На сьогоднішній день основну експортних продуктів України забезпечує аграрна галузь. Тому не дивно, що найбільше відшкодувань ПДВ при експорті отримують саме представники агропромислового комплексу. Вочевидь, саме у цьому секторі і можна очікувати найбільших зловживань.
Структура Державної фіскальної служби організована не вчора і сама машина відшкодування ПДВ з допомогою «відкатів» відпрацьована ще з часів Азарова.
Хочу наголосити, що порівнювати епоху Януковича-Азарова або Ющенка з часами, які наступили зараз, неправильно і недопустимо. Адже ми живемо в реаліях, коли за зміни в Україні віддали своє життя величезна кількість людей. Тому нагріватися на «відкатах» при експорті продукції є абсолютно неприпустимим.
Мали надію, що після Революції Гідності все зміниться. Державну фіскальну службу, яку сьогодні очолює Роман Насіров, справді удосконалили, але це ніяк не відповідає очікуванням Майдану.
Що ж відбувається при відшкодуванні ПДВ за операції з сільськогосподарськими культурами? Перший етап - прийняття податкової декларації, фактично її затвердження на регіональному рівні та передача у центральний офіс. Система, яку розробила Державна фіскальна служба, налаштована таким чином, що на регіональному рівні залишається до 5% від загальної суми відшкодування.
Другий етап – потрапляння у реєстр і саме відшкодування. Реєстр заповнюється вручну. Аби опинитись в переліку тих, хто все-таки отримає відшкодування, аграрним компаніям потрібно або мати неймовірне везіння, або домовлятись з тим, хто цей реєстр формує. Тут цифри різняться від 15 до 17% від суми (в залежності від регіону, клієнта і т. д.) - неосяжне поле діяльності для величезної кількості посередників, які постійно ходять за клієнтами з аграрного сектору і пропонують свої «послуги». А для тих, хто принципово платити не хоче, завжди є запасний варіант - фірми, які перебувають у судових процедурах, взагалі ніякого відшкодування не отримують. Потрапити до списку таких компаній — справа одного дня і сильного бажання однієї посадової особи.
На сьогоднішній день аграрний сектор України на вищевказаних «операціях» при експорті, що сукупно складає більше $15 млрд, втрачає фактично 20%, тобто майже $3 млрд, які йдуть в кишені чиновників та нечистих на руку ділків. Контроль за всією схемою знаходиться в руках керівництва Державної фіскальної служби.
Хто люди, які оббирають наших аграріїв, і яка сила за ними стоїть - це вже інше питання. В час, коли переважна більшість українців живе у злиднях, дрібні фермери рахують кожну копійчину, аби просто вижити, хтось купує собі квартири у Лондоні або інших частинах світу, дорогі автомобілі, елітній відпочинок, яхти.
3 мільярди доларів. В перерахунку на гривні це трошки більше, ніж річний бюджет Міністерства освіти. Невже безкарно можна отримувати такі прибутки, а “компетентні органи” постійно закриватимуть на це очі? Хто покриває цей “бізнес”? Що робить керівників фіскальної служби такими недоторканими? Обираючи аграрний сектор на цю неймовірну суму експортного ПДВ, вони і досі залишаються на посадах?
Ці питання залишаються на сьогоднішній день відкритими. Я думаю, що відповіді на них мають дати і президент, і генеральний прокурор.