1 Нове відкриття Voyager
Зонди NASA Voyager, запущені більш ніж 40 років тому, дотепер функціонують. Нещодавно отримані від них дані дали можливість вченим виявити незвичайний тиск на кордонах Сонячної системи з міжзоряним простором. Учені поки не знають, з чим це пов’язано.
Зараз Voyager-1 розташований на відстані 147,5 астрономічних одиниць (а.о.) від Землі (22 млрд км), а Voyager-2 — 122 а.о. (18 млрд км). Це робить їх найвіддаленішими штучними космічними апаратами від Землі, які досліджують глибокий космос.
Донині вчені вважали, що ближче до краю Сонячної системи тиск (спричинений частинками на кшталт іонів і електронів, які нагріваються і прискорюються за рахунок магнітних полів і створюють сонячний вітер), потихеньку знижується і вирівнюється завдяки зустрічному тиску з міжзоряного простору, який створюють інші зоряні системи.
Однак, дані з Voyager дають дещо іншу картину. Тиск на кордонах Сонячної системи набагато вищий, ніж прийнято вважати.
Це ставить під сумнів наші уявлення про взаємодію між планетарними системами і міжзоряним простором.
2 Акула-змія
Швейцарські вчені виявили останки давньої акули, яка має форму змії.
Скам’янілості знайшли на гірському хребті Антиатлас у Марокко, вчені вважають, що їм приблизно 360−370 млн років.
Акула значно поступаєтся за розмірами легендарному мегалодону, який жив пізніше, і з яким Джейсон Стетхем майже граючи впорався в торішньому блокбастері Мег. Її довжина становила всього 1,2 м.
Однак, можливо, ця акула з тілом змії, що дстала назву Phoebodus saidselachus, була значно страшнішим хижаком, припускають дослідники. Вона, ймовірно, була вельми швидкою та маневреною, а її манера знищення здобичі відрізнялася від того, що роблять сучасні акули.
Проаналізувавши округлі зуби акули-змії, повернуні всередину, вчені дійшли висновку, що вона не розривала жертву зубами, а ковтала її цілком.
Коротше, пекельний жах :)
3 Всевидяче око
Американська компанія EOS, офіси якої розташовані в Києві, Харкові та Дніпрі, відрядить 12 радарних мікросупутників на орбіту Землі.
Їхня унікальність у тому, що вони випромінюють і приймають електромагнітні хвилі, які можуть пройти не тільки крізь хмари, але і крізь рослинність і верхні шари земного ґрунту.