Куди поїхав Ленін

Іноземні журналісти з'ясували, де знаходиться звалище історії — тобто куди перемістилися пам'ятники вождю світового пролетаріату після ленінопаду по всій Україні

Христина Бердинських,

фото — Нільс Аккерман/lundi13/fuel publishing

В літку 2015-го швейцарський фотограф Нільс Аккерман, розмовляючи з французьким журналістом Себастьяном Гобером, ненароком запитав: "А де ж Ленін з Бессарабської площі в Києві?" Обидва іноземні журналісти, які перебували під час Євромайдану в українській столиці, бачили, як пам'ятник радянському вождю повалили учасники протестів в грудні 2013 року. Те, куди потім подівся монумент, не знав ніхто.

Тоді Аккерман і Гобер вирішили з'ясувати долю не тільки бессарабського Ілліча, але і інших статуй, знесених після революції по всій Україні. В цілому було знесено близько 1.320 статуй.

"Ленін, хоч і мертвий, переміщався дуже швидко, — розповідає Гобер про подальші пригоди монументов.— У випадку з деякими Ленінами пошук пам'ятника нагадував детективну історію".

Журналісти знаходили пам'ятники або їх частини в городах і на задвірках, в квартирах, музеях, приватних колекціях і просто в полях. Деякі пам'ятники були розфарбовані в кольори українського прапора. А, наприклад, в Одесі місцевий художник перетворив Леніна на Дарта Вейдера - одного з головних персонажів культових Зоряних війн. У Чернігівській області письменник і режисер Леонід Кантер відніс оздоблену голову Леніна в ліс — в очікуванні, що вона заросте бур'яном, і таким чином, згідно з ідеєю його інсталяції, природа переможе комуністичного вождя.

"Ми не тільки знаходили Леніних, ми зустрічалися з людьми, і у кожного була своя думка про СРСР, декомунізацію, війну з Росією, — продовжує свою розповідь Гобер.— Ми зрозуміли, що за допомогою ленінопаду можна багато чого довідатися про Україну та українців". Французький журналіст розповідає, що одні його співрозмовники вважали знесення Леніна актом вандалізму, інші говорили про це, як про довгоочікуване розлучення з тоталітарним минулим.

Втім, за радянської влади на території України Леніних було особливо багато — 5,5 тис., і це найвища щільність на території колишнього СРСР. У Росії, набагато більшій за розміром, налічувалося 7 тис. пам'яток. На початку 2014 року 2,2 тис. статуй Іллічів продовжували стояти в Україні.

Коли почалася війна на Донбасі, ленінопад набув іншого сенсу. "Населені пункти, де залишився Ленін, вважали більш проросійськими, і їх знесення означало, що Україна контролює ситуацію", — ділиться спостереженнями Гобер.

Подекуди до долі кам'яного Леніна українці підійшли практично. В одному з сіл Київської області місцева громада вирішила продати знесений пам'ятник за кілька десятків тисяч доларів, а виручені гроші пустити на ремонт дитсадка. Втім, покупець так і не знайшовся.

Фотографії та розповіді місцевих жителів Аккерман і Гобер зібрали в книгу-фотоальбом В пошуках Леніна (Looking for Lenin), яка опублікована влітку 2017-го англійською та французькою мовами. Про їх проект розповіли BBC, The New York Times, Le Monde та багато інших впливових західних ЗМІ.

"У Польщі, Угорщині, Литві ви давно не знайдете Леніних, — каже Гобер.— В Україні вони впали через 25 років після розпаду Радянського Союзу. Дуже цікаво спостерігати, яким чином українці позбавляються від них".