Остання зима для російського газу. Як Європа готується скинути газові пута Росії — інтерв'ю з Ланою Зеркаль

— Ми виходимо з того, що маємо повернути Запорізьку станцію в енергетичний баланс України, в енергетичну систему України, аби вона працювала далі. Зважаючи на те, що це тільки ситуація сьогодні, це ніяк не впливає на наші експортні можливості. Вони обмежені тільки рішенням NSE — це мережева організація операторів континентальної Європи, вони визначають, скільки електроенергії може постачати Україна без ризику для стабільності системи, в їх розумінні, з технічного погляду. Тому ми продовжуємо наш експорт на позначці 250 мегават і сподіваємося, що вона буде збільшена 2 вересня, коли буде наступна зустріч цих операторів.

— На вашу думку, місія МАГАТЕ реально може посприяти поверненню Запорізької атомної станції під український контроль?

— Місія МАГАТЕ має виконати своє технічне завдання, яке полягає в контролі над ситуацією безпосередньо на станції, вжити заходів для того, щоб убезпечити і Європу, і світ від можливої катастрофи. Це безпосереднє завдання цієї місії. А як воно може розвиватися, ми ніхто не знаємо, у нас немає здатності передбачати.

— Те, що відбувається на європейському ринку енергоносіїв, спотова ціна газу 3200 доларів за тисячу кубів, здається, такого ще не було.

— Я такого не пам’ятаю, це дійсно дуже спекулятивна ціна. Вона пов’язана з нервовістю на ринках, перш за все фінансових. Це фактично ціна на ф’ючерси, на торгівлю газом на місяць вперед. Наскільки вона реальна — важко сказати, бо ніхто не знає, що буде у вересні. Ніхто не знає, чи запуститься Північний потік-1, ніхто не знає, чи продовжиться транзит через Україну, тому й формуються такі очікування на ринку.

— Якимось чином узагалі можна готуватися до найгіршого сценарію, розуміючи тенденцію, що росіяни намагаються зменшити кількість газу, який вони експортують до Європи і цілком імовірно, що ця тенденція триватиме? Тим більше нам же з вами відомо, що путін робить розрахунок на зимовий сезон, використовуючи це для тиску на уряди європейських країн.

— Це відомо вже не тільки нам, а й урядам європейських країн. Усі вживають заходів для того, аби заспокоїти і свої суспільства, і щоби не було проблем з оплатою рахунків за газ, за комунальні послуги. До прикладу, Британія вже оголосила про те, що вони зроблять верхній рівень, який мають сплачувати всі, хто потребує газу або тепла в домівках, а решту рахунку сплачуватиме уряд.

Бо вони розуміють, що для спокійного життя людям треба зрозуміти, скільки вони будуть сплачувати. І що всі ці шалені ціни, які інспіровані росіянами виключно для шантажу Європи, уряди братимуть на себе як ризики, пов’язані з військовими діями, а також енергетичною війною, яку Росія фактично веде проти всього світу.

— Ми з вами бачили Бориса Джонсона в Києві, він говорив зокрема на енергетичну тему, що Велика Британія підтримуватиме Україну і в розбудові альтернативних можливостей для генерування електроенергії. І сказав про те, що так, справді буде дуже важко, зважаючи на нинішню ситуацію, але разом ми вистоїмо. Як ви вважаєте, які у нас можливі синергетичні дії для того, щоби разом вистояти?

— Тут перш за все питання в тому, що хто перший здасться, той і програє. Нам усім важко і ми всі втомилися, втомилися від війни не тільки ми, а й європейці, британці від високих цін на енергоносії. Їх рахунки, повірте, на багато-багато вищі, ніж рахунки українців. Ті ж британці зараз сплачують майже два євро за кубічний метр газу, а ми в цей же час сплачуємо 0,2 євро. Я розумію, що і наші статки не можна порівнювати з британськими, але не всі у Британії є заможними і можуть сплачувати такі високі ціни за газ.

Тому тут у нас є споріднена ситуація, зважаючи на те, що всім важко, і не тільки українцям. І дійсно у цій спільній боротьбі проти російської агресії ми маємо бути єдиними, незважаючи на те, хто скільки сплачує, у нас єдина ціль — це перемога і наша необхідність зробити так, аби Росія перестала проводити агресивну політику стосовно всіх.

