«Мабуть, всі бійці ненавидять генералів». Костенко — про нову хвилю негативу щодо Содоля на тлі наступу РФ, Резерв+ і конфлікти з ТЦК

— Це тактика Кремля. Вони взагалі всіма своїми діями останнім часом — і Харківською операцією, і всіма іншими на полі бою — намагаються розтягувати наші війська для того, щоб потім подивитися, де слабше, і вже далі ударити. Ніхто не знає, де буде основний їхній удар.

Але те, що вони намагаються розтягувати [наші війська], щоб ми маневрували бригадами, використовуючи наш ресурс, ослабляючи деякі інші ділянки, — це факт, це їхня тактика. І вони почали її використовувати, розуміючи, що в нас слабкий мобілізаційний потенціал, що у нас недостатньо резервів, щоб перекрити всі напрямки однаково, на всіх напрямках зробити глибоко ешелоновану оборону. Ворог це розуміє, ворог викоритовує таку тактику.

— Після того, як була захоплена Авдіївка, багато і військових, і оглядачів говорили про те, що саме Торецьк (де до повномасштабного вторгнення жило 35−40 тисяч людей), по-перше, залишається найбільшим містом на лінії фронту, а по-друге, стане черговою ціллю російської армії, наступу РФ влітку 2024 року. Чи правильно я зрозуміла з ваших дуже дипломатичних і стриманих пояснень, що цей наступ почався?

— Ми не можемо сказати, що це саме той наступ, який зараз визначає Торецьк основним напрямком. Там і до цього йшли бойові дії, і біля Нью-Йорку, неподалік, постійно точилися бої. Сказати, що зараз це саме той наступ, який буде визначати конкретну долю Торецька, ми не можемо.

Ми бачимо, що зараз ідуть бойові дії і під Часовим Яром, противник намагається проштовхнутися і тут.

Для противника важливіше, мабуть, навіть не міста захопити, а логістичні шляхи, зокрема поперерізати дороги — і до Костянтинівки, загалом основні магістралі, які йдуть. Це їхній основний напрямок. А населені пункти потім стануть наслідком цього всього, якщо вони досягнуть своїх цілей.

Тому основне на полі бою зараз — це навіть не міста. Вони мають велике значення, але основне — це саме логістичні шляхи, особливо по Донбасу, щоб можна було потім підтримувати свої війська, які там наступають або тримають оборону. І для нас найважливіше зараз — це тримати саме логістичні шляхи.

— Чи правильно я зрозуміла, що деякі позиції в районі Торецька були втрачені? Саме ті, які трималися з 2014 року? Чи це неправда?

— Там є втрати позицій. Я не можу зараз сказати, що це саме ті. Там, дійсно, лінія фронту була найменш [рухомою] - є позиції, де вона взагалі не зміщувалася. Є втрати позицій. Я не можу зараз сказати, чи це саме ті, які були постійно наші, або ті, де ми відходили. Тут потрібно запитати в тих, хто на місцях.

— Хочі повернуся все-таки до заяви Мар’яни Безуглої. Вона заявила, що просування російських військ у напрямку Торецька стало можливим через дії Содоля. І вона заявила, що, коли Збройні Сили РФ просувалися на цьому напрямку (процитую, тому що мені просто, можливо, не повірять, якщо це я скажу), «Содоль пиячив у ресторані Облака в Одесі». Вам про це щось відомо? А якщо не відомо, чи збираєтеся ви це на комітеті з’ясовувати?

— Що відомо? Ми всі ситуації обговорюємо, і безпосередньо з комбригами, які на передній лінії, і з представниками генералітету. Я маю інформацію, про що Мар’яна Безугла писала, що у генерала Содоля син випускався з військової академії. Я так розумію, що він взяв відпуск у головнокомандувача, поїхавши на випуск до сина, який отримав перше офіцерське звання — лейтенант. Це Одеська академія сухопутних військ.

А вже як там далі було, чи він був у ресторані, чи він не був? Я цього не знаю. Але логічно можна уявити, бо сам випускався з академії, знаю, як цей випуск відбувається, коли збираються батьки і всі інші. Тому я це допускаю.

Але є питання наслідків: чому він там був, яка була ситуація, чому головком ухвалив рішення його відпустити, звичайно, потрібно [з'ясовувати]. Чи ситуація відповідала тому, що його можна відпустити з передньої лінії, це треба безпосередньо розбиратися.

