«З глибоким жалем ми, його сім'я, повідомляємо про смерть людини та художника Девіда Лінча. Ми були б вдячні, якби нам дозволили побути самим. Тепер, коли його більше немає з нами, у світі утворилася велика діра. Але, як він сказав би: „Стеж за пончиком, а не за діркою“», — сказано в повідомленні.
У 2024 році режисер повідомив, що в нього діагностували емфізему. Лінч розповідав, що курив із восьми років і куріння було для нього частиною життя. Через захворювання він не міг пересуватися без кисневої маски, інакше починав задихатися.
Як пише The Guardian, Лінч пройшов шлях від студента-художника, який знімав експериментальні короткометражки, до культового режисера. Перший успіх йому приніс фільм Голова-гумка.
Найвідомішими роботами Девіда Лінча стали телесеріал Твін Пікс, фільми Малголленд Драйв, Синій оксамит і Загублене шосе. Його фільми вирізняються елементами сюрреалізму, неординарними образами та оригінальною музикою. Він також зняв адаптацію роману Дюна (1984) письменника Френка Герберта, яка була перемонтована на етапі постпродакшну і стала комерційною катастрофою.
У 2019 році Лінч отримав почесну премію Оскар «за видатний внесок у кіномистецтво». У 1990 році він був відзначений Золотою пальмовою гілкою на Каннському кінофестивалі за фільм Дикі серцем.
Лінч вів свій YouTube-канал і ділився із шанувальниками прогнозом погоди у власній інтерпретації. Він практикував трансцендентальну медитацію, писав картини, випускав альбоми, а 2011 року відкрив у Парижі нічний клуб. Режисер також з’являвся в чужих роботах, зокрема, у ролі режисера Джона Форда у фільмі Стівена Спілберга 2022 року Фабельмани.
Лінч був одружений чотири рази і перебував у тривалих стосунках із зіркою фільму Синій оксамит Ізабеллою Росселліні.
У 2017 році режисер відвідав Київ. Від початку повномасштабного вторгнення він підтримував Україну. Фонд Девіда Лінча у Східній Європі впроваджує в Україні програму ментальної реабілітації населення, яке постраждало від війни.