Королі вечірок

Британська пристрасть до алкотурів в Європі руйнує міфи про манірність жителів Туманного Альбіону

Анна Павленко

Оп'ятій ранку курортне містечко Магалуф на південному-заході іспанського острова Мальорка не спить. Тротуари і проїжджа частина прибережної вулиці Пунта Баллена заповнені молоддю, що неабияк напідпитку.

Переміщаючись між барами, яких тут не менше 50, дівчата пританцьовують, а юнаки підтримують за плечі стомлених від нічних веселощів товаришів. Всюди чути англійську мову. Раз у раз крізь шум натовпу пробивається пісня, яку підхоплюють десятки голосів.

Це типова картина для Магалуфу в сезон, який триває з квітня по жовтень. В цей час місто перетворюється на столицю розваг для британської молоді, яка становить більшу половину туристів, що приїжджають сюди.

Короткий і недорогий переліт, широкий вибір пакетних пропозицій від туроператорів і дешевий алкоголь ставлять Магалуф в один ряд з тими європейськими курортами і містами, куди молоді британці їздять випити і погуляти. У їх числі — іспанські Ібіца і Барселона, кіпрська Айя-Напа, грецька Малія, болгарські Золоті піски і Сонячний берег, польський Краків і латвійська Рига. А як вже встигли припустити аналітики, з приходом в Україну ірландського лоукосту Ryanair цей список поповнять Київ і Львів.

Для жителя Великої Британії, середній тижневий заробіток якого становить близько 500 фунтів стерлінгів, тижневий тур на будь-який з іспанських курортів обходиться в суму від 230 фунтів. Не дивно, що саме Іспанія лідирує в рейтингу улюблених туристичних напрямків британців: у 2015 році тут побувало 13 млн туристів з Туманного Альбіону. Дорожчу сусідню Францію відвідали в 1,5 рази менше британців — всього 8,8 млн.

Вигідно відрізняються і іспанські ціни на алкоголь. Так, якщо в британському пабі пінта пива (0,57 л) в середньому коштує $4,5, то в Іспанії — удвічі дешевше, всього $2,6. Ще більш доступним пивом може похвалитися Польща — за пінту тутешні заклади просять в середньому $1,9.

Про те, що британські туристи люблять добряче випити на відпочинку, свідчать як місцеві опитування, так і відгуки працівників індустрії розваг в європейських курортних містах. З 2 тис. британців, опитаних в 2016 році британською юридичною компанією Slater and Gordon, кожен п'ятий підтвердив, що у відпустці нерідко випиває зайвого і може порушити прийняті норми поведінки.

Британський фотограф Пітер Денч вже більше десяти років документує нестандартні ситуації з життя своїх співгромадян. Влітку 2013 року він вирушив у тур Айя-Напа—Сонячний берег—Магалуф—Ібіца знімати репортаж про п'яних британців за кордоном. "Я спостерігав багато пам'ятних і шокуючих сцен,— розповідає він НВ.— Секс на публіці, купання голяка і люди з травмами, які навіть не пам'ятають, як їх отримали".

Головною причиною популярності європейських алкотурів серед британської молоді Денч називає їхню дешевизну. А все необхідне для вечірки клієнту забезпечують туроператори. "Готель, марафони по барах, вхід у клуби, тематичні вечірки — все організовують [за туриста], так що про це навіть не доводиться думати",— констатує він.

У перший вечір свого відпочинку в Магалуфі Джеффрі і його дружина — літня пара з англійського міста Бостон — спостерігали незвичну картину: струнка блондинка в бікіні і на високих підборах, неабияк напідпитку, намагалася побити охоронця готелю за те, що той не пускав її на вечерю.

"Ми зупинялися в готелях Кенії, Єгипту, Індії і Шрі-Ланки, і скрізь були озброєні охоронці, які охороняли гостей. Тут же охоронці потрібні, щоб не дати самим гостям розгромити готель",— написав Джеффрі на завершення своєї історії на одному з туристичних інтернет-форумів.

