Здивувати ворога і скептиків. Що ми дізналися про контрнаступ ЗСУ з нещодавніх заяв українських топчиновників і даних західних ЗМІ

3 Для наступу Україна, ймовірно, готувала 12 бригад чисельністю від 4000 військових кожна. Це широко обговорювані у західних ЗМІ ймовірні дані, які стали відомими з витоку документів Пентагону. Відповідно до цієї інформації, датованої 23 лютого, підготовка 12 бригад для «весняного контрнаступу», як сказано в документі, мала б тривати до кінця квітня. Дев’ять бригад тренували і оснащували США та інші західні союзники України (передбачалося, що шість з них будуть готові до 31 березня, ще три — до 30 квітня). Три інших бригади ЗСУ готували самостійно, дати по них не уточнювалися. На думку журналістів NYT, ці злиті дані Пентагону «дають уявлення про графік Києва». Ті дев’ять бригад, які готували союзники України, мали б отримати для оснащення понад 250 танків та понад 350 механізованих машин, а також сотні одиниць іншої техніки, серед яких понад 140 одиниць — артилерійське озброєння. Видання Newsweek використало згадану в документах дату 30 квітня — найпізніший термін готовності кількох бригад — щоб написати про неї як про гіпотетичну початково заплановану «дату контрнаступу», однак жодних підтверджень такого припущення немає.

4Витік розвідданих США навряд чи значно зашкодив планам контрнаступу ЗСУ. Агентство АР 14 квітня повідомило, що Україна довгий час не обмінювалася зі США «найчутливішою» інформацією про контрнаступ ЗСУ, сумніваючись, що Вашингтон зможе зберігти ці дані в безпеці. Тому витік документів Пентагону не особливо нашкодив планам української армії, припускає агентство. AP вказує на численні заяви українських та американських високопосадовців, відповідно до яких лише Києву відомі точні плани бойових дій та інша оперативна інформація. «Це означає, що витік секретних військових документів, в тому числі з оцінкою сильних і слабких сторін України у протистоянні з Росією, можливо, поки недостатній, щоб змінити хід війни», — пише AP. Водночас раніше телеканал CNN стверджував, що через витік секретних документів Україна нібито змінила низку своїх військових планів.

5 Дві стратегічних мети контрнаступу ЗСУ, від реалізації яких значною мірою залежатиме його успіх, озвучив в інтерв'ю Радіо Свобода Девід Петреус, екскомандувач американських військ в Іраку та Афганістані і колишній директор ЦРУ. За його словами, це такі дві цілі:

• «розірвати наземну лінію комунікацій, якої росіяни досягли внаслідок свого наступу навесні і влітку минулого року» — тобто зробити так, щоб окупанти не змогли підкріплювати або поповнювати запаси Криму через південно-східну частину України;
• «спричинити крах, можливо, навіть колапс російських сил на досить великій території півдня України», що могло б дати ЗСУ можливість звільнити більшу частину української території, яку росіяни захопили минулого року, аж по Крим, вважає Петреус.

Він також звернув увагу, що під час великого контрнаступу ЗСУ доведеться зробити «те, чого не зробила Росія, і те, що українці зробили під час харківського наступу минулої осені». Петреус пояснив, що має на увазі успішне проведення загальновійськових операцій, зокрема ефективне використання танків у кількох взаємодіях:

• разом з піхотою, що б дозволило утримати ворожу піхоту та їхні протитанкові ракети подалі від техніки,
• разом з артилерією і мінометами, щоб придушити ворога,
• разом з інженерними і піротехнічними підрозділами армії, щоб знешкодити міни зменшити шкоду від таких оборонних ліній ворога для ЗСУ.

6Захід готується до найшаленіших кроків Путіна у відповідь на контрнаступ України. За інформацією The Guardian, під час саміту міністрів закордонних справ G7 у Японії західні країни намагалися прорахувати найнесприятливіші сценарії реакції Володимира Путіна на тлі очікуваного наступу ЗСУ. Західні лідери готуються до того, що у відповідь на успіхи української армії Путін може застосувати «будь-які інструменти, які у нього залишилися», включаючи ядерні погрози та кібератаки, пише видання.

7Контрнаступ навряд чи завершить війну, перелом може відбутися не раніше наступного року — про такі очікування серед західних союзників України повідомило 14 квітня агентство Bloomberg. За його даними, дехто з європейських союзників дедалі більше скептично ставляться до того, що ЗСУ досягнуть вирішального прориву цьогоріч, оскільки російські військові встигли окопатися уздовж лінії фронту перед українським контрнаступом. Європейські чиновники розповіли журналістам, що стримують свої очікування та розглядають можливість інтенсивних бойових дій у 2024 році. У цій публікації акцентуються такі очікування:

• український наступ, ймовірно, розпочнеться до середини травня та відбуватиметься на кількох напрямках, частина з яких буде пастками, повідомили агентству кілька європейських оборонних чиновників (один із них стверджує, що початок наступу не обов’язково буде головним елементом операції, враховуючи, що Росія до нього готувалася);
• дехто з європейських чиновників не розраховує, що український наступ на Мелітополь відбудеться вже цьогоріч: один з високопосадовців ЄС повідомив, що більш реалістичною ціллю вважається просування ЗСУ на відстань близько 30 км, після чого російські логістичні лінії опиняться в зоні доступу української артилерії, що дозволить створити умови для подальшого наступу України в 2024 році;
• навіть такий менш амбітний поштовх, схоже, коштуватиме Україні тисяч життів і великої кількості боєприпасів та обладнання через глибокий ешелонований захист Росії, утворений з мінних полів, ровів і бетонних протитанкових пірамід, побудованих взимку;
• війна, імовірно, продовжиться наступного року, при цьому другий пізніший великий наступ ЗСУ вимагав би подальших широкомасштабних поставок західного фінансування, зброї та боєприпасів (Bloomberg вказує на ризик того, що це спричинить політичну опозицію в європейських столицях, також перешкодою можуть стати обмежені можливості країн ЄС).

8 Якщо контрнаступ "не виправдає очікувань": до чого може схиляти Україну адміністрація Байдена та Захід. Попри публічні запевнення України у непохитній підтримці, за зачиненими дверима адміністрація президента США хвилюється про наслідки контрнаступу ЗСУ в тому випадку, якщо він принесе «обмежені здобутки». Про внутрішні дискусії в Білому дому написав журнал Politico у своїй публікації від 24 квітня. Видання нагадує, що у витоку розвідданих Пентагону висловлювалися припущення, що весняна кампанія ЗСУ досягне лише «значно менших» цілей порівняно із запланованими. Однак більш пізні та актуальні американські оцінки «свідчать про те, що Україна може досягти певного прогресу на півдні та сході, але не зможе повторити успіх минулого року», пише Politico. Саме тому адміністрація Байдена побоюється одночасної критики з кількох таборів:

• тих, хто в разі невдачі контрнаступу звинуватить Білий дім у ненаданні Україні ракет більшої дальності, винищувачів та більшої кількості засобів ППО на вимогу Києва;
• тих, хто звинувачуватиме владу США у марнотратстві - через те що Україна, мовляв, «не може повністю витіснити Росію зі своєї території»;
• реакції союзників США, головним чином у Європі, де у випадку невдалого контрнаступу «можуть вважати мирні переговори між Україною та РФ більш привабливим варіантом, якщо Київ не зможе довести, що перемога не за горами».
  

Тож в адміністрації Байдена наразі обговорюють, чи погодиться Київ «розглянути можливість коригування своїх цілей», і чи «більш скромну мету можна було б легше „продати“ як перемогу». З посилання на помічників американських високопосадовців Politico розповідає про ідею запропонувати українській стороні варіант «припинення вогню», а не мирних переговорів, що нібито «залишило б відкритими двері» для України у можливості надалі повернути більшу частину своєї території в майбутньому. У такому випадку «Києву потрібно було б надати заохочення: можливо, подібні до НАТО гарантії безпеки, економічну допомогу від Європейського Союзу, більше військової допомоги для поповнення та зміцнення ЗСУ тощо», передає видання зміст таких дискусій у Білому домі. Крім того, в американських офіційних колах обговорюють можливість «знову залучити Китай, щоб також підштовхнути Путіна до столу переговорів». «Однак це все одно призведе до дилеми щодо того, що станеться далі, і наскільки жорстко на це відреагують вітчизняні критики [всередині США]», — пише видання.

9 У випадку часткового успіху Україну все одно підштовхнуть до «гіркого компромісу. Таке припущення 23 квітня озвучила британська The Guardian. Відповідно до прогнозу, автором якого є заступник редактора видання Саймон Тісдалл, після контрнаступу ЗСУ та з огляду на ситуацію на полі бою союзники можуть підштовхнути Україну до «перемир'я» та заморожування бойових дій. Журналіст допускає, що контрнаступ України буде загалом успішним, але російські війська збережуть частковий контроль над окупованими Донбасом і Кримом, «окопавшись за мінними полями, танковими пастками і «зубами дракона»». У такому випадку Україна збереже «приблизно 85% своїх територій», однак диктатор Володимир Путін залишиться при владі. Якщо йтиметься про сценарій «замороженння» війни, російські терористи можуть припинити ракетні обстріли, почнеться відбудова України та повернення біженців, однак повернення всіх територій доведеться відкласти. При цьому рух України до НАТО і ЄС може бути загальмовано.

«Якщо цей сценарій або щось схоже на нього реалізується протягом наступного року, багато українців неминуче відчують себе зрадженими. Обіцянка президента США Джо Байдена „зробити все можливе“, щоб дати відсіч Росії, залишиться невиконаною. Путін залишиться при владі, незважаючи на численні жорстокі злочини. Проте подобається нам це чи ні, але такий результат видається найбільш вірогідним», — вважає оглядач The Guаrdian Саймон Тісдалл.

10 Попри скептичні прогнози, ЗСУ здатні всіх здивувати. Про це у своїй публікації від 24 квітня пише NYT. «Американські військові не виключають, що українська армія знову зможе їх здивувати», — констатутє видання, нагадуючи, що тепер ЗСУ мають на озброєнні європейські танки та американські бронетранспортери, а також нові підрозділи, навчені та оснащені американцями та силами НАТО. NYT відзначає, що цього разу Україна дещо «відійшла від звичайної секретності навколо військових планів», відкрито заговоривши про майбутню битву — частково з огляду на те, що українським лідерам потрібно було як підняти моральний дух, так натиснути на Захід для отримання зброї. Однак високопосадовці США «очікують, що українська армія використовуватиме обман і хитрощі, щоб вивести росіян з рівноваги».

Найкращі шанси ЗСУ в контрнаступі значною мірою залежатимуть від взаємодії розвідок України, США і країн НАТО, пише видання. «Якщо Сполучені Штати та їхні союзники зможуть виявити значні слабкі місця в російському захисті, Україна зможе скористатися цим, покладаючись на швидкість та захист танків і БМП Бредлі», — підкреслює NYT.

Гідний для України результат контрнаступу у плані відновлення території дозволить стоврити «значно більші важелі впливу для досягнення певного переговорного врегулювання», підкреслив Олександр Вершбоу, колишній посол США в Росії та високопосадовець НАТО.

11 Початок контрнаступу ЗСУ може залишитися непомітним для широкого загалу. Таку думку у своїй новій колонці висловив Лоуренс Фрідман, заслужений професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона, впливовий військовий аналітик. Щоб зрозуміти, чого очікувати від контрнаступу ЗСУ, варто «звільнитися від деяких природних припущень про те, як мають виглядати наступи», підкреслює дослідник. «Цей термін викликає в уяві образи героїчних солдатів, що атакують ворожі позиції: чи то кавалерія з оголеними мечами, чи колони танків, що цілеспрямовано рухаються розораними полями, чи нещасні солдати, що вибираються зі своїх окопів, коли лунає сигнал, щоб мчати через ділянку «нічийної землі», — пише Фрідман.

Але замість лобових атак, «які зазвичай погано закінчуються», Україна у своїй наступальній кампанії може використати більш тонку тактику, зауважує він. За словами воєнного дослідника, такий підхід може передбачати зондування ліній ворога для пошуку слабких місць; повільний, прихований рух; тихе наближення до ворожих захисників, які нічого не підозрюють.

«Вони [військовослужбовці ЗСУ] прагнутимуть уникнути жорен міської війни, яку так полюбляють росіяни, які не дбають про спричинені руйнування, а натомість прагнутимуть відрізати ворожі частини від постачання, оточуючи їх доти, доки у російських військ не залишиться іншого вибору, окрім як поспіхом відступити або здатися», — описує можливий сценарій Лоуренс Фрідман.

Крім того, пояснює він, більш міцні російські укріплення можуть вимагати підготовчого етапу артилерійських ударів, що може тривати кілька днів — так, щоб на момент просування вперед українські війська вже мали справу зі змученим противником, який застряг серед зруйнованих укріплень. Він також наголосив, що місце початку насупу — «це той аспект, з приводу якого дуже важливо продовжувати тримати росіян у незнанні».