Це передісторія, яку я знаю.

— Це важливе уточнення. Чи можна військовослужбовцям так просто взяти і поїхати на випускний до дітей, якщо складна ситуація на фронті? Це питання рівності і справедливості серед військових. Повертаючись до Содоля, а яку він має репутацію у війську?

— Я не хотів би тут говорити про кожного генерала, навіть про Содоля і про його репутацію. У кожного є своє ставлення. І у генералів між собою є також своє ставлення. І я скажу, що, мабуть, всі бійці ненавидять генералів. І тому я думаю, що хай йому оцінку дають краще бійці. А найголовніша оцінка для генерала — це ведення бойових дій, його заслуги, його перемоги. І найголовніше — якщо ці перемоги мінімальною кількістю наших хлопців, наших військовослужбовців.

Я думаю, ті бійці, які нас дивляться, знають, яка репутація у генерала Содоля у військах.

— Процитую Олега Симороза, військовослужбовець, ветеран, який дві ноги втратив на фронті. Він опублікував фотографії і написав: «Содоль нагородив нагрудним знаком За службу та звитягу одіозного мера Одеси Геннадія Труханова… Я просто відмовляюся сприймати той факт, що відзнаку, яку отримують за виконання завдань в зоні ведення бойових дій, отримує одіозний проросійський політик, який жодного відношення до армії немає. Застереження щодо призначення Содоля підтвердились. Окрім того, що він не цінує життя особового складу, то він, вибачте, ще й політично просто відморожений совковий алкоголік». Чи вас це ображає? Чи хочете ви заступитися? Бо я розумію, що від Содоля багато чого залежить на фронті. Якщо генерал має таку репутацію, я не знаю, наскільки це добре., наскільки це мотивує бійців.

— Я вам скажу так, що буде стояти 10 бійців, кожному скажуть дати характеристику певному командиру чи генералу, і кожен дасть різну. Залежно від того, був він у нього в підпорядкуванні, чи не був, посилав той його в атаку, чи не посилав; це була підготовлена атака, [чи ні]. Я не думаю, що Содоль напряму когось посилав, бо він передає накази вниз, бо він почав війну вже на великій посаді.

Також досить багато шириться негативу про генералів, якщо йдуть активні бойові дії. Зараз нікого не захищаю, але в кожній ситуації окремо потрібно розбиратися. І один пост якогось одного військовослужбовця — це його окреме бачення. Ми зараз можемо паралельно знайти 10-х, які скажуть, що Содоль нормальний командир.

Це не моя точка зору, але хтось каже, що, дійсно, в нього була невдала операція на Кринках, яку він комусь пообіцяв; десь ще на якомусь напрямку.

Це військові високопосадовці, які відповідають за життя людей, які використовують наданий їм ресурс і мають його правильно [застосовувати], які мають жити на фронті постійно, і мають відповідати за операції, які їм доручила країна проводити.

А вже ефективність цих операцій… Розумієте, у нас деякі депутати, деякі блогери, деякі просто активісти думають, що вони можуть оцінити воєнну операцію повністю, а потім ще перекласти вину на то чи іншого генерала. Це досить складно, враховуючи з ким ми воюємо. І оцінку тут мають давати професіонали. І я думаю, що ці професіонали мають між собою вирішувати. Якщо бачать, що людина там робить якісь помилки… А хто в нас може оцінювати? Генерали, які є або в підпорядкуванні, або над ним, дивлячись на завдання, які ставляться. Це главком, це начальник Генерального штабу, це міністр оборони, це верховний головнокомандувач і інші.

Є одна історія — подобається, не подобається, всередині армії один авторитет, а інша — це виконання завдання. І я думаю, що головком [ЗСУ Олександр Сирський] зараз має це все оцінити. І те, що сказав цей блогер, і те, що писала Безула, і те, що відбувається на фронті, — це все звести до кучі, провести розслідування і зрозуміти, далі буде Содоль виконувати свої завдання чи не буде. Тому що є багато інформацій, яку я, на жаль, не можу тут зараз озвучити.