За обсягом споживання алкоголю 64‑мільйонна Велика Британія посідає шосте місце серед країн—учасників Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) і 11‑е місце серед держав європейського регіону, на два рядки випереджаючи Україну. На кожного жителя старше 15 років тут припадає 12 л чистого алкоголю на рік. Це на 5,4 л менше за показник світового лідера — Республіки Молдова, але на 0,4 л більше рівня споживання в сусідній Франції.

Утримуючись в топах алкогольних рейтингів, Британія добре знайома з проблемами безвідповідального вживання спиртного. "Понад 9 млн жителів Англії п'ють більше рекомендованого денного ліміту",— констатують у британській громадській організації Alcohol Concern.

Особливо виразно проступають алкогольні звички британців на тлі поведінки інших туристів під час відпочинку на європейських курортах. Так, у 2008 році Європейський інститут превентивних досліджень в Іспанії разом з Ліверпульським університетом Джона Мура опитав 3 тис. британських, німецьких та іспанських туристів, які влітку того року провели тиждень відпустки на іспанських островах Ібіца і Мальорка. Опитування показало, що частіше за інших на відпочинку пили і хуліганили саме британці.

Так, половина опитаних жителів Сполученого Королівства у віці від 16 до 35 років випивали п'ять вечорів поспіль. При цьому кожен десятий брав участь у бійках. Тоді як серед німців любителів помахати кулаками виявилося всього 3,6%, а серед іспанців — і зовсім 2,3%.

Нерідко вечірки британських відпочивальників закінчуються у відділенні поліції. Так, правоохоронці Барселони, що полюбилася британцям, заявляють: з липня по вересень 2016 року число скарг на вуличну пиятику, нічні вечірки і публічне роздягання тут перевищило 113 тис. Згідно з опитуваннями, саме туристів із Сполученого Королівства місцеві жителі найменше хотіли б бачити у своїх барах.

Справа в тому, що молоді британці облюбували столицю Каталонії для своїх дівич та парубоцьких вечорів, які тут обходяться дешевше, ніж на батьківщині, розповідає Сільвіна Русінек, 51‑річна фотограф з аргентинського Буенос-Айреса, яка останні 13 років живе в Барселоні. "Вулицями міста розгулюють крикливі п'яні дівчата в діадемах з пенісами — не дуже приємна картина",— описує типовий британський дівич-вечір співрозмовниця НВ.

Вони дуже галасливі, неохайні і витрачають мало грошей, характеризує британських бешкетників Русінек.

Спеціально для молодіжних груп турагентства Великої Британії розробляють пакетні пропозиції, які включають не тільки організацію проживання, але і супровід англомовного гіда, вхідні квитки в клуби і дегустацію алкогольних напоїв. Наповнення та вартість пакетів залежить від обраного міста. Наприклад, для парубоцьких вечорів британські наречені найчастіше вибирають Амстердам, Будапешт, Гамбург, Прагу, Ригу, Барселону і Краків.

Я не хочу, щоб моє місто розглядали як дешеву локацію для вечірок
Ганна Пельц,
студентка Академії образотворчих мистецтв у Кракові

"Амстердам вважається найбільш популярним містом для організації парубочих вечорів серед жителів Лондона",— підтверджує Річард Агнью, 36‑річний відеооператор з британської столиці. Сам він, як і його друзі, воліє подорожувати для отримання культурного досвіду, а не досвіду пиятики. Але передвесільні вечірки Агнью визнає винятком.

"У квітні 2016‑го ми з десятком друзів вирушили на парубоцьку вечірку в Амстердам, де за два вихідних пограли у футбол і гольф, взяли участь у пивному велосипедному турі і пройшлися по місцевих барах і ресторанах",— згадує британець.

Вечірка Агнью закінчилася без інцидентів, проте далеко не всі європейські подорожі його співвітчизників мають такий щасливий фінал.

Так, фотограф Денч розповідає про 19‑річного Каллума з Шотландії, якого він зустрів в кіпрській Айя-Напі. Юнак опинився в інвалідному кріслі після того, як напився, впав в своєму готельному номері на скляні двері і випав з балкона.

"У Каллума була туристична страховка, йому надали медичну допомогу і організували переліт додому",— згадує фінал історії Денч.

