У ЄС панує скепсис щодо можливості використати заморожені активи РФ на підтримку України — МЗС Литви

«У ЄС досі багато скептицизму з цього приводу, навіть якщо можна переконати їх у необхідності та чому це слід зробити», — каже Будріс.

Минулого тижня під час зустрічі міністрів закордонних справ у Копенгагені він представив пропозицію Литви передати заморожені кошти Центрального банку Росії у вигляді кредиту для України або перевести їх до спеціального фонду під управлінням ЄС.

Будріс визнав занепокоєння колег щодо можливих юридичних та економічних наслідків, проте наголосив, що повномасштабне вторгнення Росії є грубим порушенням міжнародного права і потребує відповіді.

«Ми повинні розділити тягар ризику. Давайте окреслимо різні заходи і рухаймось в цьому напрямку, тому що це нам буде потрібно», — додав Будріс.

У письмовій пропозиції для країн ЄС Литва аргументувала, що використання заморожених активів Росії може вважатися законним контрзаходом для того, щоб змусити Москву припинити агресію або виплатити репарації. Міжнародне право передбачає, що такі контрзаходи мають бути тимчасовими.

Литва запропонувала два варіанти: надати Україні кредит, забезпечений замороженими активами, або перевести ці кошти до спеціального фонду ЄС чи новоствореного органу, який міг би управляти ними більш ефективно для отримання вищого прибутку.

На сьогодні в ЄС заморожено близько 210 мільярдів євро активів Центрального банку Росії. Частина відсотків від цих коштів уже використовується для підтримки України, проте Будріс зазначив, що інвестиції проводяться занадто консервативно і їхній потенціал не використовується повністю.

29 серпня Politico повідомляв, що Єврокомісія розробляє план використання заморожених російських активів на суму близько 200 мільярдів євро для відбудови України після завершення війни. Пропонується інвестувати ці кошти в більш ризикові проєкти, щоб отримати більший прибуток для України і водночас чинити тиск на Росію через її відмову припинити війну.

27 серпня Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що виступає проти негайної конфіскації російських активів і пропонує продовжувати використовувати їх як інструмент тиску на Москву в переговорах. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевертакожвважає за краще не конфісковувати активи, а натомість залишити їх у бельгійській установі Euroclear.

Угорський уряд подав позов до Суду ЄС, оскаржуючи використання заморожених російських активів для фінансування військової допомоги Україні через Європейський фонд миру без згоди Будапешта, повідомляє Portfolio.