Час – людина чесна, писав Бомарше. Фінансова криза – теж людина чесна. Рано чи пізно, всупереч понтам і амбіціям, з'ясовується – грошей, як не пнися, немає. Їх вистачає лише на найнеобхідніше, і аж ніяк не на найбажаніше. «Российская газета» вийшла з сенсаційним матеріалом. Високопоставлений представник оборонно-промислового комплексу повідомив виданню: «Розробку бойових залізничних комплексів (БЗРК) нового покоління припинено. Тему закрито, у всякому разі, на найближчу перспективу».
Йдеться про те, що поставлено хрест на черговій спробі підпустити американцям їжака в штани. Протягом останніх п'яти років російський оборонно-промислово комплекс всіляко наполягав на своєму намірі відродити на більш сучасній основі БЗРК, що колись існували в складі Ракетних військ стратегічного призначення. Ще в липні віце-прем'єр Дмитро Рогозін (на місці Путіна я б суворо заборонив цьому панові наближатися до мікрофона – його «глазливість» перевищує всі мислимі межі) доповідав про 100-відсоткову готовність промисловості до виробництва «Баргузин». Дійсно, здавалося, що відродження БЗРК дасть Кремлю ефективний засіб тиску на США. Справді, уявімо, що щодня по залізницях країни курсують кілька складів з готовими до миттєвого запуску стратегічними ракетами. У Вашингтоні божеволіють від страшної невідомості – що, якщо непередбачуваним росіянам прийде в голову завдати удару, а американська стратегічна розвідка в безсиллі кусає лікті.
Треба сказати, що так і було в 1987 році, коли на бойове чергування заступили склади з попередником «Баргузин» – БЗРК «Молодець». Не випадково в ліквідації цих комплексів полягала одна з головних вимог американців до Договору СНО-2. Хоч договір так і не набув чинності, від комплексів позбулися до 2005 року. Адже всі вони вироблялися в Україні. Що ж завадило відродити БЗРК, оснастивши його сучасними стратегічними ракетами «Ярс»? Найкраще пояснення належить колишньому начальникові 4-го НДІ Міноборони, відомому військовому експерту Володимиру Дворкіну: «З технічної точки зору цей БЗРК з ракетою «Ярс» був би, звичайно, хорошим рішенням. Біда тільки в тому, що ця розробка стала результатом лобіювання з боку оборонно-промислового комплексу, а необхідності в цьому жодної немає. Тому що потенціал стримування цілком забезпечують мобільні комплекси того ж «Ярса» і морські системи. Хороший, загалом, був би комплекс, але він не потрібен». Отже, зброя гарна, але непотрібна.
Проблема в тому, що під БЗРК треба створювати спеціальну інфраструктуру: засекречені депо, які повинні обслуговувати ракетні склади, особливо укріплені залізничні колії, якість яких потрібно регулярно перевіряти (якщо з рейок зійде склад з ядерними ракетами, мало нікому не здасться). При цьому за умовами чинного Договору СНО-3 всі стратегічні носії, а значить і ракети, встановлені на потяги, повинні маркуватися особливим чином і бути предметом регулярних інспекцій. Все це, а також можливості американської супутникової розвідки роблять можливі російські переваги, м'яко кажучи, сумнівними. Більше того, американці останні років сорок намагаються пояснити спочатку радянським, а тепер і російським начальникам основи теорії стримування. З цієї теорії випливає: якщо у вас з'являється перевага для нанесення першого удару, це означає, що у потенційного противника зростає спокуса випередити і атакувати першим.
У будь-якому випадку відмова від «Баргузина» – хороший знак. Це означає, що в умовах економічної скрути російська влада волею-неволею змушена відмовлятися від надмірних з військової точки зору планів. Адже, за оцінкою деяких військових експертів, Кремль ще недавно, намагаючись налякати США до смерті, намагався реалізувати 5-7 супердороговартісних ядерних проектів. Кілька років тому із зустрічі президента з керівниками військового відомства і ОПК «витекла» інформація про безпілотний підводний човен «Статус-6», який після початку ядерної війни повинен доставити мегатонні боєприпаси, здатні знищити все живе, як на Східному, так і на Західному узбережжі США. Зовсім недавно колишній головнокомандувач Повітряно-космічних сил, а нині голова Комітету Ради Федерації з оборони Віктор Бондарєв розповів про вже поставлені на озброєння деяких «донних» ракети «Скіф» (що по суті являє собою підводний варіант «Баргузин»). Очевидно, що Кремль буде приречений відмовитися і від цих екзотичних проектів, які мають єдину мету – залякати американців до смерті. На жаль, що менше грошей у російської влади – то більше у нас шансів вижити.
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени