Будь-яка криза — це поворотний момент. Він розвертає суспільство від звичної логіки і зроблених у минулому помилок в бік нових форм діяльності. Криза перезавантажує суспільство і відкриває йому те, що довго залишалося в полі периферійного зору.
Докторанти університетів Ліги Плюща вже зрозуміли, що криза Covid-19 — це привід переосмислити свою дисертацію і розібрати на атоми реакцію суспільства на коронавірус. Нудно вивчати життя суспільства на підставі статичної щоденної рутини. Куди цікавіше робити це в складний, екзистенційний момент, коли багато речей та ідей проходять через шекспірівське «Бути чи не бути?».
Вивчення криз — ціла наука. Американський економіст Бен Бернанке, написавши безліч статей про Велику депресію 1930-х, отримав престижну посаду глави Федерального резерву США в найскладніший момент його існування — в 2006 році, напередодні глобальної іпотечної кризи. Бернанке вигадав і запустив у хід новий метод економічного стимулювання — так зване «кількісне пом’якшення» або політику створення державою грошей для викупу активів з ринку, щоб цей самий ринок зростав якомога динамічніше.
Але Україна поки не доросла до своєї політики кількісного пом’якшення. Українці звикли сприймати кризу шкірою, на індивідуальному рівні. Якщо американський президент Джон Кеннеді закликав думати про країну, а не про себе, то українці йдуть всупереч рекомендаціям легендарного демократичного діяча. У розпал пандемії коронавірусу вони різко згадали про себе і про те, чого вони не досягли, а чого хотіли б досягти.
У поведінці українців під час пандемії та домашнього карантину є десять ключових помилок. Ці помилки заважають країні переосмислити параметри свого політичного та економічного існування і знайти спільну мову в оцінці дій президента Володимира Зеленського і прем'єра Дениса Шмигаля у відповідь на поточну кризу.
Українці відмовляються під час кризи від побудови планів. Це дуже серйозна помилка. Криза на те й криза, щоб переглядати формати своєї діяльності.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Подумайте, може не варто звітувати перед соцмережами про всю свою активність, щоб зайва публічність її не зруйнувала. Тримайте якусь частину ваших проектів у конфіденційності, щоб вони вистрілювали вже на тому етапі, коли їх ніщо не може зупинити. Це зовсім не заклик ховатися від соцмереж і їхніх зачаровуючих лайків, а лише порада не виносити на публіку чернетки проектів, у яких точно ще багато сирих місць. Нова цифрова реальність і активна увага людей до того, що відбувається в інтернеті, дає нові можливості як для бізнесу, так і для особистих рішень. Світові все цікавіше, як живе конкретна успішна людина. Що вона робить щодня, чим вона займається і як бачить своє майбутнє. Використовуйте це.
Не варто під час кризи активно доводити колегам і партнерам по бізнесу або іншим проектам, хто і в чому не правий. Найімовірніше, криза залишить свій відбиток на спробах з’ясувати стосунки, тому краще демонструвати правильний підхід до вирішення питань своєю особистою поведінкою. Саме час нагадати, наприклад, що ви на своєму ринку працюєте вже 15-й рік, а тому навряд чи пропустили повз свою увагу ключові тренди цього ринку. Дайте оточуючим зрозуміти, що ініціативність — це добре, але якщо ця ініціативність зводиться лише до балакучості під час робочих нарад, а не до конкретних результатів, то може, це і не дуже добре. Світ соціальних мереж простимулював появу цілої генерації надініціатівних людей, які вважають своєю професією «стратегічні інновації», але ж фундаментальні тренди в економіці залишаються колишніми — зростання ВВП, зростання ділової активності, зростання продажів. Якщо ініціативність не призводить до розвитку показників бізнесу, значить, щось у ній не так.
Надмірна захопленість новинами з вогнищ пандемії коронавірусу — Італії, Іспанії, США — закриває багатьом очі на статистику захворювань Covid-19 в Україні. Українська пандемія, як показує навіть неофіційна статистика, значно легша, ніж пандемія в Італії. Вірусологи говорять про те, що це нормально — мати коронавірус в організмі під час пандемії. Нічого в цьому надординарного немає. У 80% випадків хвороба проходить майже безсимптомно — кахикнув, трохи піднялася температура, от і все. Ці симптоми можна навіть не помітити. Найімовірніше, багато хто з вас міг пережити і перемогти коронавірус, навіть не усвідомивши цього. Я не самостійно прийшов до цього висновку, а після спілкування з провідними українськими вірусологами та інфекціоністами.
