Командна робота
25 серпня 2017, 09:00
Імідж країни створює її народ. І футбол як гра, яка об'єднує мільйони українців, — прекрасна платформа для того, щоб показати себе світу
Андрій Мацола,
засновник і головний виконавчий директор компанії
Перша приватна броварня
Минулий чемпіонат Європи з футболу, що проходив у Франції, запам'ятався мені в першу чергу завдяки Ісландії. І справа навіть не в тому, що збірна маленької північної країни, впевнено здолавши родоначальників футболу, дійшла до ¼ турніру, а в єдності команди, її уболівальників і всього ісландського народу. Тільки уявіть: кожен десятий ісландець відправився підтримати свою збірну до Франції. А ті, хто залишилися вдома, вболівали перед телеекранами — дні матчів Ісландії на Євро-2016 офіційно оголосили вихідними. Гру між Угорщиною та Ісландією подивилося 98% населення країни. Кадри з ісландськими уболівальниками і футболістами, дякуючи їм за підтримку, облетіли всю планету, підкоривши щирістю і непідробністю.
Того літа Ісландія додала до своїх всесвітньо відомих символів-візиток — вулканів, гейзерів і фьордів — ще й кращий в Європі рівень фанатської культури. І я зараз говорю не тільки про бойовий клич вікінгів. Адже що показала Ісландія своєю поведінкою на Євро? Єдність народу. Патріотизм, гордість за свою країну. Починаючи з головного гасла Afram, Island! (Вперед, Ісландія!) і закінчуючи зовнішнім виглядом фанатів — виключно в національних кольорах, включаючи бороду Хугі Гудмундссона, відомого в Ісландії співака і поета, — все спрацювало на ідентифікацію ісландців серед інших європейських уболівальників. І при цьому вони зберегли відкритість світу, миролюбність. До речі, слово фаєр незнайоме ісландцю, а бійки після матчів — взагалі не про них.
Секрет успіху ісландців — в спільній меті, яка зазвичай виходить далеко за рамки рахунку на табло або місця в турнірній таблиці. Ця мета масштабніше, глобальніше, вона стратегічна, навіть національна — презентація себе як народу.
Україні сьогодні дуже не вистачає такої презентації. Почати хоча б з Європи. І футбол — гра, яка об'єднує мільйони українців, — прекрасна платформа для цього.
Ми ж ревні фанати. Винахідливі, креативні, відкриті і дружні. Саме це українці і повинні показувати світу. Імідж країни створює її народ. 2017 рік національна збірна з футболу проводить в основному на виїзних матчах — наш борг підтримати її завжди і всюди. А це ж ще й можливість розповісти про себе світові. Що саме? Вирішувати нам.
Справжня командна робота починається не на полі, а задовго до виходу на ньогоБільше 2 тис. українських уболівальників побували цього року в Хорватії та Фінляндії. Наші фанати вразили жителів обох країн відданістю національній команді. Підтримка збірної була однаково сильна і під час поразки в Загребі, і після перемоги в Тампере, а спів українців на трибунах було добре чути навіть крізь кричалки хорватів, не кажучи вже про те, що фінський стадіон взагалі сприймався як український.
А ще ми здивували європейців доброзичливістю — фанати з України привезли подарунки для знедолених дітей і ініціювали товариські гри з уболівальниками країн-суперниць. Тоді про українців написала вся місцева преса. Перші кроки зроблені. Але головне — ми вразили і надихнули самі себе, своїх знайомих і друзів. Змусили повірити в себе: українці (кожен з нас) самостійно можуть міняти імідж країни на краще, і у нас це виходить ефективніше, ніж у політиків і дипломатів. Ми отримали такий внутрішньо необхідний і важливий для нас психологічний посил.
Як українець, я вважаю, що такі проекти вкрай необхідні країні. А як бізнесмен — долучаюся до їх реалізації, оскільки вірю, що висока культура уболівальників — шлях до перемоги не тільки збірної, а й народу, держави.
На початку вересня українська команда зіграє два матчі. З турками в Харкові — сподіваюся, що рідні стіни (а це перша гра у 2017-му наших на батьківщині) і божевільна підтримка фанатів посприяють тріумфу України. Друга гра волею доль — саме з ісландцями на їхній землі. Незважаючи на важливість результату для обох збірних, звичайно, більше очікувань покладається на фанатів, на їх перформанс на підтримку команд і своїх країн.
Безсумнівно, ісландці вразять нас, але їх козир відомий — команда з 12 гравців на стадіоні. В українців же є шанс це врахувати і здивувати всіх. Як? Побачимо під час гри. Скажу тільки, що на матч в Ісландію фанати Вірні збірній летять одним рейсом з національною збірною. Вперше в нашій і європейській історії футболісти, тренери, технічний колектив, вболівальники — всі разом. Справжня командна робота починається не на полі, а задовго до виходу на нього.
Українці точно знають це, тому що наша мета — не просто рахунок гри.