Нова коаліція — корабельна. Яким буде український флот — інтерв'ю з військово-морським експертом
Події16 березня 2023, 17:10
Міністр оборони Олексій Резніков анонсував створення корабельної коаліції.
Яким може бути український флот і які завдання він виконуватиме, Заблоцький розповів в інтерв'ю Radio NV.
— Міністр оборони Олексій Резніков заявив про розвиток флоту. До корабельної коаліції долучилися три країни — Україна, Велика Британія, Нідерланди. Пам’ятаємо, що в Туреччині будуються військові кораблі для України. А що це за коаліція? Я розумію, що Нідерланди — це сильна морська держава, а що зараз вони можуть нам підкинути?
— Королівство Нідерланди і королівські ВМС мають в своєму розпорядженні доволі сучасні і цікаві для нас кораблі - мінні тральщики типу Алкмар.
Ми вже отримали, як відомо, два тральщики типу Сендаун у Великій Британії. Їх купили за рахунок кредиту, який виділив уряд Великої Британії на розвиток ВМС. А це будуть два подібні, але іншого проекту, майже того ж призначення тральщики, які в 80-ті роки розроблялися спільно трьома країнами Європи — це Нідерланди, Франція і Бельгія. Три країни розробили цей проект і вони разом побудували ці кораблі.
Вони зараз знаходяться у складі ВМС цих трьох країн, зокрема у Нідерландів, які запропонували нам два кораблі.
На яких умовах вони будуть нам надані? Я не знаю. Можливо, доведеться купувати за стандартною схемою, а, можливо, в якості допомоги. Наразі це ще предмет переговорів. Резніков про це нічого не казав.
Особливістю цього проекту, які і британського Сендаун, є та обставина, що корпуси і основні механізми виготовлені з немагнітних матеріалів, зокрема корпус — з скло-пластику.
— Це той матеріал, з якого зараз виготовляють сучасні яхти? Це бойовий корабель, який теж немагнітний?
— Так. Це дозволяє зменшити магнітне поле корабля і зменшити небезпеку підриву на мінах, від торпед з головками самонаведення, тощо.
Основним озброєнням, з огляду на призначення, є компактна пошукова гідроакустична станція, яка дозволяє шукати вибухонебезпечні предмети — міни на дні морів на глибинах до 80 метрів.
Також на борту наявна спеціальна апаратура, яка дозволяє дистанційно ідентифікувати, що на дні. Йдеться про апаратуру Atlas Seafox — це дрон, який веде розвідку: є розвідувальний варіант і ударний. Тобто, коли виявляється і ідентифікується, що це морська міна або торпеда, або щось вибухонебезпечне, то на це місце спускається ударний варіант цього дрону і він підривається, детонує разом з цим предметом.
Також на борту передбачено спусковий підводний апарат для розвідки на глибині до 500 метрів. Називається Double Eagle. Це шведська розробка стандартна для ВМС Швеції і багатьох країн НАТО, куди Швеція планує вступити також.
— Якщо нам уже передають тральщики, то ми розуміємо, що вони нам потрібні для того, щоб очищати акваторії. А є розуміння того, якого типу флот у нас потенційно має бути?
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
— Розуміння взагалі-то є, але його треба ще з розуміння перевести, формалізувати у вигляді програми, адже війна багато чого змінила.
Нам потрібні будуть зараз кораблі для очищення від мін акваторії Чорного моря. Бо це дуже небезпечно. Це життєво необхідно для забезпечення нашого експорту і імпорту. А експорт для нас — це до 40% бюджету, а то і більше, залежно від того, який урожай буде зібраний. Здебільшого — це продовольство, метали, вироби машинобудування України.
Іншим напрямом використання нашого флоту буде забезпечення (а воно буде) видобутку газу у шельфі Чорного моря. Це зараз зона активних бойових дій. Там багато чого на дні ще з позаминулої війни залишились — цілі мінні поля ще німцями поставлені. Їх ніхто ніколи не тралив.
Судна ходили визначеними фарватерами. Міни шукали навіть під час навчань ВМС ще Союзу. А потім, коли заходили протимінні кораблі НАТО, то обов’язковим елементом було бойове тралення. Вони знаходили міни в тих місцях, де планувалися військово-морські навчання кораблів НАТО, щоб не було небажаних випадків. Це одне з призначень того флоту, який має бути в Україні.
Ми маємо бути повноцінними учасникам, оскільки Україна з двома морями, з найбільшою береговою лінією на Азовському та Чорному морях. Це більше 1200 кілометрів — від осі Дунайська і за Маріуполь, до Азова. Маємо мати в складі флоту всі кораблі, які мають забезпечувати наші інтереси хоча б в межах Чорного моря. Я вже не кажу про Середземне, якщо будемо членами НАТО.