— Яка політика європейських урядів у випадку, ви згадали, що не всі категорії населення у Британії здатні сплачувати такі високі ціни? Вони застосовують механізм субсидування?

— Механізм субсидування зараз застосований по всій Європі. Більше того, вони йдуть українським шляхом і роблять PSO, такі заходи, які необхідні для утримання цін для населення і покладання якихось обов’язків на енергогенеруючі компанії або на постачальників для того, щоби стримати ціни і щоби рахунки не були просто космічними.

— У вас особисто є ідеї, як послабити цей енергетичний удар, який спланував і розгорнув Путін, намагаючись поставити на коліна всіх навколо?

— Тут є тільки один рецепт: або єдність, або нас поодинці всіх розіб'ють. І ця зима остання, коли у Путіна є важелі для шантажу, і він зараз піднімає ставки на максимум. Тому що його завдання — не допустити ембарго на нафту, яке вже має бути застосовано у грудні і яке запрацює, бо він позбавиться фактично в один момент 50% свого прибутку від нафти. Це шалені гроші і він нікуди не зможе цю нафту перенаправити, бо обмеження існують. І як він зараз не розповідав би про те, що вони перенаправлять до Азії, вони не зможуть цього зробити. Тому що навіть уже зараз обговорюються не тільки вторинні санкції, а вже й механізми контролю за їх реалізацією і у Сполучених Штатах, і в Європі. І відслідковується, хто як перепродає. І коли йдеться про те, що зараз багато хто уникає санкцій, то треба розуміти, що уникають санкцій і намагаються зробити собі якісь послаблення тільки щодо 8% підсанкційних товарів чи заходів. А всі 92 — це повністю застосовані санкції у повному обсязі.

— Поясніть, будь ласка, чому ви вважаєте, що це останній зимовий сезон, у якому Путін може диктувати свої умови чи намагатися це робити?

— Європа вже відмовилась від російського вугілля, з — серпня застосоване повне ембарго на російське вугілля. Ринок російському вугіллю в Європі повністю закритий. Стосовно нафти, нафтове ембарго почне діяти з грудня цього року. З лютого 2023 року почне діяти ембарго на нафтопродукти. Це шалений ринок, який назавжди закривається для Росії. Вони це дуже добре розуміють і спрямовують усі зусилля для того, щоби це не відбулося. Вони зараз зменшують значення санкцій і намагаються створити загальний настрій, що санкції більше б’ють по європейських суспільствах, аніж по Росії. Вони це роблять навмисно для того, аби європейські суспільства підняли якісь незадоволення або висловилися і виходили на протести щодо цих санкцій.

І ми вже чуємо від угорців, що треба скасовувати санкції, бо вони не працюють, кого ж повторюють угорці і чому вони це роблять? Бо вони дійсно розуміють, що є останніми, хто сидить на російській голці не тільки нафтовій, а й газовій. А газ із наступного року вже не буде настільки штучним товаром у Європі, і Європа вже не буде настільки залежною від російського газу, наскільки вони залежать зараз. Навіть та ж Німеччина вже до кінця цього року поставить перший LNG-термінал, а на початку наступного поставить уже другий LNG-термінал.

У їх плані встановити шість LNG-терміналів впродовж наступного року. Вони вже настільки звикли до того, що ніколи не зможуть повернутися до тих відносин із росіянами, які в них були до 24 лютого цього року, що вони навіть не розраховують на те, що Північний потік-2 коли-небудь запрацює.

— Я так розумію, що потрібно пережити наступні пів року, можливо більше, буквально навіть якщо доведеться робити це зціпивши зуби. Як ви оцінюєте шанси європейців, фактично ви зараз про це говорите, у пошуку заміни російських ресурсів?

— Я сьогодні прочитала фразу, не пам’ятаю, хто її нещодавно сказав, що ми переживаємо зараз критичний період, коли ми фактично переходимо до іншого способу життя. І ми вже не матимемо привілеї вільно користуватися електроенергією чи газом у тих обсягах, до яких ми звикли до цього, що цей товар буде коштовний і ми маємо виходити з того, що повинні обмежувати себе. І це стосується не тільки українців, а всього світу.

