Літаючий клондайк

NASA починає полювання за астероїдом, корисні копалини якого коштують більше, ніж вся світова економіка. Видобуток ресурсів з космосу перестав бути фантастикою

Олексій Бондарєв

10 квінтильйонів доларів. Це цифра з 18 нулями, усвідомити масштаб якої під силу не кожній людині з вищою освітою.

Саме в стільки попередньо оцінюють експерти американського космічного агентства NASA вартість запасів дорогоцінних металів на астероїді (16) Психея.

Справжній літаючий Клондайк є частиною пояса астероїдів між Марсом і Юпітером. Астероїд, що повністю складається з різних видів заліза і нікелю, міг би задовольнити всі запити людства по споживанню цих матеріалів. Звідси і неймовірна гіпотетична вартість астероїда.

Втім, вона спирається на сьогоднішні ціни, які, безумовно, впадуть, якщо хоча б одна тисячна частина металів з астероїда почне надходити на Землю.

"Ви ж не зможете притягти до Землі величезний шматок металу з космосу і заховати його, щоб контролювати глобальний ресурс, подібно до того, як це відбувається з діамантами", — розмірковує Лінді Елкінса-Тентон, директор місії Psyche в NASA.

Очолювана нею команда вчених керує розробкою зонда, який відправиться до (16) Психеї у 2022 році. Влітку нинішнього року керівництво NASA дало місії зелене світло.

Зонд збере детальну інформацію про астероїд, його склад і особливості. Іншими словами, проведе геологічну розвідку, що передує видобутку ресурсів, яка може бути розпочата вже в найближчі десятиліття.

На думку Філа Мецгера, професора Університету Центральної Флориди і експерта NASA, видобуток природних ресурсів в космосі можливий з існуючим рівнем космічних технологій і не вимагає ніяких технологічних революцій.

"Потрібні технології вже існують, і грошей в нинішньому бюджеті NASA вистачить, — переконаний Мецгер.— Головне — просто переконати людей в тому, що видобуток ресурсів в космосі — не фантастика".

Залізо і нікель. За своїм складом (16) Психея дуже нагадує земне ядро. Це робить астероїд абсолютно унікальним, адже переважна більшість його побратимів складається з каменів і льоду.

Навіть якби у землян не було потреби в металах, (16) Психея коштувала би того, щоб запустити до неї зонд, вважає Елкінса-Тентон.

Вчені припускають, що астероїд є уламком ядра якогось великого об'єкта Сонячної системи, який був знищений в минулому. Звідси — схожість із земним ядром.

"Нам потрібно відправитися в зовнішній космос, щоб відвідати нутрощі нашої планети", — іронізує Елкінса-Тентон.

Однак, крім чисто наукового інтересу, (16) Психея має ще й практичне значення. Це — мета № 1 в списку небесних тіл, які вважаються потенційними об'єктами для видобутку природних ресурсів.

(16) Психея — досить великий астероїд. Його діаметр становить 253 км. На нього припадає близько 1% маси всіх тіл пояса астероїдів. Це пояснюється його високою щільністю через залізо і нікель, з яких він переважно складається.

Відстань від Землі до (16) Психея становить трохи більше 600 млн км.

Коли Елкінса-Тентон і її команда у 2014 році вперше запропонували керівництву NASA проект відправки до "металевого астероїда" розвідувального зонда, йшлося про місію тривалістю в сім років.

Планувалося, що зонд буде виведений на земну орбіту восени 2013 року, потім зробить ряд маневрів в навколоземній орбіті, щоб використовувати гравітаційне поле Землі для економії палива. Потім, за планом, в 2025 році зонд повинен був зробити аналогічний гравітаційний маневр біля Марса. Прибуття до (16) Психеї було заплановано на 20-30 рік.

Такий проект отримав остаточне схвалення керівництва NASA в січні 2017 року.

Однак лише кілька місяців потому Елкінса-Тентон виступила із сенсаційною заявою про те, що нові розрахунки дозволяють переглянути терміни проекту.

Вчені змогли створити нову, більш ефективну орбіту для польоту до (16) Психеї. Якщо зонд буде обладнаний не чотирма, а п'ятьма блоками сонячних панелей (що дозволить зробити двигун трохи потужнішим) і стартує роком раніше, ніж було заплановано, тобто восени 2022 року, він зможе прибути до (16) Психеї у 2026-му — на чотири роки раніше, ніж було заплановано спочатку.

Такі зміни зажадали від NASA збільшення фінансування, але в кінцевому рахунку їх все ж схвалили.

Рішення NASA про фінансування місії Психея багато оглядачів назвали точкою відліку в індустрії космічного майнінгу (видобутку корисних ресурсів).

Цей напрямок десятиліттями обговорювався в колі фантастів і футурологів. Але практично завжди — з позначкою "у віддаленому майбутньому".

Навіть коли в 2012 році група американських підприємців голосно заявила про створення компанії Planetary Resources, яка спеціалізується на поземному майнінгу, ніхто не поспішав називати це революцією.

Компанія, очолювана Пітером Діамандісом, американським вченим і бізнесменом грецького походження, залучила в радники і інвестори безліч відомих людей, включаючи співзасновника Google Ларрі Пейджа і знаменитого режисера Джеймса Кемерона.

Діамандіс заявляв про досить амбіційні цілі, зокрема про "додавання мільярдів доларів до світового ВВП шляхом видобутку природних ресурсів за межами Землі".

Однак початкові плани Planetary Resources звучали досить скромно. Компанія зайнялася розробкою автономних орбітальних телескопів для вивчення малих космічних об'єктів в околицях Землі.

Фактично Planetary Resources збиралася заробляти, продаючи інструменти для пошуку пролітаючих поблизу від Землі астероїдів, які можуть містити корисні природні ресурси.

У 2015 році на орбіту був виведений перший такий експериментальний супутник.

"Ми не очікуємо, що компанія стане знаменитою за одну ніч, — говорив тоді співзасновник Planetary Resources Ерік Андерсон.— Це — гра вдовгу".

Восени 2016 року компанія отримала інвестиції від уряду Люксембурга на проект, який передбачає запуск до 2020 року мережі супутників для пошуків прибуткових астероїдів в навколоземному просторі.

Люксембург невипадково опинився в числі великих партнерів Planetary Resources. Ця невелика країна з населенням в 485 тис. осіб з 1980-х є великим акціонером SES SA — найбільшої приватної супутникової компанії планети. Так, країна, яка не має жодного космодрому, отримує майже 2% ВВП від космічної індустрії. Тепер Люксембург став першою в світі державою, де є закон про видобуток корисних копалин за межами Землі.

На думку Діамандіса, початок полювання за позаземними ресурсами може означати нову віху в розвитку людства.

"Якщо ви подивитеся на історію цивілізації, то побачите, що всі основні віхи пов'язані з пошуками нових ресурсів, — міркує він.— Наприклад, європейці вирушали на Схід за спеціями, а американські переселенці — на Захід за золотом, нафтою або лісом".

У космосі предостатньо ресурсів, які можуть зацікавити землян. Це в першу чергу дорогоцінні метали —- золото, срібло, платина, іридій, паладій і т. д., Видобуток яких на Землі вимагає чималих зусиль. Причому цінність цих металів для промисловості багаторазово перевершує їх значення в індустрії коштовностей.

У міру зростання електронної промисловості дефіцит дорогоцінних металів може стати тим самим "пляшковим горлечком", яке буде гальмувати масове поширення технологій.

У космосі ж ресурси цих металів майже необмежені. Згідно з даними Asterank — онлайнової бази даних, в якій міститься інформація про більш ніж 600 тис. відомих астероїдів Сонячної системи, не менше ніж на чотирьох десятках з них міститься дорогоцінних металів на суму понад $100 трильйонів (при нинішніх цінах).

Серед інших ресурсів, які можна добувати в навколоземному просторі, є і такі, яких на Землі взагалі немає. Наприклад, ізотоп гелію-3, який може використовуватися як для термоядерних реакторів, в достатку міститься в місячному реголіті — поверхневому шарі місячного грунту. На Місяці він утворюється внаслідок опромінення сонячним вітром, від якого земну поверхню захищає магнітне поле планети.

Великий інтерес можуть представляти астероїди, які містять великі запаси льоду. З них можна витягати рідкий водень, який може використовуватися в якості ракетного палива. На думку Ендрю Ченга, астрофізика з Університету Джона Хопкінса, транспортуючи водень від астероїдів до земної орбіти, цілком реально облаштувати тут орбітальну "заправку" для космічних кораблів.

Теоретично за "водою" навіть не доведеться далеко літати, оскільки багато досить великих крижаних астероїдів часто пролітають у відносній близькості від Землі, підкреслює Діамандіс.

Скептики переконані: при всій обгрунтованості ідеї позаземного майнінгу без нових технологій такий видобуток неможливий.

З цим не згоден Філ Мецгер. Колишній дослідник NASA, а тепер професор астрофізики опублікував дослідження, в якому доводить, що при нинішньому рівні технологій видобуток ресурсів за межами Землі не є фантастикою.

Він вважає, що достатньо направити на цю задачу приблизно 10-12% щорічного бюджету, який американський уряд виділяє на потреби NASA.

Немає ніякої необхідності транспортувати із Землі на великі відстані все потрібне для видобутку обладнання, впевнений Мецгер, який є прихильником концепції самокопійованої космічної індустрії. В якості сировини і будматеріалів можна використовувати ресурси, що видобуваються на місці. Таким чином, за підрахунками Мецгера, які він наводить у своєму дослідженні, досить відправити на Місяць 12 т початкових "активів", щоб через деякий час отримати 150 т корисного устаткування для видобутку корисних копалин.

Відправка тих найперших 12 т цілком можлива і сьогодні, переконаний учений. Існуючі кораблі можуть здійснювати польоти в навколоземному просторі і навіть трохи далі. Нещодавно оголошений Ілоном Маском план по польоту до Марса в наступному десятилітті вже нікому не здається фантастикою.

Як і Діамандіс, Мецгер вважає, що початок позаземного видобутку може стати новою віхою в розвитку людства. Великі станції за межами Землі можуть стати початком перших позаземних колоній.

На самій Землі багато індустрій отримають небувалий поштовх, коли з космосу почнуть надходити у великих кількостях до цього дефіцитні ресурси. А сама необхідність знаходити і вивчати безліч нових небесних тіл призведе до небаченого стрибка в науці, переконаний учений.

Простіше кажучи, не варто чекати якогось наукового прориву для початку нової ери видобутку ресурсів за межами Землі. Навпаки, початок цієї ери призведе до нових наукових проривів.