З кожним новим виходом будуть нові посадки, нові репресії – це все очевидно. Зрозуміло, що нічого на узгоджених акціях, узгоджених мітингах не вирішується, і вирішуватися не буде. Я просто думаю, що зараз, можливо, дивлячись на всю цю движуху, в Росії до 2018 року відкриється нове вікно можливостей – те ж, що було в 2011 році, коли після вкрадених виборів у Державну думу люди просто самі собою взяли і висипали на вулицю.
Ось, можливо, до 2018 року вийде, що знову ситуація дозріє до такого ж рівня, знову відкриється нове вікно можливостей, і ось тоді треба буде, дійсно, виходити на вулицю і вже діяти залежно від обставин, тому що, якщо вийде, дійсно, півмільйона людей, то тут вже все зрозуміло: їх не розігнати, не пересаджати.
І якщо говорити про те, що ми за законні вимоги, ми тільки за законом, ми хочемо, щоб все було узгоджено, і не хочемо ніякого майдану, за законом за це дається 15 діб. Це в кращому випадку. В гіршому випадку, як з цим хлопцем математиком: взяли і приписали йому заклик до тероризму, і він зараз сидить, він зараз у СІЗО. Я, навпаки, проти виконання цих законів, я проти того, щоб закони, які утискають права і свободи, виконувати.
З кожним новим виходом будуть нові посадки, нові репресіїЗ якими саме вимогами, з якими саме папірцями люди виходять, це вже не суть важливо. Головне, чи є у людей готовність не тільки вийти, але й залишитися і відстояти саме ці конкретні свої вимоги. Тому що повинна бути перемога. Перший крок повинен закінчитися перемогою завжди. Якщо ти відступаєш, якщо поразка, то далі буде ще 5 років апатії. Тому суть не в тому, з якими вимогами ви виходите, а в тому, щоб вийти, залишитися і перемогти – ось це найголовніше.
На мій погляд, ситуація ще не дозріла. Нафта не звалилася, як, скажімо, умовно кажучи, ліберальний фланг очікував для краху режиму. Економіка не впала так, як потрібно. Рейтинги теж не впали так, як треба. Люди ще не готові виходити і прямо, дійсно, битися на вулицях. Коли вони будуть готові, вони вийдуть. Це зрозуміло. Але, на мій погляд, підштовхувати хоч трохи, якось педалювати все одно треба. Движуха краще, ніж недвижуха в будь-якому випадку.
Але знову ж таки треба розуміти, я повторюю, ситуація не дозріла. Виходити – я б вийшов, але треба дуже чітко розуміти свої ризики, треба розуміти, що буде реакція, будуть репресії, знову будуть саджати, знову будуть посадки. От якщо ви готові до цього... Був би я в Росії, я б вийшов, безумовно. Принаймні, щоб зафіксувати ще раз, що називається, плюс один: я не згоден, я проти – ось тільки заради цього.
Текст опубліковано з дозволу автора