Дуже крута каша клекотить в головах у РФ-пропагандистів, прямо починаєш переживати за них, щоб не трапився розрив мозку.
То "Криму не потрібна Україна, всього свого повно", то "Україна влаштовує в Криму голодомор". Схоже на марення з важкого "бодуна". "Товарищи", ви все ж таки визначтесь.
Який у Криму може бути голодомор, якщо Росія постачає їжею і всім на світі свою крайню Північ, де зовсім нічого не росте й немає ніяких доріг? Які проблеми? Учасники Кримського Майдану хочуть припинити комерційні відносини України з Кримом. Це ж дико, з якого боку не подивись
Постачала б Росія їжу, будматеріали, метал, комп'ютери в регіон, який відчикрижила в неї інша країна? Ні. А чому це повинна робити Україна? Ось і вся мораль.
Саме мораль, яка в даному випадку повністю виключає вигоду. Україна повинна сама в собі розібратися. Або її громадяни в Криму знаходяться на окупованій території, де по відношенню до них чинять беззаконня: вбивають, садять, обшукують, залякують. Або все добре, нехай їх там зневажають, а ми будемо робити гроші, а жертв і політв'язнів не помічати. Це що стосується України.
Постачала б РФ їжу та будматеріали в регіон, який відчикрижила в неї інша країна?Що стосується Росії, то до неї у протестувальників вимога, за великим рахунком, одна, хоча і сформульована в п'яти пунктах: припинити політичні й етнічні переслідування кримських татар і громадян України в Криму, звільнити політв'язнів. До речі, дуже добре, що російський МЗС, як я чув, хоче підняти питання про блокаду Криму в міжнародних організаціях.
Вважаю, що давно пора міжнародним організаціям розібратися в тому, що стало причиною Громадянської блокади півострова. Гетто для кримських татар та інших незгодних у ХХІ столітті — нонсенс, якого просто не може бути.
Світове співтовариство повинно поставити це питання на чільне місце порядку денного, тому що воно стосується життя, здоров'я і свободи людей, а не якихось неживих предметів, які тепер не можна провезти в Крим в товарних кількостях.
Я багато чув усіляких спекуляцій на тему блокади в ці дні як з російської, так і, що дивно, з української сторони. Хоча насправді все просто — як я тут написав.
Як кажуть у таких випадках ввічливі, але не "зелені" люди, дякую за розуміння.
Текст публікується з дозволу автора.