Відкрийте для себе світ поведінкової економіки. Багато людей в Україні отримали гуманітарну освіту і від економіки звикли відвертатися як від чогось складного і не дуже цікавого. Однак це далеко не так. Зовсім необов’язково вміти розбиратися в інфляційному звіті Національного банку, але знання базових принципів поведінкової економіки допоможе всім. Українські бізнес-асоціації вже виступили проти такого суворого карантину, попереджаючи, що продажі бізнесів можуть впасти на 50% цього року. Ось і стає цікавим, що і як продовжують купувати люди в таких умовах. Не відмовляйте собі в задоволенні робити власні економічні висновки. Не потрібно бути фахівцем з фінансового аналізу та вміти розкласти баланс Райффайзен Банку Аваль або Укргазбанку на складові. Варто просто залишатися розсудливою людиною і розуміти, що від напрямку грошових потоків залежить життя кожного з нас.
У своєму аналізі української політики не живіть спогадами про період президентського правління Петра Порошенка, Віктора Януковича чи Віктора Ющенка. Кожен з цих президентів був діячем своєї епохи. За Ющенка Україна лише вчилася цінувати користь іноземних інвестицій. За Януковича українці познайомилися зі страшним гібридом, в якому державні потоки грошей ідуть до приватних кишень. За часів Порошенка це продовжилося, але в контексті війни з Росією і посиленої уваги до патріотичного дискурсу в суспільстві. Це помилка — дивитися на політику Зеленського крізь призму політики Порошенка, Януковича і Ющенка. Зеленський — це вочевидь щось особливе на українському політичному горизонті. Витратьте час і зрозумійте його політичний стиль. Якщо для цього треба підписатися на телеграм-канали, близькі до партії Слуга народу — зробіть це.
Не треба сприймати коронавірусну кризу в світі та в Україні як заклик йти проти мейнстріму. Дійсно, в кожній людині живе незримий імпульс піти проти мейнстріму і таким чином досягти своїх індивідуальних цілей. Коронавірус — це лише коронавірус. Це не революція 1917 року і не Майдан 2013−2014 років. Це пандемія, яка приписує домашній спосіб життя і базові гігієнічні заходи. Не можна давати кризі заволодіти всім вашим способом мислення. Якщо ви хочете щось переосмислити — в умовах домашнього карантину це можна зробити. Але не тому, що на дворі коронавірус. А тому, що економіка вимагає активності і тому саме час подумати над тим, як цю активність збільшити.
У самоізоляції є приємний момент — побути вдома і навести, нарешті, лад у домашніх шафах і стелажах з книгами. Не ігноруйте його. Не треба жити лише новинним порядком денним і зведеннями МОЗ. Вони і так до вас дійдуть. Намагайтеся інтенсивно пожити домашнім порядком денним. Завдяки карантину й ефірам з моєї квартири, мій домашній інтер'єр постав перед великою аудиторією. Це допомогло мені зрозуміти, що в цьому інтер'єрі можна було б змінити на краще. Без карантину цього не сталося б. Не чекайте, поки вашу квартиру і її нутрощі покажуть по телевізору — можливо, вдалі інтер'єрні рішення лежать на поверхні.
Тисячі українців у ці дні роблять висновок про те, що вони — інтроверти. Так, самоізоляція стимулює інтровертні відчуття, але не варто використовувати карантин як привід піти від спілкування з колегами та знайомими. Від того, що в глобальній економіці зростає кількість інтровертів, економіка тільки програє. Жартувати про інтровертів у моді, але захоплюватися інтроверсією як релігією явно не варто.
Українці навіть під час карантину намагаються багато речей робити по-старому. Але настав час опанувати цифрові скіли — відеоконференції, всі види онлайн-покупок і платежі за банківськими кредитами в умовах самоізоляції. Витратьте час і навчіть цьому своїх батьків, бабусь і дідусів. Спробуйте звичайну рутину пропустити через модель цифровізації. Якщо щось і не вийде, у будь-якому разі, ви отримаєте можливість зробити нові важливі висновки і подивитися в майбутнє цифровізації своїм особливим індивідуальним поглядом.
Спробуйте більше читати під час карантину. Напевно на ваших полицях — купа непрочитаних книг. Якщо люди витрачали час, щоб їх написати, то не виключено, що є сенс хоча б спробувати ці книги прочитати. А буде бажання — можна замовити щось свіженьке в інтернеті. Зрештою, історії Жозе Моуріньо і Стіва Джобса, компаній Google або Nike, Starbucks і Lego ніколи не застарівають. Читайте й отримуйте задоволення, а також діліться своїми висновками з прочитаного в соціальних мережах.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