«Повний провал». Чого досягла Росія за час весняно-літнього наступу та чого чекати від агресора вже цієї осені і зими — огляд Коваленка
Події1 вересня, 18:44
По-перше, російські окупанти не досягли основних своїх задач, які перед ними ставились саме на літню кампанію.
Літня кампанія насправді повинна була бути однією з найбільш результативних, згідно з планом російського командування, оскільки це основна кампанія, є моменти, які треба розуміти досить вузькоспеціалізовано.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Зараз російські війська воюють переважно піхотною компонентою. З початку 2025 року майже всі основні наступальні, штурмові дії і інше, вони виконуються з використанням великої кількості піхоти. Дрібними компонентами, невеликими штурмовими відділеннями, групами по два-десять [чоловік] особового складу, тим не менш це постійні хвилі людського ресурсу.
І саме літній період — це найбільш сприятливий період, коли можна використовувати цю компоненту.
Чи можна її так само ефективно використовувати, наприклад, восени або взимку? Восени — це сезон дощів, це бездоріжжя, це інші умови, які не сприяють такими штурмовим та наступальним діям. А взимку — це морози, сніг і не, що не дозволяє повноцінно використовувати те, що є в наявності у російських окупаційних військ.
Тому на період літньої кампанії вони перед собою ставили задачі. Насамперед це вихід до великих населених пунктів та міст — Покровськ, Костянтинівка, Сіверськ, Лиман, Борова, Куп’янськ. Але не просто вихід, а саме охоплення їх з найбільш сприятливими умовами для проведення міських боїв.
Які можуть бути найбільш сприятливі умови для проведення міських боїв? Це охоплення будь-якого міста, населеного пункту з трьох напрямків. Якщо є охоплення з трьох напрямків, то міські бої будуть відбуватися найбільш сприятливо до супротивника.
Ідеальний варіант — це, звісно ж, оточення. Але сьогодні немає жодного оточення. Я це підкреслюю. Дуже часто, на жаль, ми чуємо про якісь оточення за останні декілька років, навіть в інформаційному просторі. Оточення з нашого боку, з їхнього боку тих чи інших населених пунктів. Але розуміння оточення — це виключно або тактичного, або оперативного значення, іншого не буває.
І з 2022 року (це Маріуполь) жодного міста в Україні не було оточено саме в загальновійськовому розумінні. У розумінні якихось лідерів суспільної думки або диванних експертів — можливо; там в них оточення відбувається 24/7. Але станом на сьогодні жодне місто або населений пункт в Україні не був оточений після Маріуполя у загальновійськовому розумінні загальновійськової науки.
Тому сьогодні у росіян немає жодного виконання їхніх задач по охопленню (навіть охопленню) цих міст для початку осінньо-зимової наступальної кампанії в форматі міських боїв. Це значно буде ускладнювати подальший розвиток їхніх наступальних дій.
І я думаю, що осінньо-зимовий період, так, він буде складний. Безумовно, він буде складний.
Я навіть не виключаю того, що в осінньо-зимовий період вони будуть намагатися повертати механізовану компоненту як один з основних елементів штурмів. Тобто ми знову побачимо танкові «кулаки», ми знову побачимо накати бойових броньованих машин і так далі.
Але це буде вже конвульсія більше, [аналізуючи] той потенціал, який в них є. Тому що це буде остання надія на те, що весняна кампанія для них щось може дати більше. З урахуванням того, що основний акцент на літню кампанію 2025 року не надав результату, від слова взагалі, крім захоплення, дійсно, великої території України — більш ніж 1500 квадратних кілометрів.
Але що це за територія України? Це поля, це лісосмуги, це невеликі села, населені пункти на 10, 15, 20 будинків, які вщент зруйновані були ще рік та два роки тому. І це тактичного рівня здобутки. Це навіть і близько не оперативно-тактичного рівня здобутки.
Навіть новопавлівський напрямок… Ми багато говорили про покровський напрямок протягом цієї літньої кампанії, але я вважаю, що найбільш проблематичним є саме новопавлівський напрямок. І навіть там росіяни, які мали досить серйозний потенціал людського ресурсу, а це фактично підрозділи чотирьох загальновійськових армій — 35-ої, 36-ої та 29-ої, а також підрозділи 68-о армійського корпусу, загальною кількістю ця біомаса становила майже 100 тисяч особового складу, — вони не досягли тих навіть середньостатистичних задач, які перед ними ставилися.
Які перед ними ставилися задачі? На новопавлівському напрямку вийти на річку Вовчу та Ворону, і повністю закрити саме цю секцію. Вони цього не виконали. Вони не змогли цього зробити.
Тому я можу сказати, що тактичного рівня задачі - так, вони протягом цього літа виконали. А оперативні, оперативно-тактичного [рівня], я навіть не згадую про стратегічний якийсь задум, — узагалі ні. Тобто можна сказати, що це повний провал.