В НАТО, нагадаю, існують постійні угруповання, які за ротаційним принципом забезпечуються країнами-членами НАТО. Тобто Польща, Британія, Нідерланди по черзі надсилають свої кораблі, зокрема тральщики для мінно-тральної групи, яка постійно чергує в Середземному морі. І завжди, коли проходять навчання, вони заходять в Чорне море і проводять бойове тралення. Це постійний елемент навчань. Чорне море дуже було забруднене ще до цієї останньої нашої війни. Небезпека існує. Це одна складова.
Інша складова — це ударні кораблі. Будуються корвети зараз в Туреччині. Другий вже планується закласти цього року. Повідомлялось про те, що на верфі в Стамбулі відбулася порізка першої партії металу. Тобто технологічно слід очікувати закладки корабля найближчим часом.
Колишній посол України в Німеччині підводні човни згадував. Але для України в тій конфігурації, де ми зараз перебуваємо, — мілководна частина моря — підводні човни недоречні. По-друге, немає де їх базувати. Це мілководна частина, забруднена мінами, яка ще й прострілюється ракетами противника.
— Можливо, про підводні човни — це ідея на перспективу? Колись в українців був підводний човен. Щоправда, завжди в якомусь д проблемному стані. З підводним флотом не складалося впродовж багатьох років. Але, можливо, є план, що складеться після звільнення Криму?
— Щодо того підводного човна, він мав назву Запоріжжя. Його ремонтували довго, але це все блокувалося тодішнім корумпованим командуванням. І, можливо, нерозумінням нашого військово-політичного керівництва країни важливості наявності нашого військово-морського флоту.
Запоріжжя було відремонтоване, хоча скільки грошей туди пішло, ніхто не знає зараз. Але не має значення, скільки було на момент анексії Криму підводних човнів: що один, що п’ять — вони були заблоковані в Севастополі, захоплені, як, на жаль, було зроблено з кораблями ВМС України в березні 2014 року.
А підводні човни потрібні. Як зараз ми бачимо на прикладі того, що робить Росія: ми нічого не можемо зробити з підводними човнами, з яких вона продовжує [нас] обстрілювати. Зараз, до речі, у складі угруповання два підводних човни, [які мають] по чотири Калібри кожен. І його неможливо виявити. Це складна операція має бути: з задіянням авіації, засобів розвідки. А головне — знищити. У нас немає ані того, ані іншого, на жаль.
— Ще одна історія — про зерновий коридор. Ви вже згадували про важливість українському експорту. Задіяні Організація Об'єднаних Націй, Туреччина, Україна і Росія, яка то зупиняла, то відновлювала свою участь в цьому. А можна організувати патрулювання, щоб незалежно від того, чи Росія буде відмовлятися від участі, зерновий коридор діяв?
— Я вважаю, що можна. Росія — це примхлива стара з відомої казки: вона то погоджується, то не погоджується.
Справа в тому, що зернова угода — це не тристороння угода: Росія підписала окремий документ з ООН, Україна підписала інший документ. Тобто ми маємо всі підстави працювати напряму з Туреччиною, яка забезпечує безпеку у Чорному морі, без Росії.
Механізми, які існують в цій зерновій угоді, дозволяють нам, зокрема Україні, працювати з ООН. Щодо супроводження кораблів, торгових суден військовими кораблями, то це складне питання. НАТО не має можливості це зробити через те, що військові кораблі на час війни не можуть заходити в Чорне море. А сил кораблів НАТО в Чорному морі, за виключенням Туреччини, недостатньо для цього. Та і Росія веде себе неоднозначно.
— У Чорному морі також присутні Румунія і Болгарія — це члени НАТО. Якийсь військово-морський флот у них є.
— Для цього потрібно рішення НАТО, а там є Угорщина. Ну і все. Рішення НАТО ми знаємо, що приймається лише…
— «Велика морська держава» Угорщина.
— Так — морська держава Угорщина. Дивна вона держава.
Щодо [рішень] на рівні ООН. ООН показує себе, як цілком аморфна структура. Генеральний секретар ООН лише наприкінці 2022 року довідався, що війна в Україні. А він не знав про це раніше? Почав про це говорити лише, коли вже в нього виникли якісь інтереси — зернова угода.
У нормальних умовах це повинно було проводитись на рівні ООН. Але там є Росія і Китай, які можуть заблокувати таку операцію в Чорному морі. Ось і все.
— Тобто викликів більше ніж можливостей, правильно я розумію? А в України таких потуг немає?
— В України немає флоту, по-перше. Тобто кожен конвой перетворюється на військову операцію, а в нас немає корабельного складу, який би її забезпечував.
Туреччина гарантує. От нехай і далі гарантує. Механізм є. Будемо ним користуватись. А потім — хто знає, може Крим визволимо. Не може, а, напевно, що визволимо. Може це все буде по-іншому проходити.
— Росіяни будують зараз якусь фортифікацію на західному березі Криму, де не дуже ймовірна висадка десанту. Ви сказали, що в Україні немає такого флоту, щоб здійснювати морський десант. То нащо вони це роблять?
— Аналізувати думки дурня — це невдячна справа. Ну роблять, пиляють кошти бюджету. Це неможливо якось пояснити логічно. В мене пояснень немає.