— Давайте про мобілізацію. На цьому тижні цифровий департамент Міністерства оборони України презентував нові послуги у застосунку Резерв+. Тепер через Резерв+ можна згенерувати військово-обліковий документ. Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони, порівняла впровадження цієї функції з польотом в майбутнє. Як себе проявила цифрова частина мобілізації, додаток Резерв+? Чи полегшила вона життя громадянам і вам, відповідно, як законотворцям, які мають відстежувати ці процеси і змінювати їх, якщо щось іде не так?

— Задум класний. Катерина зробила багато зі своєю командою для того, щоб це було. Але він не доведений до кінця, не є кінцевим результатом, тому що оновлення даних в цьому застосунку ще не означає, що військкомат, зустрівши тебе десь на вулиці, не забере тебе для уточнення [даних] або для проведення ВЛК.

Там не вирішені деякі питання, які вони зараз вирішують і, я сподіваюся, вирішать. Це, наприклад, історія про ВЛК. Кожен військовозобов'язаний має раз на рік проходити ВЛК. От коли тебе зупиняють, а в тебе немає ВЛК, тебе можуть забрати або змусити її проходити. А піти самостійно, наприклад, на якусь комісію і потім прикріпити цей [висновок] ВЛК до застосунку, в тебе немає можливості, тобі направлення треба взяти в ТЦК і потім принести його в ТЦК. Однаково ти туди йдеш. І це зараз питання вирішується.

Чого я від них чекаю? Того, що, на жаль, до сих пір не змогло вирішитися, — це питання бронювання. Катерина на себе все взяла [це завдання], і я сподіваюся, що вона це доведе.

Та логіка, про яку вона розповідає, що вона хоче закласти, — дуже правильна. Люди, які йдуть на оновлення даних, з оборонних або критичних підприємств, не будуть потрапляти відразу в армію. Це так вона хоче зробити в електронному вигляді: подають списки, якщо ти є критичним, база тебе підтягує і ти автоматично бронюєшся. Оце дуже правильна історія. І ми сподіваємось, що найближчим часом вона це зробить.

Поки що, на жаль, питання бронювання людей, які йдуть оновлювати дані, які роблять зброю для Сил оборони або важливі речі, на жаль, до сих пір не вирішено. Пішов в військкомат, тебе забрали і все — підприємство без інженера, без технолога, без важливого працівника.

— Ми бачили на цьому і на минулому чергові конфлікти між ТЦК і цивільними. І найбільше цим славиться саме Одеса. І медики з працівниками ТЦК побилися, і чоловік протягнув на капоті двох співробітників ТЦК. Я говорила з одеськими журналістами, вони кажуть, що в них рейди у громадському транспорті - це нормальна історія. Хто це має очолити, щоби навести в цьому якийсь порядок? Чи досліджували ви ці конфлікти загалом, одеський напрямок зокрема?

— Звичайно, що ми про це в комітеті також розмовляли і з різних сторін досліджували.

По-перше, ми розуміємо, що це не масова історія, яка відбувається зараз в Україні. Звичайно, бувають одиничні ганебні випадки.

Чи це можливо повністю побороти? Дуже велику роль відіграє часто людський фактор. Тому що там є люди, які воювали, вони зараз знаходяться в ТЦК. Є ті, хто «бикують», дійсно. І тут вже починається «а я ж там був, а ти тут мені розповідаєш». Або хтось поранений з хлопців. Це швидко провокується і швидко потім знімається [на відео].

Звичайно, Міноборони роблять зараз [багато], щоб таких випадків не було. ТЦК всі проінструктовані. І вони вже, чесно, іноді бояться, іноді йдуть від конфліктів, але ми бачимо, що поодинокі випадки є.

Думаю, що ми будемо бачити і в подальшому, тому що значну роль відіграє людський фактор і ми не зможемо до кінця це побороти. Але, звичайно, потрібно робити все, щоб це було мінімально, щоб були чіткі правила.

Людина оновила дані, пройшла ВЛК, здала це в ТЦК, ТЦК її викликало, людина прийшла. Поки цивільні не будуть виконувати повністю свої обов’язки, будуть поліцейські, згідно з законом, або ТЦК будуть просити їх, м’яко скажемо, прийти до ТЦК, тому що в них стоять свої завдання по мобілізації. Розуміємо, що не всі будуть хотіти це робити, і, звичайно, будуть спровоковані якісь конфлікти.

Ми маємо насамперед ТЦК інструктувати і робити все для того, щоб цього не було. І цивільні також мають виконувати свій обов’язок. Тоді, я думаю, все буде нормально.