Тварини й COVID-19. Чи можуть вони стати джерелами нових штамів?
Погляди13 липня 2021, 22:55
Зараз існує безліч доказів, що SARS-CoV-2 — коронавірус, що викликає COVID-19, — може передаватися від людини до тварини. Вірус здатен заражати різні види — від хом’яків до горил.
Обнадіює те, що переважна більшість тварин не так серйозно хворіють від інфекції, як люди. Крім того, сьогодні є дуже мало задокументованих випадків, коли тварини передають інфекцію назад людям. Але зараз обговорюють нову проблема: що коли SARS-CoV-2 може непомітно реплікуватися у тварин і мутувати? Чи можуть з’явитися нові штами, які можуть знову інфікувати людей і спровокувати ще більший хаос?
SARS-CoV-2 під час пандемії еволюціонував у людях, що призвело до появи безлічі штамів. Є два чинники, які, схоже, допомогли їхній появі:
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
По-перше, величезна кількість інфікованих людей в усьому світі, тобто у вірусу є шанс мутувати щоразу, коли він розмножується.
По-друге, набагато менше число людей, у яких розвиваються хронічні інфекції, тому що їхня імунна система не функціонує повноцінно. Зіткнувшись зі слабкою імунною системою, вірус не зникає швидко й має час на те, щоб еволюціонувати так, щоб уникати знищення імунітетом.
Чи можливо, що ці еволюційні сценарії можна спостерігати й у тварин, але ми не знаємо про це?
Щоб зрозуміти, чи є це ризиком, ми повинні знати, скільки тварин хворіє. Це допоможе ідентифікувати будь-яких можливих прихованих переносників вірусу. З цією метою інфікування SARS-CoV-2 серед тварин широко вивчають у багатьох місцях по всьому світу. Учені досліджують питання про те, які види сприйнятливі до інфекції, а також про те, наскільки поширений вірус у різних популяціях тварин.
Щоб з’ясувати, які види є сприйнятливими, багато різних тварини — як одомашнених, так і диких — зараз піддано впливу вірусу в експериментальних умовах. Це дозволило отримати повне уявлення про те, які саме тварини можуть бути інфіковані — це кішки, тхори, білоногі хом’ячки й білохвості олені. І щоб з’ясувати, наскільки поширені інфекції у тварин, скринінг на антитіла SARS-CoV-2 також використовують для виявлення тварин, які раніше зазнали природного впливу вірусу.
Найбільше занепокоєння викликали норки
Більшість досліджень природного зараження у тварин були зосереджені на кішках і собаках, оскільки ці види живуть найближче до людей. Недавній британський препринт (частина дослідження, яку ще належить вивчити іншим ученим) виявив антитіла, специфічні для SARS-CoV-2, тільки у 6-ти з 377 домашніх собак і кішок, протестованих у період із листопада 2020 по лютий 2021 року.
Це показує, що інфекція не є поширеною й не залишається непоміченою серед більшості наших вихованців. Ранні результати іншого дослідження в Нідерландах (яке також іще очікує на розгляд) виявили більш високі показники антитіл у тварин, яких тестували (виявлені у 54-х із 308 собак і кішок), але, імовірно, через різні стратегії у формуванні вибірки. У дослідженні, проведеному в Сполученому Королівстві, було вивчено зразки крові випадкової вибірки тварин, тоді як у голландському дослідженні було конкретно взято проби домашніх тварин у будинках людей, які були інфіковані COVID-19.
Таким чином, можна з достатньою впевненістю сказати, що наші домашні тварини навряд чи є носіями інфекції та джерелами нових штамів. Але як же інші види?
Найбільше занепокоєння викликали норки. Єдині задокументовані випадки, коли тварини зворотно заражають SARS-CoV-2 людей, пов’язані з цими тваринами. Вони були вперше виявлені в Нідерландах у травні 2020 року, а штами, пов’язані з норками, — у Данії в листопаді 2020 року. На щастя, високоефективні заходи щодо стримування швидко приборкали поширення інфекції в цих районах, але за цими тваринами необхідно буде продовжувати уважно стежити.
Чи може у тварин бути ослаблений імунітет?
Як щодо іншого джерела вірусних варіантів: хронічні випадки COVID-19? Чи можуть вони протікати у тварин, тим самим приводячи до більшої еволюції вірусу всередині одного господаря?
Як правило, хронічні інфекції SARS-CoV-2 трапляються в людей, чия імунна система не функціонує повноцінно, — часто через інші захворювання, які в них є, або через курс лікування. Тому таким пацієнтам з ослабленим імунітетом надають інтенсивну медичну допомогу протягом усієї хвороби.
У тварин імунітет також може бути ослабленим із цілої низки причин, але навіть найулюбленіших тварин рідко госпіталізують таким чином, аби дати вірусу час і можливість для мутації. Що стосується ослаблення імунної системи в диких тварин, то це є суттєвою перепоною для виживання. Малоймовірно, що тварини з ослабленою імунною системою живуть достатньо довго, щоб дозволити еволюціонувати такому гострому вірусу, як SARS-CoV-2. Однак були повідомлення про незначні мутації серед групи, що зазнала експериментального зараження (знову ж таки це зафіксовано в ранніх дослідженнях, які чекають на розгляд). Це передбачає, що певна еволюція теоретично можлива навіть протягом короткого періоду часу.
У майбутньому ми повинні продовжувати спостереження за SARS-CoV-2 в усіх тваринних популяціях. Особливу увагу слід приділяти тваринам, які живуть у більш тісному контакті з людьми, — це домашні тварини та тварини, які з більшою ймовірністю можуть випадково зазнати впливу високих доз вірусу від зараженої людини. Необхідно також приділяти пильну увагу тваринному світу, який, як відомо, схильний до інфекції.
У разі природної передачі від тварини до тварини, або виникнення у тварин хронічних інфекцій, необхідно оперативно ввести жорсткі заходи контролю. Наразі немає необхідності розглядати стратегії санітарних заходів, здійснюваних для контролю інфікування людей, але ми не повинні робити поспішних висновків.
Переклад НВ
НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.
Оригінал опубліковано на The Conversation
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