Цього тижня дуже впала активність президента Трампа та його твіттера з руйнування світової економіки: президент США зосередився на розборках з суддями і магазинами модного одягу, які відмовляються приймати продукцію його донечки (воно й зрозуміло, електорат Трампа дуже рідко перетинається з відвідувачами дорогих брендових магазинів). У багатьох навіть закралася підозра, чи не захворів президент. Інші називали це надією. Трамп виправився під кінець тижня, знову пообіцявши феноменальні податкові зміни (вважай, послаблення), знову надихнувши ринки. Адже саме на цьому, потенційних фінансових стимулах та податкових пільгах, і відбулося свого часу різдвяне Трамп-ралі. І якщо свої божевільні обіцянки новий президент став втілювати в життя з ходу, то економічні пряники, за винятком дерегуляції, були відкладені на потім.
В результаті п'ятницю індекс S&P500 відкриє на чергових історичних максимумах на позначці 2307 пунктів. У лідерах зростання йде фінансовий сектор і авіакомпанії.
Позитивний настрій американців передається як азіатам, так і європейцям. Так і в Росії поки живуть очікуваннями пом'якшення санкцій, що спрямовує гарячі мільярди на ринок нашого північного не товариша. Тільки ледача російська компанія за останній час не вийшла з єврооблігаціями, а вже подейкують про суверенний випуск. І якщо раніше цьому могли перешкодити не формальні санкції, у вигляді дзвінка з держдепу в американські банки, з проханням добре подумати, то тепер і в держдепі нікого не залишилося, та й чи буде бажання дзвонити. Крім цього, подейкують, що найбільшу з часів анексії Криму операцію з продажу своїх акцій задумав Русал, що намірився залучити 1,7 млрд доларів. У той же час, на ринках залишається величезна невизначеність, що примушує найбільших інвесторів говорити, що або ставки американських казначейських зобов'язань залишаться на рівні 2%, і світ залишиться колишнім, або шарм Трампа та його різкі рухи піднімуть їх до 4%. І це вже буде зовсім інший світ, вікно для виходу на ринок в якому закриється для дуже багатьох.
Український сектор єврооблігацій перебуває в помірно позитивному настрої. Про воєнну ескалацію минулого тижня вже майже всі забули, що дозволяє покупцям знову активізуватися. Як у суверенних паперах, де прибутковість увійшла в діапазон 7,5%-8,5%. Так і корпоративні папери не дрімають, благо приклад Кернела надихнув багатьох покупців. І нехай питання з МВФ, яке вже виглядає майже вирішеним, поки не закрите, але сумнівів щодо цього на ринку немає. Та й Кабмін вже дав добро Мінфіну готувати новий випуск єврооблігацій. Тим більше, що статистика продовжує радувати. Як, наприклад, квартальний ВВП за четвертий квартал 2016 року, який показав зростання +4%. Таке зростання важко втримати надовго, але сам факт цифри виглядає майже фантастичним на тлі ландшафту останніх років.
Гривня продовжує торгуватися до позначки в 27,0, іноді радуючи спекулянтів внутрішньоденною волатильністю. При цьому Нацбанк через день то купує валюту, то продає її, намагаючись остудити запал тих самих спекулянтів. Регулятор відчуває себе більш ніж впевнено, що дозволило йому в п'ять разів збільшити ліміт для покупок банків валюти на свою позицію. І при цьому активно підганяється ринковими гравцями, які вимагають якнайшвидшої лібералізації й зокрема зниження ставки. Хоча останнє більше залежить від державних банків, які в минулі роки в суперництві з Приватбанком задирали вгору рівень прибутковості депозитів, при цьому складаючи всі залучені гроші в державні облігації. Тепер всі ці банки в одному човні, і вони навіть проводять спільні наради (полум'яний привіт антимонопольному комітету), де думають, як жити далі і як ділити ринок невбитого українського позичальника.
Український ринок акцій міг би легко видати монографію «50 відтінків дна», де хвацько б описав всі садо-мазо страждання, які трапляються з інвесторами, які з необережності потрапили на вітчизняні торгові майданчики. Але на цьому тижні він раптом прокинувся, з невеликим запізненням прореагувавши на звітність Райффайзенбанку Аваль.
Фінансова установа показала божевільну прибуток, який, з одного боку, потонув у збитках банківської системи за рік (а якщо бути точними, то потонув у збитках Приватбанку), але склав третину від прибутку всієї австрійської банківської групи. Магія цієї цифри проста, якщо раніше банки формували резерви по максимуму, то тепер розформовують те, що було зроблено за принципом «краще перепильнувати, ніж недопильнувати». Тож в наступному році, найімовірніше, ми побачимо дуже прибуткову банківську систему України. Поки ж у виграші ті, хто відразу визнав всі можливі втрати. За дивним збігом обставин це іноземні банки. В результаті, коли спекулянти, що нудьгували, зігрівшись десятою чашкою чаю, нарешті почали купувати акції Авалю, ринок злетів вгору до 900 пунктів, максимуму за останні півтора року. Засне ринок знову в понеділок, чи надихнеться новим імпульсом і зростанням обсягів торгів (які кілька днів перебували на комічно малому обсязі в 10 тисяч доларів на день), побачимо вже наступного тижня.
P. S. "Some of us think holding on makes us strong but sometimes it is letting go."
Hermann Hesse