Прийшов тут, перебуваючи на Чонгарі, до цікавого висновку. Ситуація ні з товарною блокадою, ні з енергопостачанням Криму абсолютно точно не цікавить один тип людей — представників російських ЗМІ. Для них ні Криму, ні людей, які живуть у Криму, ні його актуального економічного і соціального становища ніби не існує. "Добре або нічого": про Крим, як про небіжчика.
Так вийшло, що я та бригада репортерів ATR — єдині професійні журналісти, які знаходяться зараз на місці подій, пов'язаних з підривами опор ЛЕП і різким зниженням рівня енергопостачання півострова з боку України. Хлопці виїжджали до опор, я розмовляв з представниками місцевої влади, депутатами.
На мій погляд, по ідеї, по-перше, повинні активно давати коментарі своїм же ЗМІ представники російської адміністрації в Криму. Але поки що я бачив в інтернеті тільки один, у стилі "все добре, прекрасна маркізо": нема про що хвилюватися, і з продуктами, і з електрикою все чудово; вау, круто, "зашибісь". Нічого не сказано по найважливіших питаннях: чим вони збираються замінити українську електрику, яке стратегічне бачення продовольчої та енергетичної безпеки, програма дій на майбутнє.
По-друге, російські ЗМІ повинні як мінімум дзвонити мені, мій телефон усім у Москві відомий, і запитувати: як справи? Які лінії знеструмлено? І так далі. Я, звичайно, не володію всією інформацією, тим більше, що вона протягом дня весь час змінюється. Але я б усе, що бачив, чув, чесно розповів колегам.
Однак - мовчок. Не потрібно. Нецікаво взагалі. Та начхати на весь цей Крим, з цими чортовими татарами, не татарами. Набридло. Сирія — ось що важливо! А Крим — відіграна ідеологічна платівка для жителів телевізора. Крим — наш, ну, тобто, Крим — на...
Нікому він більше навіть для виду не цікавий. Дратує, блін, своїми проблемами, економічною безвихіддю, соціальною безнадією, а ніякого просвіту немає. Крим став пропагандистськи програшним. Відхопили — і трава не рости.
Текст публікується з дозволу автора.