус Банку.

За нинішньої кризи Райффайзен Банк Аваль підтвердив свою надійність: у березні Європейський банк реконструкції і розвитку купив 30% його акцій.

А у свіжому рейтингу надійності банків від НВ та інвесткомпанії Dragon Capital дітище Лавренчука посіло перше місце.

Банкір охоче ділиться досвідом європейського управління з іншими. Нещодавно він став членом ради директорів Київської школи економіки.

До 2015 року Анна Луковкіна організовувала в Києві гастролі зарубіжних груп. Але після Майдану ця галузь, за її зізнанням, практично зупинилася. Тому підприємлива киянка стала шукати собі нове заняття. І знайшла його під боком — почала продавати одяг і взуття молодих українських марок.

Сплеск патріотизму і подорожчання імпортних речей створили божевільний попит на якісну продукцію з биркою Зроблено в Україні. На цьому і зіграла Луковкіна.

Їй вдалося. У вересні 2016‑го вона відкрила на Хрещатику перший універмаг українського одягу Всі. Свої. Магазин зайняв місце колишнього мультибрендового бутіка Grand Gallery. На площі 2,8 тис. кв. м продають товари більше сотні молодих вітчизняних брендів. Причому викладка товару, обладнання та інтер'єри в магазині не поступаються іноземним конкурентам.

“Луковкіна використовувала правильну бізнес-модель — sharing econonomy [економіки спільної участі],— говорить Юлія Белінська, головний редактор і засновник порталу про ретейл RetailCommunity. — Окремо жоден з виробників не зміг би орендувати таку площу в такому місці і залучити великий трафік". Луковкіна ж об'єднала їх усіх — і всім від цього стало краще.

Добре українське вино є — доведено Робертом Гулієвим.

У 2005‑му він, потомствений винороб, який попрацював в Інституті виноградарства і виноробства імені Таїрова, а пізніше — з коньячним брендом Шустов, разом з батьком Рубеном і старшим братом Ашотом відкрив власне виробництво вин. Причому виключно з виноматеріалів, вирощених на сімейних виноградниках під Одесою. Всі саджанці Гулієви закупили в елітному французькому розсаднику Хоакім Раймонд.

До ідеї створення місцевого вина Гулієв дійшов після того, як спробував австрійське вино і зрозумів: воно анітрохи не гірше, ніж французьке.

Перш ніж перша пляшка вина від Гулієвих зійшла з конвеєра, минуло п'ять років. Тепер вина Гулієвих можна придбати в найкращих ресторанах і магазинах країни, список яких постійно поповнюється.

А ще в Україні до Гулієва ніхто з виноробів не наважувався вказувати своє ім'я на пляшках.

Багаторічні конкуренти WOG і ОККО — найбільші мережі заправок в Україні: 500 і 448 станцій відповідно. Вийшовши із західного регіону країни, вони багато років розвивалися паралельно. І з часом їхня конкуренція ставала все жорсткішою. У них навіть ціни і знижкові акції йдуть стремено в стремено.

Подібна битва не тільки стимулювала обидві мережі до розвитку, але й поліпшила якість сервісу для їхніх клієнтів.

Варто було ОККО впровадити на своїх заправках нову послугу, як незабаром щось подібне обов'язково запускав і WOG — і навпаки.

Саме завдяки боротьбі двох титанів в Україні став масовим тип АЗС, у яких є не тільки заправні крани, але і всі зручності, а також якісна закусочна з гарячими хот-догами і кава плюс магазинчик.

В останні роки обидва гравці відкривають вже цілі супермаркети при заправках, а замість закусочних — ресторани. У WOG це кафе, причому не тільки на заправках, але й окремо від них. А ОККО, крім повноцінного харчування з середземноморським меню, відкрила справжній ресторан паназіатської кухні Mei Wei.

Рік тому завдяки своїй ресторанній діяльності WOG виграла тендер, ніяк не пов'язаний з продажем палива: компанія стала оператором харчування у швидкісних поїздах Інтерсіті+. Якість їжі після цього стала вища, а ціни нижчі.

За три роки свого перебування на посаді посла США Джеффрі Пайєтт став однією з найважливіших фігур української політики. Революція гідності, вторгнення російських військових на територію України і затяжний дебют українських реформ — основні виклики, з якими він зіткнувся.

Його висловлювання слухали, а до його порад прислухалися. Це не дивно: Пайєтт — офіційний представник головного стратегічного партнера і союзника України останніх років. Від його звітів про прогрес у реформах і рекомендацій у Вашингтоні багато в чому залежали важливі для України рішення про фінансову і нематеріальну допомогу.

Тільки з 2013 по 2016 рік США виділили $600 млн на безпеку України, більше $1 млрд — на підтримку її економіки, $3 млрд — на гарантії під держпозики. Також Штати запровадили санкції проти Росії за анексію Криму і військову ескалацію на Донбасі, виконали роботу зі стимуляції українських реформ.

Події в Україні Пайєтт пережив як глибокий особистий досвід. Можливо, тому його висловлювання, зокрема про українських політиків, багато хто називали далеким від дипломатичних. А за маскою Пайєтта-дипломата часто з'являлися людські емоції і стосунки.

“На слуханнях у Конгресі США з приводу завершення моєї каденції ви могли чути, як один з членів комітету з міжнародних відносин сказав, що мої висловлювання іноді не дипломатичні. Я сприйняв це як комплімент",— розповів він з посмішкою НВ в одному з останніх інтерв'ю на посаді.

Грузинський ресторан Шоті, остерія Пантагрюель, піцерія Napule, енотека PaneVino, кафе O café і бутік-бар Biancoro — всі ці назви добре знайомі київським гурманам. Крім смачної їжі, заклади об'єднує ще й те, що керує ними Сергій Гусовський.

Саме Гусовського, незважаючи на відсутність у нього профільної освіти, експерти називають одним з найуспішніших рестораторів країни.

Він дотримується принципу: закони диктує клієнт. Є і ще один секрет. "Ресторан починає вмирати тоді, коли в ньому перестають звертати увагу на деталі",— пояснює Гусовський. Тому він особисто тестує страви на етапі затвердження, встановлює ціну і вважає, що рівень закладу перевіряється його найгіршою стравою.

Гусовський брав участь у Євромайдані і допомагав протестувальникам. А потім пішов у політику. "Я хочу зробити все, щоб потім не картати себе, що змарнував час",— пояснив він своє рішення.

Так, Гусовський пройшов у Київраду, де тепер очолює фракцію партії Самопоміч. Ресторатор завоював репутацію проблемного депутата: наприклад, він відмовляється голосувати за документи до того, як вивчить їх ретельним чином. Він також викладає в Фейсбуці рішення міськради і радиться з урбанистами, як розв'язати транспортні проблеми Києва.

Борис Тодуров, голова київського Інституту серця, восени 2016‑го зробив те, про що мріє більшість його колег: провів дві унікальні операції, вперше в Україні пересадивши своїм пацієнтам механічні серця. Обидві пройшли успішно.

Тодуров вже десять років очолює Інститут серця, у створенні якого, починаючи з проектних креслень, брав участь особисто. Його творіння першим в Україні одержало міжнародний медичний сертифікат.

За 30 років практики хірург виконав понад 5 тис. операцій і провів першу в країні трансплантацію серця. Також Тодуров створив цілу наукову школу лікування серцевої недостатності, визнану на міжнародному рівні однією з найкращих.

Хірург-кардіолог за своєю натурою перфекціоніст і фактично живе біля операційного столу, щодня виконуючи до п'яти операцій.

Він багато років проводить міжнародні благодійні акції задля порятунку дітей з вродженими вадами серця. А з початком воєнного конфлікту на Донбасі Тодуров активно допомагав армії та добровольцям у зоні АТО як медик-волонтер.

Володимир Бородянський — один з архітекторів сучасного українського телебачення. "Він змінив телевізійний ландшафт країни",— запевняє Світлана Калініна, керівний партнер компанії Kwendi Media Audit, яка досліджує ринок ТБ.

Похвалу експертів Бородянський насамперед заслужив за масштабні талант-шоу, які до нього ніхто з українських телеменеджерів системно не виробляв. Запорукою популярності подібних проектів стала ідея в стилі сюжету про Попелюшку: якщо ти бідний, але талановитий і працьовитий, ти досягнеш визнання.

При цьому СТБ під керівництвом перфекціоніста Бородянського виробляє продукт найвищого рівня. Українську версію британського шоу X-фактор правовласник визнав найкращою в світі. Таку ж оцінку отримало шоу Танцюють всі. А програму Холостяк на СТБ її творці з США назвали найкращою адаптацією у Східній Європі.

Таланти, розкручені каналом Бородянського, продовжують працювати з ним і поза ефіром. Адже є де: взимку минулого року StarLightMedia почала виробляти реальні, а не телевізійні мюзикли — масштабні вистави Вартові мрій і Дім таємничих пригод. Обидві йдуть на ВДНГ і мають великий успіх.

Більше двох десятків років Святослав Вакарчук є фронтменом рок-групи Океан Ельзи (ОЕ), єдиного вітчизняного колективу, який легко може зібрати повний стадіон глядачів. У 2016‑му ОЕ записали дев'ятий студійний альбом Без меж і вирушили у всеукраїнський та світовий тур.

З допомогою музики Вакарчук об'єднує всі регіони країни. Цього року ОЕ дали два безкоштовні концерти у прифронтових містах Маріуполі та Краматорську. Обидва пройшли при заповнених стадіонах, і глядачі напам'ять співали пісні українською мовою.

Але Вакарчук збирає багатотисячні аудиторії не тільки на концертах. Він № 1 в українському інтернеті за кількістю читачів у соцмережах: за його Твіттером стежать 1,78 млн осіб. Чим музикант регулярно і користується, висловлюючи в соцмережах свою деколи досить жорстку думку про події в країні. Також лідер ОЕ іноді виступає з лекціями в українських вишах.

Активна громадянська позиція музиканта змушує багатьох експертів припускати, що Вакарчук, який колись був депутатом, готовий повернутися в політику. Сам він це спростовує, але продовжує писати й виступати.