П'яних британців у своєму місті нерідко зустрічає і Анна Пельц, студентка Академії образотворчих мистецтв у польському Кракові. У місті є два місця, де збирається британська молодь,— центральна Ринкова площа і колишній єврейський квартал Казімєж. За словами Пельц, тут завжди багато туристів, а ось місцеві жителі нечасто відвідують тутешні заклади через завищені ціни і хронічну відсутність вільних столиків.

"Приїжджі британці не поважають місцевих, вони мало не сиплять купюри нам в обличчя — мабуть, наша горілка дуже міцна для них",— посміхається Пельц.

Багато туристів, і не тільки британських, поводяться на відпочинку не так, як вдома, зазначає Русінек з Барселони. "Ви не чекаєте, що швед або підданий Данії буде справляти нужду на вулицях свого міста, але тут вони це роблять; вони занадто п'яні, щоб розуміти, що роблять",— скаржиться співрозмовниця НВ.

Її підтримує студентка Пельц з Кракова. “Я сама не проти добре повеселитися на вечірці в новому для себе місті, але ця [поведінка туристів] вкрай нешаноблива. Цікаво, як вони поводяться в своїх рідних містах?" — обурюється дівчина.

На думку деяких експертів, до непристойної поведінки на відпочинку молодь підштовхує поширене переконання про те, що за кордоном загальноприйняті правила поведінки не діють. Ще одним мотивом такої розгнузданості називають бажання виділитися і заслужити популярність в соціальних мережах, де відеоролики з п'яними витівками, як правило, викликають підвищений інтерес.

Як і раніше актуальна субкультура, що з'явилася в Сполученому Королівстві на початку 90‑х, так званих ладеттів, коли дівчина повинна поводитися "як крутий хлопець", в тому числі випивати і хуліганити. Вже сьогодні лікарі стикаються з наслідками такої моди: вони все частіше діагностують у 20-30‑річних британок захворювання печінки.

А дослідження OECD підтверджують: у Великій Британії 44% 15‑річних дівчаток і 39% їхніх ровесників-хлопчиків вже як мінімум двічі у своєму житті напивалися. Для порівняння: у сусідній Франції серед дівчаток таких виявилося 17%, а серед хлопчиків — 26%.

Свою лепту вносить і загальна питна культура Сполученого Королівства, де прийом великої кількості алкоголю за короткий термін навіть виділений в окремий термін — binge drinking. За підсумками глобального дослідження, яке Всесвітня організація охорони здоров'я провела в 2014 році, з'ясувалося: якщо в усьому світі відчайдушні пиятики влаштовують 16% питущих, то серед британців цей показник удвічі вищий.

Влада курортних міст стверджує: вина за зловживання спиртним лежить не тільки на туристах, але і на операторах пакетних розважальних турів, а також на власниках клубів і барів, які пропонують міцний алкоголь за низькими цінами.

"Британці приїжджають, щоб напиватися, і вони нам потрібні",— вважає власник бару в грецькій Мальє, не називаючи пресі свого імені. При цьому висока конкуренція між розважальними закладами змушує персонал ігнорувати заборону на подачу алкоголю відвідувачам, які вже явно перебрали.

Деякі курорти намагаються боротися з невихованими туристами за допомогою штрафів і обмежень. Так, у 2015 році міська влада Магалуфа заборонила вживати спиртне на вулицях з 10 вечора до 8 ранку, і запровадила штраф в €3 тис. за публічне оголення і купання голяка. До того ж на курорті заборонили популярні бар-кроли — марафони по декількох барах компаніями понад 20 осіб.

З введенням обмежень кількість туристів у віці 16-25 років впала майже на 10%, підрахували влітку 2015‑го в Готельної асоціації Магалуфа. Проте поведінка відпочивальників не змінилася. Через рік британські видання продовжили публікувати обурливі фото і відео, відзняті в іспанському курортному містечку.

Поки єдиною реакцією офіційного Лондона на пияцтво своїх громадян за кордоном залишається інструкція про безпечну поведінку під час подорожей.

А жителі курортів, вимушені приймати у себе не дуже порядних гостей, запасаються терпінням і вірять, що в майбутньому їхні міста залучать і більш респектабельну публіку. "Я не хочу, щоб моє місто розглядали як дешеву локацію для вечірок, адже ми можемо запропонувати [туристам] набагато більше",— стверджує Пельц.