Малого не стає

Революцію гідності буде завершено, коли держава дасть українцям можливість самостійно заробляти гроші. І для цього не потрібно робити нічого надприродного

.

.

Іван Компан, викладач курсу Фінанси
Единбурзької бізнес-школи у Східній Європі,
партнер Kompan Consulting

.

Скільки Україна не намагається знайти свій економічний шлях, окрім тотального злодійства та корупції, на жаль, вона поки так нічого і не знайшла. Колись здавалося, що багаті надра, безкраї лани родючого чорнозему та високі технології, які залишилися у спадок після розпаду СРСР, будуть здатні не просто прогодувати, а озолотити український народ. Мрія частково збулася — лише для декількох дуже підприємливих українців, яких ми називаємо олігархами, і для їхнього почту з числа діячів меншого масштабу.

Вони успішно видоїли некеровані державні підприємства, продали карпатський ліс, продовжують видобувати природні копалини з української землі та вирощувати на ній рекордні врожаї. При цьому за допомогою куплених політиків не забувають переконувати пересічного українця, що саме великі промислові та сільськогосподарські підприємства, що їм належать, є запорукою економічного процвітання України.

Звідки в країні валюта? Хто платить найбільше податків? Хто піклується про те, щоб людям було веселіше жити, розвиваючи футбольні клуби, скуповуючи за мільйони доларів іноземних гравців на радість українцям? Відповідь зрозуміла: країна не заглушила мотори тільки завдяки великому бізнесу. І найнеприємніше полягає в тому, що це правда. У ситуації, коли прошарок середнього і малого бізнесу незначний, в руках олігархічних структур зосереджена величезна економічна та політична влада. Влада, яка, коли називати речі своїми іменами, загрожує державності України, роблячи з її громадян безмовних рабів, що слухняно йдуть за олігархами.

2014 року ціною багатьох життів українці завоювали унікальний шанс змінити країну, відновити нарешті гідність людей. На жаль, цей шанс поки так і залишається шансом. Багато в чому через економічні та фінансові причини. Яка гідність може бути у людей, змушених місяцями чекати на копійчану зарплатню, вистоювати в чергах за знеціненими внесками та оформлювати подачки від злодійкуватої держави, що офіційно називаються субсидіями? Хіба це гідність?

Держава зрештою має дати людям можливість самостійно заробляти та змінювати своє життя. Скринька не була й замкнена. Весь цивілізований світ вже давно зрозумів, що фундаментом та рушійною силою будь-якої успішної економіки є малий і середній бізнес.

У країнах ЄС на частку малих та середніх підприємств припадає 99 % зареєстрованих компаній та близько 70 % усіх робочих місць. У сусідній Польщі, що краще за всіх в Європі пережила кризу 2008 року і потроїла за останні 20 років ВВП на душу населення, малий та середній бізнес створюють понад 70 % валового продукту країни, а мікробізнес (компанії, де кількість співробітників коливається від 0 до 9) — більше 30 %.

В Україні, за різними оцінками, на частку малого та середнього бізнесу офіційно припадає максимум 10 % ВВП. Звісно, якщо врахувати тіньову економіку, цей показник збільшиться, та все одно і близько не зрівняється із середнім європейським. Що ще важливо — малі та середні компанії створюють чудові можливості для співінвестування і цілком можуть стати дієвим механізмом залучення таких необхідних Україні іноземних інвестицій. Адже іноземні інвестиції — це не тільки продаж землі, родовищ сланцевого газу і "криворіжсталей". Не сумніваюся, що для багатьох невеликих компаній із Європи, США та Азії було б набагато комфортніше працювати в партнерстві з собі подібними підприємцями, ніж з державою чи олігархами.

На мій погляд, розвиток малого та середнього бізнесу має бути визнаний державою пріоритетним завданням. Для цього не потрібно нічого надприродного. Необхідно лише зробити так, щоб людина, яка бажає відкрити свій бар, магазин або готель, думала першою чергою не про те, як "вирішувати" пов'язані з цим питання у державних органах, а концентрувалася на традиційних та зрозумілих для кожного цивілізованого підприємця речах — якості, клієнтах, конкуренції.

Тільки так в країні з'явиться новий клас людей, які перестануть боятися держави, згуртованої в купку олігархів та злодіїв-бюрократів, що їм прислужують. Для більшості українців саме малий бізнес, а не підозрілі форекс-контори або високі ставки депозитів у сумнівних банках, мають стати вірним способом збільшення особистого добробуту. І тільки тоді революція гідності завершиться.