Люди досить швидко адаптувалися до умов постійних криз, політичних обвалів, моральних ран, економічних обнулень, цинічних експертів. І вціліли під уламками фінансових пірамід, наперсткових меморандумів і шахраїв різних мастей.
А тепер ще й виживають якось при карантинному відлюдництві.
Вони зрозуміли, як працювати, якщо закони суперечать один одному і можуть мати зворотну силу.
Вони звикли, що всі один одному брешуть і нікому не можна вірити.
Вони вже навчилися домовлятися з митницями, відбиватися від податкових, продовжувати ліцензії, знаходити гроші та уживатися з бандитами всіх мастей.
Вони знають, що не варто сподіватися на допомогу, і що в будь-який момент все може обвалитися.
І ще вони знають, що того, як цьому протистояти, — ніде не вчать.
Тобто ми готуємо дітей до життя у світі, якого більше не існує.
А от спробуйте почати вчити того, що саме потрібно в цьому новому світі, що змінився! Та ще після цієї стрімкої та тотальної економічної пандемії, яка вибила із сідла не лише всі світові економіки, а й локальні крихітні бізнеси.
Питають, як же все це буде далі?
Одні кажуть, що такого, як раніше, вже не буде. І готуються до гіршого.
Інші — посміхаються, що все повернеться назад, відіжметься і попре вперед, як і було. Ну, хіба що деяких коней поміняють, нарешті, на цій доленосній переправі.
Я думаю, що 80% відновляться і продовжать жити, мов нічого й не було. А там вже кому як пощастить.
А ось 20% таки скористаються цією катастрофою і побачать своє світло в кінці жахливого тунелю, який для них стане рятівним.
Так завжди буває. Навіть у спустошливі та тяжкі часи.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