Всі останні дні російська пропаганда в очікуванні дива: майже як у популярному радянському фільмі, коли червоноармієць Петруха просить Гюльчатай «відкрити личко». Чомусь російські ЗМІ вирішили, що Трамп, щойно прийде в себе після важкої передвиборної кампанії, відразу прилетить до Москви, покладе вінок до Мавзолею, відвідає Сандуновські лазні і сяде з Путіним і Медведєвим на березі Завидовського ставка, щоб зловити пару карасів для вечірньої юшки, – пише грузинський професор Олег Панфілов для Крим.Реалії.
Що тільки не пише російська пропаганда. Якби проходив конкурс на найцікавішу публікацію з теми «Трамп і Росія», то пальму першості я б віддав LifeNews. Один заголовок чого вартий – «Няня дітей Трампа розповіла, що він захоплюється Росією». Оскільки посилань на інші джерела немає, то можна вважати, що LifeNews опублікував ексклюзив. Текст великий, і до заголовка не має жодного відношення, і тільки вкінці, нарешті, потрібний абзац, у якому няня Мілка Мілісавлевич нібито каже: «Адже він був у Росії, не пам'ятаю, у справах чи просто. Повернувся, руки за спиною: «Мілка, у мене для тебе подарунок». А я не знаю, що й думати. Він сказав: «Я тобі купив російську шапку. Це тобі від росіян на пам'ять. Дуже хороші люди, єдині благородні люди». І дає мені шапку. «А я таке перший раз побачила, – сказала жінка. – Він дуже любить російський народ, вважає їх дуже розумними, він навіть хотів будинок у Росії купити».
Оскільки відео на сайті немає, то повірити в переказ складно. Але це і не важливо, головне – очікування, яким живуть росіяни, але насамперед – Путін і його команда. Насправді, матеріал про Мілку Мілісавлевич LifeNews банально стягнув у розважального сербського сайту Kurir.rs, забувши згадати джерело і склавши абзац про Росію. Немає в публікації і згадки про те, що 85-річна няня вже давно не працює у Трампа, а доживає свої роки на батьківщині – у містечку Гроцка під Белградом. Читачі у LifeNews нехитромудрі, навряд чи будуть копатися в інтернеті, щоб знайти підтвердження, а слова про Росію і «єдиних благородних людей» зігріють душу кожного росіянина, який живе останні роки в очікуванні дива. Особливо тішать слова про те, що Трамп, який зазвичай сам будує хмарочоси у всьому світі, «хотів будинок купити в Росії».
Дива не відбувається, з економікою все більше проблем, покупців на газ і нафту все менше і менше, ціни ростуть, із соціальними виплатами затримки, і якщо не варто чекати дива від Путіна, то від когось таки має прийти щастя. Офіційна пропаганда запропонувала як рятівника Дональда Трампа. Хто підказав Путіну, що республіканець Дональд Трамп може з ним подружитися і навіть зняти санкції і, можливо, навіть визнає Крим російським, вгадати важко – чи то Сурков, а може і сам Лавров, але всі останні місяці, здається, про Трампа в Росії писали більше, ніж у нього на батьківщині. Росіяни активно відповідали на запитання працівників соціологічних служб, переважно віддаючи перевагу Трампу, а не Хілларі Клінтон.
Навряд чи якийсь росіянин серйозно розбирається у відмінностях між Республіканською і Демократичною партіями, але істерія стала набувати хитромудрі форми суспільної свідомості, властиве тільки росіянам – десь уже запропонували назвати вулицю на честь Трампа, хтось уже кликав у гості. Залишалося тільки чекати, коли буде використана ще одна давня російська традиція, і немовлят чоловічого роду почнуть називати Дональдами і Трампами. І з'являться нові громадяни – Трамп Іванович Сидоров або Дональд Федорович Іванов.
Росія живе дивними очікуваннями: де знаходиться живлющий кран у російської зарозумілості, всім відомо – достатньо обмежити імпорт нафти і газу і все, понти закінчуються. У країни немає елементарного фінансового захисту, немає конкурентоспроможної промисловості, немає власних високих технологій, немає виробничих ресурсів для нормальної життєдіяльності без імпорту. Росія – країна вождів і рабів, які вибудовують своє життя за бажанням однієї людини, і абсолютно щиро вірять, що так повинно бути в інших країнах. Очікування Трампа схоже на душевну хворобу, описану Миколою Некрасовим: «Ось приїде пан – пан нас розсудить, Пан сам побачить, що погана хатинка, І велить дати лісу».
Росіяни вірять бабусі Мілці, зовсім як Аріні Радіонівні. Росіяни вірять у життєвість панської системи, їм подобаються кнут-цензура і пряник-пропаганда. Ця переконаність виробила цілий комплекс впевненості в тому, що вони у всьому мають рацію. Що все, що відбувається в Росії – це предмет щоденної уваги всього світу, де французькі виноградарі, альпійські пастухи, аргентинські фермери і лондонські банкіри прокидаються з думками про Росію і лягають спати з важкими думами про неї – а як там російський народ, чи ситий він, чи в теплі він, чи вистачає горілки й ковбаси. Як інакше, якщо сам Трамп бувало підсяде до няні Мілки й годинами їй розповідає про Росію, про балалайки, горілку і матрьошки.
Впевненість у доброму Трампові в росіян вироблена пропагандою – всі ці місяці їм наполегливо говорили, яка Хілларі Клінтон погана, і який Трамп – душка. Соціологи все правильно вловили і видавали цифри досліджень, як результати соціалістичного змагання – переважна більшість росіян хотіли б, щоб Трамп став президентом США. Ні, звичайно, не Росії, у Росії є свій вождь – Путін, росіяни просто хотіли б, щоб в американців був такий – такий самий недомовний і постійно брехливий, такий самий скромний безсімейний і практично жебрак безсрібник.
Росіяни, всупереч міфам, найбільш нечитаюча нація. Точніше, найбільш читаюча пропаганду, добре дозовану пропаганду, розведену міфами, легендами і спішно складеними казками. Ось звідки з'явилася в росіян впевненість у тому, що американські республіканці чомусь кращі за демократів? Взагалі, це не проблема росіян – визначати, яка партія в США краща або гірша, але все-таки – чому за останні місяці росіяни були так впевнені у виборі свого заокеанського вождя? Відповідь проста – жахлива безграмотність.
Якби частина росіян покопалася в інтернеті, то легко знайшла би програму республіканців, у якій визначено ідеологічні пріоритети – неоконсерватизм, американський націоналізм, економічний лібералізм, протестантський фундаменталізм, фіскальний і соціальний консерватизм. Слова, абсолютно незнайомі росіянам, у яких, завдяки пропаганді, є чітка ідеологічна установка – був феодалізм, потім царизм, який завершився перемогою марксизму-ленінізму з мрією про комунізм, тепер путінізм-медведизм – щось спільне між тим, що було.
Тоді що? Вождизм, елементарна віра в спасителя. Вся комуністична ідеологія, у якій виховано кілька поколінь радянських людей, була побудована на надії приходу «месії». Зазвичай рятівники були свої – цар-батюшка, генеральний секретар ЦК КПРС, вірні ленінці, російські патріоти, зараз росіянам дана установка – любити чужого, не побоюся уточнити – американця. Любити беззастережно, як раніше радянські люди любили жуйку і джинси, якісні колготки і «Шанель №5». Знову як з непрочитаної Біблії – райські блага на Землі, даровані безкоштовно і без праці.
Росіяни і свою історію не хочуть знати, не знають і американську. Не знають, що насправді всі «нещастя» СРСР і Росії від них, республіканців, серед яких відомі шановні імена – Авраам Лінкольн, Кері Грант, Теодор Рузвельт, Герберт Гувер, Дуайт Ейзенхауер, Джеральд Форд і Рональд Рейган, обидва Буші та, нарешті, нинішній Дональд Трамп. Серед них творці США і руйнівники СРСР, ініціатори економічного розвитку і створення найпотужнішої армії у світі.
Путін гостро потребує підтримки, він мріє про підтримку, і за допомогою пропаганди схиляє росіян до того, що Дональд Трамп її надасть. Подзвонить і скаже: «Друже Володимире, ти – президент величезної країни, у тебе є горілка, матрьошки і балалайки, давай ти будеш стояти поруч зі мною, як рівний серед рівних». Не сумнівайтеся, більшість росіян, як стверджують соціологи, саме так і думають. Ще вони думають, що війна в Сирії – це добре, що Крим – назавжди їхній, що Саакашвілі – ворог усього людства, що Путін – якщо не «месія», то його заступник.
Росіяни вкотре розчаруються, коли все піде не так, як стверджує пропаганда. Їм намагатимуться пояснити, що щось не складається, щось зривається, що впливають якісь невідомі сили, але рано чи пізно росіянам доведеться зрозуміти, що США не просто розвинена країна, яка вже кілька разів рятувала Росію та СРСР від голоду й окупації, а держава зі своїми цінностями, серед яких свобода та демократія понад усе. Для Путіна свобода і демократія – вороги.
Ось, власне і все. Бабуся Мілка із сербського містечка Горцка так і не дізнається, як LifeNews приписали їй слова про те, як Дональд Трамп жити не може без Росії. А росіяни поки не дізнаються, що насправді думає 45-й президент США, крім того, що існує американська Конституція, а також Сенат і Конгрес, які і визначають зовнішню політику країни. Очікування хорошого від Трампа – захоплююче заняття, але короткочасне, потім настануть важкі будні, Росія попросить знову їжі й отримає її, потім новий російський вождь знову зненавидить Америку і буде схиляти до цього співвітчизників. Як було вже не один раз. Трамп ніколи не буде російським вождем, він звик жити у вільній країні.
Більше точок зору тут