У світі почалася нова технологічна революція, масштаб значення якої повною мірою зможуть оцінити лише наші нащадки. Проте вже зараз ясно, що поворотний момент в історії людства настав. Цією подією став повторний запуск ракети Falcon 9, успішне виведення на орбіту її вантажу і м'яка посадка самої ракети на плавучу платформу під назвою «Звичайно, я все ще люблю тебе».
Важливість події дуже складно переоцінити. Мабуть, повторне використання космічної ракети в XXI столітті – подія приблизно того ж рівня, що й винахід Йоганом Гутенбергом першого друкарського верстата в XV столітті. Поясню.
Всю історію людства рукописні книги були рідкісними і неймовірно дорогими об'єктами, доступними лише обмеженому колу виключно багатих людей. Ця обставина природним чином гальмувала накопичення та поширення інформації. Нові знання взагалі і наука зокрема були доступні небагатьом людям, а по-справжньому цікавилися ними і зовсім одиниці.
Поява і швидкий розвиток технології друкарства радикальним чином, на багато порядків здешевили книги. Вони стали доступними незрівнянно більшому числу людей. Кількість і якість видань зростала вибухоподібними темпами. Настала епоха Відродження, розквітли європейські університети, а з ними – науки і мистецтво. Цей період ознаменувався появою цілої плеяди видатних вчених, які назавжди змінили світ і наше уявлення про нього.
Складно собі уявити, на що було б схоже наше життя без винаходу друкарства. Напевно, люди до цього часу вважали, що Земля стоїть на трьох слонах під кришталевим куполом тверді небесноїй. До речі, в тих регіонах світу, де книги – рідкість, багато людей у цьому переконані й зараз. Якість життя в північній Нігерії і східному Афганістані – відповідна.
Марс і зовсім здатний стати людству новою домівкоюДо останнього моменту ракетні запуски були такими ж «рукописними книгами» минулого. Складність і висока вартість виведення вантажів навіть на навколоземну орбіту залишала серйозні проекти в космосі долею лише великих держав і найбагатших корпорацій. Переважна більшість жителів планети і мріяти не могли про політ у космос, а тим більше – про власний космічний корабель.
Проблема тут ось у чому. Ціна будівництва однієї ракети – десятки мільйонів доларів. Після виведення вантажу на орбіту всі ці гроші згорали у верхніх шарах атмосфери, оскільки безпечно повернути ракету на поверхню і повторно використовувати просто неможливо. Тепер все змінилося.
Пальне коштує приблизно в сто разів менше, ніж сама ракета. Розроблена Space X технологія багаторазового використання стала для космонавтики «друкарським верстатом», який вже почав працювати, надрукувавши «першу книгу» 31 березня. За першим повторним запуском неминуче піде другий, третій, п'ятий і десятий... Зрозуміло, спочатку не все буде йти гладко: морально треба бути готовими до частих аварій. Але знання в цій сфері будуть швидко накопичуватися, а обладнання – ставати все більш якісним, дешевим і надійним.
В результаті повторні запуски швидко стануть буденністю – недорогою та загальноприйнятою нормою, а одноразові ракети перекочують в музеї і приватні колекції, залишившись у полі інтересу хіба що істориків і ентузіастів. Приблизно так, як це сталося з давніми рукописними фоліантами авторства середньовічних ченців і алхіміків.
Космос стане на рівень доступнішим, туди вирушать тисячі, а потім – і мільйони людей, причому умови і надійність таких польотів вже не вимагатимуть героїзму. І, що найважливіше, для всіх знайдеться заняття.
Земля – лише крихітна піщинка в масштабах Сонячної системи (не кажучи вже про Всесвіт). На обмежені ресурси нашої планети претендують дедалі більше людей, що викликає постійні конфлікти і зіткнення. Утім, космос – майже необмежений склад всього необхідного. Туди просто треба дістатися і взяти те, що потрібно.
Потужна гравітація нашої планети стягнула до її центру всі найважчі і цінні елементи, як-от залізо, золото, уран, рідкісноземельні метали та багато іншого. Те, що ми видобуваємо з земної кори – це жалюгідні крихти, що дивом не провалилися до центру планети під час геологічних процесів. На порівняно невеликих астероїдах гравітація незмірно менша, тому всі ці багатства в достатку лежать на поверхні. Бери – не хочу! На Місяці можна видобувати відкритим способом вкрай рідкісний у наших краях гелій-3, який вважається найбільш перспективним паливом для термоядерних реакторів майбутнього. (Власне, його відсутність багато в чому і гальмує розвиток технологій у цій сфері). Марс і зовсім здатний стати людству новою домівкою, для облаштування якої і знадобляться всі ці ресурси. А які мінеральні багатства ховаються під його поверхнею, нам тільки належить дізнатися.
З появою порівняно дешевих і надійних космічних польотів у Сонячній системі почнеться справжня золота лихоманка. Туди кинуться натовпи людей, оскільки освоєння космосу дасть можливість розбагатіти кожному. Попит і породить пропозицію – інженерна наука неминуче запропонує нові, більш ефективні способи перельотів. Бурхливий розвиток авіації на початку та в середині XX століття – найяскравіше тому підтвердження: шлях від безглуздих літаючих етажерок з фанери до трансатлантичних лайнерів людство подолало всього за півстоліття. (У плані освоєння космосу ми зараз тільки вибираємося з етажеркової стадії).
Зайве говорити, що всі залучення до процесу величезного числа матеріально зацікавлених людей і компаній призведе до швидкого прогресу в найрізноманітніших галузях знань. З початком колонізації зміниться і культура, з'являться якісь нові форми мистецтва. По суті, почнеться нова епоха Відродження. Часи, коли люди жили лише на одній планеті, активно вбиваючи одне одного за її ресурси, викликатимуть внутрішнє здригання – як Середньовіччі та порядки, які там панували, зараз.
І ось тут є один дуже важливий момент. Зараз про свою участь у космічній гонці майбутнього голосно заявили три учасника (всі – американці). Йдеться про вже згадану компанію Space X, про їхнього основного конкурента Blue Origin, а також про аерокосмічний гігант Boeing, який лише кілька днів тому оголосив, що відправить свій корабель на Марс раніше за всіх інших.
Україна з її ракетою «Циклон 4М» могла б теж взяти найактивнішу участь у цій гонці. Фахівці стверджують, що сама по собі ця ракета дуже хороша, нічим не гірша від закордонних аналогів того ж класу. Але зараз вкрай важливо навчитися повертати її і використовувати багаторазово. Принципову можливість цього американці наочно продемонстрували. Неймовірно талановиті люди, що працюють в КБ «Південне», для цього є. Потужності для виробництва космічної техніки будь-якої складності теж є – завод «Південмаш». Простіше кажучи, у нас є всі необхідні деталі і майстри, щоб зібрати власний друкарський верстат, потрібно лише зайнятися цим питанням.
Звісно, знайдуться скептики, які скажуть, що «зараз не до цього», та й взагалі – «ракети й так літають, все нормально». Зараз – так. Але (не втомлюся повторювати) американський верстат вже почав працювати. Поки видано лише одна книгу, але вона об'єктивно існує – це більше не фантастика, а реальність. Якщо ми проґавимо момент і не приєднаємося до процесу зараз, то поїзд піде, ніхто не чекатиме, поки потенційні конкуренти розберуться з земними проблемами і звернуть увагу на космос.
Сенсу міркувати про будівництво української бази на Місяці або колонізацію Марса поки немає – для нас це дійсно дуже віддалена перспектива. Але володіння повертається ракетою, здатною дешево і надійно виводити на орбіту вантажі для інших країн і/або компаній, було б серйозним резервом у конкуренції за ці ринки в недалекому майбутньому. Навіть створення та випробування такої ракети (не кажучи вже про комерційне використання) було б неймовірно корисним внеском у майбутнє, яке вже настало.
Проблема одна: домогтися від влади стратегічного мислення хоча б на п'ять-десять років вперед складніше, ніж побудувати відмінну ракету, здатну виводити вантажі на орбіту і повертатися на Землю.
А «друкарський верстат» набирає обертів. Керівник Space X Ілон Маск заявив, що важка ракета Falcon Heavy, яка зможе повертатися, здійснить свій перший політ вже влітку нинішнього року..
Колонка опублікована в журналі Новое Время від 07 квітня 2017 року. Републікування повної версії тексту заборонене.