«Курськ для Путіна нічого не значить». Чому РФ здає власну землю, не перекидаючи підкріплень з Донбасу, і коли це зміниться

Але для підтримки оборони в Курській області ворогові потрібні ресурси, для чого він все ж буде стягувати туди війська з інших регіонів. «Вони вже це роблять. Але в не такій кількості, щоб це вплинуло на ситуацію», — пояснює Коваленко. Мовляв, поки що загарбники потроху обережно відтягують деякі ресурси, щоб не обвалився фронт — з кожного напрямку по декілька підрозділів.

Наприклад, росіяни забрали два батальйони з Куп’янського напрямку на Харківщині, з Покровського забрали підрозділи 810-ї окремої бригади морської піхоти і так далі. «Тобто не знімають відразу дивізію чи загальновійськову армію, щоб відправити на Курщину», — каже аналітик.

«У них є пріоритетні напрямки, з яких вони не будуть критично щось знімати, а продовжать тиснути та наступати. Окрім торецько-покровського напрямку, таким є ще краматорський і безпосередньо Часів Яр», — підкреслює він.

З інших місць у зоні бойових дій окупанти продовжать тягнути все більше підрозділів впродовж найближчих тижнів. Зрештою поступово на окремих ділянках фронту присутність російських військ послабиться, вважає експерт. На таких ділянках загарбники не зможуть, наприклад, ефективно проводити наступальні дії або навіть здійснювати оборону.

Втім, усього цього все одно буде недостатньо, аби заблокувати розширення зони контролю Сил оборони України в Курській області, певен Коваленко.

«Поки що зарано говорити про те, як Курська операція вплинула на загальну ситуацію на фронті. Ефект буде трохи пізніше, десь за півтора-два тижні», — прогнозує він.

Недооцінюють ЗСУ

Росіяни взагалі не припускали, що Україна може наважитися перетнути кордон з РФ, і проґавили Курську операцію, каже Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network.

І тепер перед ворогом, на його думку, постала дилема: вивести 2−3 дивізії з Донбасу, вдарити у фланги наступаючому угрупованню українських військ і таким чином мати шанс нейтралізувати цю загрозу, або ж спробувати впоратися невеликими силами в рамках «контртерористичної операції» і водночас продовжувати реалізацію головного стратегічного завдання — окупації Донбасу до кінця цього року.

Окупанти, вважає Самусь, обрали другий варіант.

«Насправді Курська область для Путіна нічого не значить. А Донбас — навпаки, особливо багато важить», — наголошує Самусь. «Якщо дивитися на потенційні гіпотетичні переговори між Путіним і новим американським президентом, а не прямі переговори з Україною, то для цього [російському диктатору] треба мати сильні позиції. В розумінні Путіна — це Донбас, який має бути в кишені», — пояснює Самусь.

Він припускає, що російські генерали запевнили керівництво держави-агресорки, що все буде добре, і вони впораються. «Таким чином, було вирішено не переводити значні сили з Донбасу, а намагатися зібрати якусь „збірну солянку“ з усіх фронтів і напрямків — строковиків, росгвардію і так далі. І запустити таку мінімальну операцію, щоб і наступ українських військ нейтралізувати, але й при цьому зберегти темп продовження виконання головного завдання — окупації Донбасу», — пояснює експерт стратегію ворога.

Її росіяни наразі і намагаються втілити. Але справа в тім, що зупинити українські війська у Курську у них не вийде, вважає аналітик, адже для цього треба 2−3 дивізії, щоб ударити з флангів, наголошує він.

«От поки росіяни не направлять 2−3 дивізії з Донбасу, українські сили будуть наступати, закріплюватися на флангах, будувати фортифікації, закріплюватися на місцевості та досягати цілей, що прописані в плані на операцію», — каже експерт.

Він прогнозує, що десь за тиждень росіяни вже в паніці будуть ухвалювати рішення про переведення більш потужних сил на Курщину. І те, на його думку, вони навряд чи зроблять це у потрібних кількостях. «Замість того, щоб перевести повноцінні дивізії, вони знову переведуть, наприклад, якісь частини, батальйони, батальйонно-тактичні групи, які знову не впораються із завданням з нейтралізації загрози в Курській області», — додає Самусь.

Приблизно за місяць ситуація стане вкрай неприйнятною для росіян, і вони, напевно, зважаться перекинути вже більш значні сили з Донбасу, припускає він. Ось тоді наступ на Донбасі і припиниться. «Але це буде не зараз — поки що росіяни вважають, що вони здатні виконувати завдання Путіна і одночасно нейтралізувати загрози в Курській області, що є абсолютно неправильною оцінкою ситуації», — зауважує аналітик. І додає, що керівництво армії РФ часто недооцінює свого супротивника, «як це було і в 2014 році, і в 2022, і зараз».