І що заощадження та більш поважливе ставлення до енергоносіїв — це наше майбутнє. Крім того, Росія дуже пришвидшила перехід на альтернативні джерела енергії, навіть Японія вже сьогодні оголосила, що вони розглядають проєкт, який буде пов’язаний із запуском не тільки діючих і тих, що були зупинені, ядерних реакторів, а і збільшення їх ядерного флоту для того, аби убезпечити себе від залежності від енергоносіїв із інших країн.

— У цьому контексті, Німеччина також планує розконсервувати атомні станції?

— Вже вголос вони говорять про те, що за сучасних умов, за умов, які склалися у зв’язку з енергетичною війною з Росією, вони швидше за все будуть змушені продовжити термін використання діючих ядерних реакторів принаймні до кінця опалювального сезону.

— Інформація від агенції Reuters, повідомляють, що Норвегія на сьогодні випередила Росію за постачанням газу до ЄС і розраховує підтримувати рекордний рівень видобутку до 2030 року. Такі джерела як Норвегія, на вашу думку, наскільки швидко дозволять стабілізувати баланс того ж газу в Європейському Союзі?

— Я би сказала, що сукупно всі зможуть забезпечити цей баланс. Європа розраховувала ще й на американські газові LNG-термінали. Водночас у зв’язку з аварією на основному LNG-терміналі, який постачав скраплений газ до Європи, вони зараз не зможуть отримувати газ у тій кількості, на яку розраховували. За планами відновлення роботи цього терміналу, він має почати свою роботу вже у листопаді і вийти на повну потужність у лютому-березні.

Тому я думаю, що ми будемо бачити дуже суттєвий посув росіян із європейського ринку, вони вже скоротили свій видобуток на 40% і це тільки початок. Тому що для росіян це було завжди 83% їх видобутку, вони постачали до Європейського Союзу. Тому я думаю, що ми будемо бачити дійсно дуже суттєвий зсув росіян із європейського не тільки газового ринку, а і з нафтового, і взагалі з енергетичного порядку денного Європи.

— А що стосується українського видобутку, що ми тут можемо констатувати? Це ж справді зараз дуже важливо.

— Ми можемо констатувати, що Україні треба вирішити дуже суттєві питання, пов’язані з приватними видобувниками, а саме як ми будемо як держава закуповувати газ, який вони видобувають і як зробити так, аби вони не зменшували цей видобуток із огляду на ціни, які встановлені в Україні, з огляду на дуже високу ренту, яку вони мають сплачувати. Убезпечити себе саме цим приватним видобутком і не втратити його, тому що це дійсно важливо, оскільки вони можуть нам дати необхідний газ для проходження цього сезону, незважаючи на всі скептичні погляди, на те, що нам усе ж таки потрібно буде закуповувати. Водночас я дивлюся на ці ціни на ринках і думаю про те, що можливо ми можемо зменшити якось своє споживання і пройти цю зиму трошки зменшити апетити на газ.

— Рішення не підвищувати ціни на газ для населення, як ви до цього ставитеся, це позитивне рішення?

— Це рішення пов’язано з соціальною ситуацією в Україні, я думаю, що воно обґрунтовано дійсно тим, що українці борються і ми зараз всі обмежені у своїх можливостях. І ці ціни, які існують, дуже високі і майже ніхто не зміг би сплачувати повну ціну. В той же час хочу сказати, що ми все одно як платники податків сплатимо цю ціну. Я не хочу говорити, що ми не маємо дійсно дуже уважно ставитися до своєї звички щодо використання газу або електроенергії, чи тепла у своїх домівках.

— Мені доводилося чути фразу, що під час війни зростає вага держави у стратегічних напрямках. Чи доречно говорити про те, що би державна компанія збільшувала видобуток газу? Це можна регулювати видачею ліцензій, до прикладу. Чи варто про це говорити, чи все ж таки цим має займатися спеціалізований бізнес, як ви вважаєте?

— Державна компанія в Україні видобуває найбільше газу, але є й великі приватні видобувники. Всіх обмежили в можливості експортувати, тому весь газ, який видобувається зараз в Україні, залишається в Україні, в цьому немає проблеми. Є проблема в тому, що треба прийняти рішення щодо підтримки приватників, зменшення рентних платежів для державної компанії, для приватних компаній, тобто вирішити нагальні питання, які стоять на порядку денному. І ніхто поки що їх не вирішив, незважаючи на те, що вони виникли не сьогодні.