Людство не просунулося ні на йоту вперед у розвитку, якби люди не вміли мріяти. Мрія (ідея, інновація) – двигун прогресу.
Сьогоднішній світ повний історій про те, як одна вдала ідея капіталізується в масштабах, що перевищують бюджети багатьох держав. І відбувається це в якісь немислимі терміни. Мережа Інтернет, через яку будь-яка інформація доставляється у будь-яку точку світу миттєво, - вже рутина. Google і Facebook, які ще вчора можна було назвати «бізнесами майбутнього», сьогодні стали бізнесами повсякденності, що охоплюють кожного з нас. А образ «fantastic business» тепер перехоплює Ілон Маск з його ідеями чистої енергії і колонізації Марса. Якщо ми не хочемо опинитися відкинутими на задвірки сучасної цивілізації, то просто зобов'язані задаватися питаннями про те, яким буде світ через 10-20 років. Бурхлива дискусія в соцмережах, викликана моєю недавньою колонкою, доводить, що ця тема дійсна актуальна, тому дозволю собі ще раз виступити в жанрі футуризму.
Питання, що стосується буквально кожного з нас, - що буде з грошима в умовах інформаційної та постінформаційної економіки?
Очевидно, що сьогодні гроші все сильніше відриваються від реальної економіки і більше не відображають сукупну цінність продукції, а значить, перестали бути точним мірилом вартості конкретного товару. Їх дрейф з площини абсолютних величин в площину відносних величин – все помітніше.
Випиваєш чашку кави, ставиш «лайк» закладу - і тим самим розплачуєшся за напійМи бачимо, що борги десятків країн перевищують річний ВВП, іноді в рази. У цьому списку і Японія, і Німеччина, і США, і Франція, і Італія, і багато, багато інших. Зрозуміло, що такі борги погасити неможливо, тільки списати, що періодично і робиться. Тобто на рівні великих чисел поняття «борг» більше не існує. Чи можливо в такому випадку говорити про збалансованість нинішньої банківської системи?
Стрімкий розвиток інформаційних технологій – глобальний виклик фінансистам. Недарма один з найуспішніших російських банкірів Олег Тиньков заявив нещодавно, що максимум через десять років банків в звичному нам вигляді взагалі не залишиться: банківські функції, на його думку, повністю перемістяться в мережу і стануть підфункцією глобальних ІТ-компаній, таких як Google або Facebook. Власне, платіжна система WebMoney – прототип таких ІТ-банків.
Мені ж здається, що з розвитком соцмереж і поголовною комп'ютеризацією населення на наступному етапі самі соцмережі перетворяться на глобальний електронний банк, де емітувати гроші зможе будь-хто з нас. Прообразом цієї системи мені бачиться функція «лайків» у соцмережах. Досить уявити, що «лайки» – це гроші, які кожен з нас може вводити в обіг, але лише інвестуючи в чужі проекти, бізнеси, продукцію, тексти, події і т. д. Причому, тут завжди можна буде побачити, хто саме і що «лайкнув» (проінвестував), а отже, особлива роль буде у інвесторів-«лідерів думок».
Випиваєш чашку кави, ставиш «лайк» закладу - і тим самим розплачуєшся за напій. Або пишеш статтю, отримуєш тисячу лайків, якими розплачуєшся за інший товар. Ключовим словом у новій економіці «довіра», тобто ми будемо інвестувати лише в те, чого дійсно довіряємо. От коли ми наочно побачимо, скільки людей «вкладуться» у електромобілі, а скільки – у виробництво зброї, і що це будуть за люди.
Незабезпечена емісія? Є такий ризик, але не більший, ніж у сьогоднішній системі координат, де головна валюта світу прив'язана до умоглядних висновків невеликої групи людей. Глобалізація призвела до того, що долар сьогодні майже одноосібно визначає фінансову стабільність світу. І доля глобальної економіки залежить від рішень тих, хто визначає політику ФРС, а ціна помилки надзвичайно висока. Я вже не кажу про те, що існуюча система фондового ринку, за допомогою якого ми вкладаємо гроші не в реальну економіку, а в її дзеркало, – створює всі умови для неконтрольованої емісії. Ось і виходить, що на одній новині на кшталт перемоги Трампа на виборах провідні компанії світу втрачають за добу більше $40 млрд (майже два річних бюджети України), а кілька таких новин можуть легко спровокувати світову фінансову кризу.
Можливо, система навіть стане більш стабільною, якщо «розтягнути» право емісії на всіх громадян глобального суспільства, відібравши її у таких поступово відмираючих інститутів, як національні держави.
Я не хочу сказати, що з валютою майбутнього все буде саме так, але хочу сказати, що так, як зараз, вже не буде.
У грошей є цілий ряд науково обґрунтованих функцій, таких як міра вартості, засіб обігу, засіб платежу та накопичення. Але найпростіша та найприродніша функція грошей - емоційна. Гроші – те, що дає нам більше свободи, більше можливостей, в тому числі для творчості, саморозвитку, пізнання. Економіка майбутнього буде однозначно будуватися на розвитку талантів кожної людини і відповідно її винагороди. І якщо кожен з нас зможе емітувати гроші через соцмережі, то всі обмеження, які заважають виведенню на ринок інновацій, будуть разом зняті. Кожен зможе напряму вийти зі своєю ідеєю на потенційного інвестора або стати таким інвестором для іншого.
І у людей просто відпаде необхідність займатися не своєю справою. У цій новій економіці кожен зможе заробляти власним талантом, тим, що йому приносить задоволення, а значить, ми станемо трохи щасливішими.
Між іншим, тренд майбутнього «дій без посередників» вже щосили крокує по планеті. Саме він виніс на гребінь хвилі такі компанії, як Airbnb або Uber. Немає жодних сумнівів, що з кожним роком він буде тільки зміцнюватися.
Більше точок зору тут