У сухому залишку після цього затяжного протистояння рахунок такий. Вдалося домогтися:
- перегляду критеріїв підбору суддів;
- перегляду мінімальної кількості суддів ВАКС;
- максимально звузити підсудність Антикорупційного суду;
І найголовніше ми домоглися вирішальної ролі міжнародного співтовариства у разі обрання суддів в Антикорупційний суд.
На помсту, вже на фінішній прямій, нам, звичайно, по дрібному нагадили. У процедурі подолання вето, формі роботи Ради міжнародних експертів і суб'єктах, які будуть їх висувати. Але це дрібниці, насправді за півгодини до голосування частково вдалося виправити і це.
Коли я говорю «ми», я не перебільшую і це не хвастощі.
Президент майже два (!) роки не вносив до парламенту свій законопроект про Антикорупційний суд. Весь цей час в країні процвітала корупція, справи НАБУ застоювалися в підконтрольних судах, а МВФ годували «жданиками».
17 жовтня минулого року ми з вами вийшли на акцію протесту і поставили питання руба. Під тиском вулиці, намагаючись зберегти гарну міну при поганій грі, глава держави таки вніс свій законопроект, який вщент рознесли всі міжнародні інстанції – починаючи від МВФ і закінчуючи Венеціанською комісією.
Ми його поправили, довели до ладу і сьогодні прийняли.
І все це саме завдяки нам всім – хто приходив на акції, хто писав статті, дзвонив партнерам, був напоготові, вносив поправки і намагався розібратися. Сьогодні ми кинули в саркому корупції старих еліт ще один, тепер уже ціннісний та інституційний коктейль Молотова.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени