Українське Міністерство фінансів багато місяців намагалося реструктуризувати суверенний борг України, щоб дати країні шанс ступити на твердий фінансовий грунт. Переговори з приватними кредиторами вийшли складними, але в серпні було досягнуто угоду про скорочення 20% боргу та видачі варрантів, які будуть оплачені у разі поліпшення стану економіки.
Єдиною перешкодою імплементації угоди стала Росія. Режим Віктора Януковича позичив у РФ $3 млрд на некомерційних умовах, які багато хто вважають хабаром за те, що Україна не буде прагнути до асоціації з Євросоюзом.
За чинними правилами МВФ, офіційний борг (борг перед іншою державою) не може бути реструктуризований, і досі Росія користувалася цим, щоб тиснути на Україну і Захід. Під питанням опинився наступний транш допомоги Україні на суму $1,7 млрд — хіба що фонд переписав би власні правила (МВФ розглядав таку можливість). Деталі і процес пом'якшення цього явно були б кроком щодо перешкоджання подальшому шантажу Києва з боку Москви, а також спробою західних держав відповісти на російське втручання в Донбасі.
Що б ви не думали про Путіна, він майстер геополітичної гриПісля терористичних атак у Парижі Росія запропонувала серйозну реструктуризацію графіку платежів, що здивувало зацікавлені сторони. Тому, як і в усьому, що стосується дій Володимира Путіна, потрібно проаналізувати ситуацію на предмет прихованих мотивів і підводних каменів.
РФ страждає від санкцій, які Захід запровадив проти неї після анексії Криму і російського вторгнення у Східну Україну. Колапс цін на сиру нафту завдяки американській сланцевій революції став ще одним ударом по російській економіці і фіскального майбутнього країни. Очевидно, Кремль намагається знайти вихід із ситуації перш, ніж стан економіки погіршиться до такої міри, що всередині країни почнуться соціальні протести або ж виникнуть інші загрози режиму.
Багато хто розглядав вторгнення РФ у Сирію як спосіб змінити ситуацію на полі бою, а також змусити західні столиці переглянути позицію щодо санкцій проти РФ. Конфлікт у Східній Україні був заморожений за прикладом південноосетинського або придністровського. Москва ж подає вторгнення в Сирію як боротьбу з Ісламською державою, хоча більшість аналітиків одностайні в тому, що метою Кремля є не терористи, а сирійська опозиція.
Теракти в Парижі дали Путіну ідеальну можливість внести розкол між західними столицями, наляканими можливістю нових атак з боку ІДІЛ, і тими, хто хоче покарати російського президента за його дії в Україні. Якщо Путіну вдасться закінчити конфлікт в Україні, який обходиться Москві в мільярди, добитися зняття санкцій і повернутися в коло міжнародних лідерів, очоливши боротьбу з ІДІЛ, це буде означати досягнення його мети — зняття економічного і соціального тиску з Кремля.
У світлі такого сценарію здається очевидним, що вирішення питання з українським боргом стало заручником більш масштабних подій, які Київ не може контролювати. Російська пропозиція реструктуризації — хід, покликаний підвищити шанси на зняття або послаблення санкцій проти Росії. Путін ставить на те, що страх перед ІДІЛ сильніший, ніж прагнення Європи покарати Росію.
Путін може вибратися з геополітичних труднощів останніх двох років, досягнувши своїх цілей — дестабілізації України до такої міри, щоб вона не могла приєднатися до ЄС або НАТО в найближчому майбутньому. Також це означало б, що йому вдасться перекроїти карту Близького Сходу. Безпека російської військової бази в Тартусі буде забезпечена. Режим Асада у Сирії, колишній союзник як РФ, так і СРСР, залишиться при владі. США втратять роль лідера в регіоні — вісь Росія—Іран у прямому сенсі займе колишні позиції американської армії в Іраку.
Видача $3 млрд Україні ніколи не була суто економічним питанням, хоча Москва і потребує грошей. Відмова від реструктуризації — демонстрація сили. Але тепер Кремль побачив можливість використовувати цей козир і запропонував реструктуризувати український борг.
Що б ви не думали про Путіна, він майстер геополітичної гри і знає, коли потрібна ескалація, а коли — пом'якшення позиції. Я не здивуюся, якщо цю пропозицію було зроблено після певних обіцянок з боку Обами під час їхньої недавньої розмови на саміті G20. Зокрема, обіцянки про пом'якшення санкцій у відповідь.
Колонка опублікована в журналі "Новое Время" за 20 листопада 2015 року. Републікування повної версії тексту заборонене.