Піднімати питання вдосконалення Мінського процесу доречно. Але тут треба виходити з принципу: переговори на території противника не ведуться. Білорусія – учасник Євразійського союзу, а отже формальний та фактичний сателіт Російської Федерації.
Взагалі, ця дискусія почалась з того, що президент Казахстану підняв питання про можливість проведення переговорів в Астані. Та тут хрін від редьки не солодший. Казахстан – це теж територія фактичного сателіта РФ. І в момент, коли формалізується навіть статус агресора, говорити про подібне недоречно. Переговори треба проводити в нейтральних столицях – Женеві, Відні, тощо.
Українська делегація може підняти це питання. Та коридорами влади блудить контраргумент: «Та тут хоч близько! Менше витрат». Адже делегація все рівно їздить у Мінськ за свої гроші – де ж вони їх візьмуть на квитки до Женеви чи Відня?
Треба виходити з принципу: переговори на території противника не ведуться
Я не знаю, як далі буде розвиватись ситуація. Але над вдосконаленням роботи та її дієвістю треба думати як у самому ОБСЄ, так і в тристоронній Контактній групі.
На жаль, успіхи скромні. Сьогодні на людей, які стільки років їздять на переговори, не працюють бодай якісь підрозділи міністерства. Фрагментарно з ними співпрацюють лише деякі науковці та представники певних відомств та установ. Але це діло волонтерське.
Тому можна сказати грубо – Мінський процес став жертвою 2017 року.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени