Протягом перших десятиліть більшовицького правління, в роки розрухи та дефіциту професійних кадрів, головним сюжетом всіх тодішніх новин була боротьба з диверсантами, прихильниками "старого режиму", які спеціально шкодять першій у світі державі робітників та селян. Винуватці – реальні чи уявні – найбільш значущих аварій ставали фігурантами показових процесів за участю генерального прокурора СРСР або його не менш злісних і брехливих заступників.
Звісно, справа тоді була не в диверсіях. Сам «соціалістичний лад» з його презирством до професіоналізму, диктатурою сірості й всевладдя партійного апарату створював підґрунтя для поломок та аварій. Просто в цьому простому факті не хотіли зізнаватися чиновники – а населення охоче вірило, що розруха в клозетах, а не в головах.
Коли стане скрутно з диверсантами – українськими шпигунами оголосять самих кримчан
Після російської анексії на таку ж територію диверсантів перетворився й Крим. Аварії відбуваються одна за одною – ось як зараз на ЛЕП та на газопроводі. І ось уже в російському Національному антитерористичному комітеті обговорюють версію підриву, а в медіа нагадують, що на півострові постійно знаходять диверсантів, яких засилають СБУ для підпалів та підривів.
Коли стане скрутно з диверсантами – українськими шпигунами оголосять самих кримчан, які працюють на стратегічних підприємствах. Хтось за це затримання «шпигунів» буде отримувати генеральські погони та ордени, а хтось – сидіти без газу та світла.
Адже ловити диверсантів і шпигунів набагато дешевше, ніж вчасно оновлювати інфраструктуру, будувати нові лінії електропередач і міняти труби. Втім, навіщо на це витрачатися, якщо все одно прийдуть диверсанти і все підірвуть.
Оригінал опубліковано на сайті Крым.Реалии
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени